Санкції по-українськи або бумеранг сповільненої дії

26 жовтня 2021, 12:44

Нестримні перегони у категорії санкцій стали вже традицією внутрішньополітичного життя. Багато хто за інерцією вітає круті заходи. Раз застосували, значить було за що, тобто так і треба.

Тим паче несподіваним виявився новий віраж у цьому непрофесійному вигляді політичного спорту. На подив, вперше з вуст високого чиновника публічно прозвучало визнання помилок із застосуванням примусових обмежень.

Відео дня

На останньому брифінгу секретар РНБОУ Олексій Данілов повідомив, що список осіб, які підозрюються в особливому кримінальному статусі «злодія в законі», був складений не зовсім точно. Як пом’якшувальну обставину чиновник назвав ці помилки «несвідомими». Мабуть, скоєними у несвідомому стані.

Винні восьмеро офіційних осіб, які на робочому місці дали маху, покарані за всією суворістю закону. Вони підставили Президента України, який очолює РНБОУ. І тепер звільнені з органів, понижені у званнях чи отримали догани. Це справедливо. Адже помилки були здійснені щодо не однієї, не п’яти, не десяти, а 108 осіб.

Але проблема не в тому, що списки були складені на око і, в результаті, довелося покаятися перед перспективою шквалу судових позовів, що наростає. Санкції проти запідозрених «злодіїв у законі» спрацювали, як бумеранг проти організаторів. Закон «Про санкції», прийнятий у 2014 році, давно вимагає ревізії та вибудовування справді ефективного та правового механізму.

Основна причина — у конструктивних недоліках маховика. Особливо це видно порівняно із зарубіжною практикою. Як такий приклад можна навести США, де санкційна політика є дієвим інструментом. Застосування санкцій у Штатах здійснюється на основі законів, які можна умовно розділити на загальні та спеціальні.

Перші регламентують різні аспекти та механізми застосування санкцій у принципі. Серед них можна виділити Закон про торгівлю з ворожими державами, Закон про іноземну допомогу, Закон про надзвичайні положення, Закон про міжнародні надзвичайні економічні повноваження, Закон про контроль над експортом, Закон про боротьбу з тероризмом та про застосування смертної кари, Закон про іноземних наркоторговців, Закон про торгівлю чистими діамантами.

Другі — встановлюють окремі санкційні режими щодо конкретних суб'єктів, такі як Закон про свободу Куби, Закон про всеосяжні санкції щодо Ірану, притягнення до відповідальності та дивестування.

Законодавство дозволяє президенту США оголосити надзвичайний стан як відповідь на дії держави або недружнього діяча, які можуть становити загрозу інтересам або безпеці США. І тому видається спеціальний указ. В межах цього режиму можливі дії, спрямовані на обмеження надання міжнародної допомоги, торгівлі, фінансових операцій, постачання певних видів товарів та послуг, заборону на в'їзд до США та інші заходи невоєнного впливу.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Термін дії таких санкцій обмежений законом і становить рік. Якщо він не пролонгується, то після закінчення терміну обмеження припиняють діяти. Водночас вони можуть бути продовжені відповідним указом президента або скасовані Конгресом США.

На випадок, якщо Палата Представників та Сенат проголосують за зняття режиму надзвичайного стану, Конгрес не є лише органом погодження. Американський парламент може вводити обмежувальні заходи або змінювати чинні санкційні режими.

У США також чудово функціонує система, якої не вистачає Україні, а саме контролю за санкціями. Більшість координує Управління контролю за іноземними активами (Office of Foreign Assets Control, OFAC), що підпорядковується Міністерству фінансів США (US Treasury Department). У регулюванні режиму санкцій також беруть участь Держдеп (заборона на в'їзд на територію США, питання про визнання терористичної діяльності), Пентагон, Мінерго, Мін'юст, Мінторг та інші відомства.

Види санкцій не є чимось незвичайним у США. Вони мають особливу ефективність за рахунок політичної, військової та фінансової ваги країни. Обмеження доступу на фінансовий ринок США створює великі проблеми для великого бізнесу та держав, які найчастіше критично залежать від доступу до позикових коштів.

У США чудово функціонує система, якої не вистачає Україні, а саме контролю за санкціями.

Американські громадяни, зареєстровані у США компанії та їх філії, вступаючи в економічні відносини з об'єктами санкцій (фіз- та юрособами), наражаються на ризик, аж до ризику банкрутства. Обмеження експорту певних груп товарів, зокрема високотехнологічних і товарів подвійного призначення, вимагає пошуку відповідних товарів-субститутів. Насправді це складно і не завжди можливо.

США здатні змусити дотримуватися накладених санкцій, чого теж немає у нас. Існує розроблена система покарань та штрафів за порушення санкційних режимів. За цим слідкує Управління з контролю за іноземними активами. Передбачено фіксовані суми штрафів, які можуть бути скориговані з урахуванням інфляції. Наприклад, з 1 серпня 2016 р. Закон про торгівлю з ворожими державами передбачає максимальний штраф у розмірі $83 864, тоді як Закон про міжнародні надзвичайні економічні повноваження передбачає максимальний розмір штрафу в розмірі $284 582 або штраф, що дорівнює подвійному обсягу відповідності. Це базові ставки штрафів, остаточний розмір яких розраховується з обставин кожного порушення режиму санкцій.

OFAC оцінює кожне порушення, з огляду на його тяжкість і те, чи порушник повідомив добровільно про свою провину. Відповідно до цього можуть бути накладені різні штрафи, а крім цього передбачена і кримінальна відповідальність, позбавлення волі на тривалий термін. Разом з тим, підсумковий розмір штрафів може суттєво перевищувати встановлений у відповідних регламентах та керівництвах. Враховуючи становище та роль США у світовій фінансовій системі, а також параметри санкційних режимів, часто багато фінансових інституцій, особливо банки, піддаються набагато серйознішим стягненням.

І останній штрих до відмінностей санкційних політик України та США. В Америці не накладають санкцій на своїх громадян. У разі порушення ними законів та вчинення протиправних дій проти інтересів країни вони притягуються до відповідальності в судовому порядку відповідно до законодавства.

Маючи можливість порівняти рівень організації санкційних систем України та США, а також повертаючись до вибачень за помилки, напрошується бажання привести їх у відповідність. Можна знайти приклади непродуманої санкційної політики й у інших державах. Реакція у відповідь фігурантів санкцій породжує судові позови, політичні акції. Історія латиноамериканських країн тому є підтвердженням.

Показати ще новини
Радіо NV
X