Поради топ-менеджерів великих компаній на постпандемічний період. Що показало дослідження IBM
Як виявилося, в успішних керівників, які провели свої компанії крізь коронакризу, багато спільного. У них схожі пріоритети на найближчі 2−3 роки і підхід до ведення бізнесу, і ці пріоритети нерідко відрізняються у менш успішних керівників.
Дослідження Find your essential («Розкрий свою суть»), проведене IBM Institute for Business Value (IBV) спільно з Oxford Economics, охопило 3 тис. гендиректорів із 26 галузей і майже 50 країн світу, зокрема регіон Центральної та Східної Європи. Окрім загальних тенденцій, які показують, на що орієнтуватимуться керівники в найближчому майбутньому, дослідники виокремили більш успішних керівників, чиї компанії увійшли в перші 20% за темпами зростання доходів (серед учасників дослідження), і решту.
За результатами аналізу та порівняння обох груп, наприклад, з’ясувалось, що успішніші керівники роблять ставку на лідерство, а серед наступних пріоритетів називають розвиток талантів співробітників, технологій і партнерської мережі. Чим ще вони відрізняються від інших і що допомагає їм рухатися в майбутнє після пандемічного струсу?
Для зручності також називатимемо керівників найбільш успішних бізнесів «проактивними», а решту — «інерційними».
У чому ж різниця між найуспішнішим бізнесом і рештою
Фінансово найуспішніші компанії мають більше єдності в пріоритетах, якщо порівняти з тими компаніями, які відстають.
Пріоритет № 1 — лідерство
85% «проактивних» називають лідерство пріоритетом № 1, вважаючи його найважливішим для досягнення високих показників у бізнесі, а серед «інерційних» це є головним пріоритетом у 69% випадків. Мабуть, саме налаштування на лідерство змушує успішні компанії діяти в будь-якій ситуації і дивитися вперед.
Фактично для половини успішних компаній місія і цілі критично важливі для залучення співробітників — до того ж на 53% частіше, ніж для «інерційних».
Пріоритет № 2 — технології
Для керівників провідних компаній технології більше не є суто інструментом, вони стали повноцінною частиною бізнес-стратегії. По всьому світі найуспішніші керівники вдвічі частіше за «інерційних» називали впровадження технологій одним із викликів сучасного бізнесу. Вони оцінюють довгострокові ризики та можливості, що відкриваються з технологіями, тоді як інші недооцінюють технології і для них важливішим здається зважати на ринкові умови.
«Проактивні» зосереджені на розвитку технологічної інфраструктури, вважаючи цей напрям сьогодні найважливішим, що вимагає рішення, — і це вдвічі частіше, ніж решта компаній. 62% поставили розвиток інфраструктури на перше місце під час вибору з-поміж 17 варіантів цілком конкретних викликів.
«Інерційні» роблять ставку на прикладні технології — чат-ботів, голосові сервіси й обробку природної мови. У цій групі втричі більше, ніж серед успішних компаній, впевнені, що саме ці технології допоможуть досягти результатів у майбутньому. Безсумнівно, це чудові інструменти. Але успішні лідери розуміють, що ці технології не спрацюють самі по собі, а тільки в поєднанні з більш комплексними технологіями.
У силу штучного інтелекту вірять 72% провідних компаній, а ось серед «інерційних» таких менш ніж третина. Успішні керівники цієї категорії більше просунулися в плані масштабного впровадження ШІ та частіше вибудовують на цій технології інтелектуальні робочі процеси замість поодиноких або розрізнених пілотних проєктів. З таким розривом є великий ризик, що ті, хто зараз працюють із ШІ, незабаром опиняться далеко попереду й будуть практично недосяжними для послідовників.
Технології ШІ, інтернету речей та автоматизації на основі гібридної хмарної інфраструктури, коли частина її розташована в локальних дата-центрах, а частина — у публічних хмарах, покликані зробити основні бізнес-процеси (ланцюжок постачань, фінансову діяльність, управління кадрами) більш гнучкими й інтелектуальними.
Пріоритет № 3 — турбота про співробітників
Цікаві висновки дослідження стосовно дистанційного формату роботи, де також істотна різниця в підходах. Якщо для успішних керівників це одна з найчастіших тем в обговоренні майбутнього і 50% із них вважають це взагалі головним викликом, то з-поміж «інерційних» таких лише 25%. Причому відставання компаній спостерігається навіть у тих сферах, де, здавалося б, питання дистанційної роботи критично важливі — у роздрібному банкінгу, ІТ й ритейлі.
«Проактивні» й «інерційні» в цілому відрізняються за ставленням до персоналу. Перші майже вдвічі частіше, ніж другі, підтримують добробут співробітників навіть всупереч короткостроковому прибутку. Керівники фінансово успішних компаній пояснюють це просто: технологічні досягнення можливі тільки завдяки сумлінню й навичкам співробітників.
Пріоритет № 4 — партнерство
«Проактивні» також цінують людей поза компанією. У власному бізнесі вони намагаються робити те, що вміють найкраще, а ширше поле для ідей та інновацій забезпечує екосистема партнерів. Із них 63% зазначили, що партнерські відносини стали сильніше впливати на результативність бізнесу, і лише близько третини керівників інших компаній вважають так само.
Партнерські екосистеми мають допомогти лідерам й у вирішенні взаємопов'язаних глобальних проблем (наприклад, зміни клімату) і призвести до сталих позитивних змін.
Пріоритет № 5 — кібербезпека
Ще одна сфера, у ставленні до якої успішніші компанії відрізняються від менш успішних, — це кібербезпека. «Проактивні», які вважають кіберризики вкрай суттєвими, особливо ретельно стежать за безпекою даних і систем.
Вони усвідомлюють, що цифрова безпека та довіра повинні бути невіддільною частиною стратегії — якщо компанії розраховують на технології і в наданні послуг клієнтам, і в партнерській екосистемі, і в питаннях залучення співробітників. Значущість технологій настільки велика, що кібербезпека переходить до рангу топпріоритетів.
Немає неважливих дрібниць
Насамкінець хочу поділитися важливим, на мій погляд, спостереженням, яке розкриває тонку межу між сприйняттям більш і менш успішних компаній.
У ще одному зрізі дослідження аналітики виділили в окрему групу компанії, які вибудовують бізнес-пріоритети навколо споживачів і клієнтів. Звісно, тут опинилися і «проактивні», й «інерційні». І знову між ними виявилася різниця.
Очікуваним і логічним пріоритетом для таких компаній стали відгуки клієнтів. Але цей метод роботи назвали найважливішим для створення диференційованого клієнтського досвіду… переважно «інерційні». Звісно, успішні бізнесмени цінують відгуки клієнтів, але коли йдеться про досвід клієнтів, два перших пріоритети для них — етикет в обслуговуванні клієнтів і динамічний зворотний зв’язок, заснований на смарт-технологіях, що обробляється в режимі реального часу і підтримується штучним інтелектом.
І як би ви відповіли на питання, у чому технології будуть найбільше корисними для бізнесу в найближчі 2−3 роки?
СЕО-«інерційні» вважають, що в отриманні інсайтів (цінних відомостей) від споживачів. А СЕО успішних — у наданні кращого споживчого досвіду.
Замість післямови. Фундаментальні правила для найближчого майбутнього
На першому рівні дослідники IBV виділили загальні правила, якими в період пандемії керуються очільники компаній.
Правило № 1. Дій гнучко, але цілеспрямовано
У нестабільних умовах пандемії компанії ухвалювали дуже швидкі та вимушені рішення. 56% керівників говорять про критичну необхідність різко збільшувати операційну гнучкість. Але з досвіду 2020 року керівники переконались, що гнучкі та швидкі рішення мають підпорядковуватися стратегічним цілям і зрештою працювати на довгостроковий результат.
Керівники переключилися з питання «what must be done» на «what should be done»?
Правило № 2. Технології — невіддільна частина майбутнього
Технології — перший з-поміж усіх зовнішніх чинників, які впливатимуть на бізнес у найближчі 2−3 роки. Керівники вважають, що топ-технології, які надаватимуть користь бізнесу, — інтернет речей (79%), хмарні технології (74%) і штучний інтелект (52%). Також вони вірять в автоматизацію або роботизацію процесів (RPA).
Ставка на технології цілковито себе виправдовує. Ще одне недавнє дослідження IBM Digital acceleration доводить прямий зв’язок між цифровою розвиненістю компаній та їх фінансовими результатами.
Правило № 3. Слідкуйте за зовнішніми факторами
Якщо 57% опитаних назвали технології серед основних зовнішніх сил, які впливатимуть на бізнес у середньостроковій перспективі, то друге місце розділили законодавство (держрегулювання) і ринкові фактори (по 50%). П’ятірку замикають макроекономічні чинники та навички співробітників (по 44%).
Локдаун і карантини створюють новий прецедент, коли влада може посилити контроль над бізнесом.
Занепокоєння бізнесу держрегулюванням вперше піднялося на друге місце за останні 17 років, тоді як раніше посідало не вище четвертого місця.
