Як працюватиме податкова амністія. Чи вдала це ідея для України?

18 березня 2021, 10:05

25 лютого Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді чотири законопроєкти щодо податкової амністії.

Якщо говорити простими словами, податкова амністія — це одноразова можливість для фізичних осіб оприлюднити усі свої незадекларовані доходи та статки, уникнувши при цьому кримінального покарання за несплату податків.

Відео дня

Держави світу вдаються до використання цього фіскального інструменту переважно з наступних причин: задля наповнення державного бюджету та скорочення обсягів тіньової економіки. Результати — різняться: є вдалі приклади, а є відверто провальні, тому її не можна вважати панацеєю саму по собі.

Проведення податкової амністії було однією з передвиборчих обіцянок як президента, так і правлячої партії «Слуга народу». Разом з тим, на сьогодні так і не було сформовано єдиного бачення, у який спосіб її реалізувати.

Дискусії щодо оптимальної моделі податкової амністії розпочалися кілька років тому.

Так, у 2018 році Мінфін, Нацбанк та Верховна Рада активізували роботу з Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) щодо реалізації плану дій BEPS, зокрема щодо правил контрольованих іноземних компаній. Як відомо, у середині 2020 року BEPS став частиною українського законодавства після того, як президент підписав Закон 466 (законопроєкт 1210).

Учасники цього процесу, зокрема тодішня команда Мінфіну, та ширше експертне коло сходилися на думці, що це питання було безпосередньо пов’язане з податковою амністією. Адже значна частина закордонних активів, кінцевими бенефіціарами яких є українські компанії або фізособи, була набута з порушенням законодавства, як мінімум, валютного, що тягнула за собою кримінальну відповідальність.

Відтак, ми проводили відповідні консультації і з спеціальними технічними місіями МВФ, результати яких були успішними. Зокрема, у звітах, опублікованих у червні 2019 року та листопаді 2020 року, вперше на офіційному рівні було викладено параметри моделі податкової амністії, яка може бути використана в Україні. Їхні результати фактично і складають основу президентських законопроєктів.

Що ж передбачає пропонована податкова амністія?

Найперше — це подання одноразової спеціальної добровільної декларації у період з 1 липня 2021 р. до 1 липня 2022 р. У ній фізична особа має вказати активи та доходи, з яких не були утримані податки та збори відповідно до чинного законодавства протягом будь-якого з податкових періодів до 1 січня 2021 року.

Важливо те, що у цьому процесі не можуть брати участь особи, які виконують функції держави чи органів місцевого самоврядування та декларували статки відповідно до законів щодо запобігання корупції, починаючи з 2005 року.

Така декларація, де можуть бути відображені цінні папери, частки активів юридичних осіб як в Україні, так і за кордоном тощо (крім готівки, яка не може бути предметом декларування), подаватиметься до Державної податкової служби через нотаріуса. У документі не потрібно буде зазначати джерела походження активів.

Ініціативою президента пропонується визначати збір з одноразового спеціального добровільного декларування за такими ставками:

  • 5% щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках України;
  • 9% щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках фінансових установ за кордоном і, відповідно, з корпоративних прав, зареєстрованих за кордоном;
  • 2,5% щодо номінальної вартості державних облігацій з терміном обігу понад 365 днів без права дострокового погашення, придбаних у період дії добровільної одноразової декларації, тобто з 1 січня 2021 року по 20 червня 2022 року. Звичайно, ця ставка — надзвичайно приваблива. Вона є одним з наріжних елементів документів, який має стати предметом дискусії з МВФ.

У свою чергу, держава гарантуватиме, що учасники цього процесу будуть звільнені від відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства, а також обов’язку сплатити нараховані податки і збори.

Ще однією важливою характеристикою документів є те, що вони обмежують декларування доходів, отриманих від злочинної діяльності. Йдеться лише про звільнення від відповідальності за злочини, передбачені ст. 212 Кримінального кодексу України, тобто ухилення від сплати податків. За іншими статтями, як наприклад, фіктивне банкрутство чи заволодіння майном у незаконний спосіб, відповідальність зберігається.

Також пропонується накласти на банки обов’язок перевіряти походження грошей відповідно до законодавства про відмивання коштів та фінансування тероризму.

Таким чином, щоб задекларувати кошти, їх передусім необхідно буде внести на спеціальний рахунок в банківській установі, відкритий з метою здійснення одноразового декларування. Зазначається, що порядок перевірки далі визначатиме Нацбанк.

Однак найцікавіше, що, на мою думку, пропонується законопроєктами щодо податкової амністії — це фактично визначення всезагального декларування. Незважаючи на те, що законопроєкти спрямовані на проведення одноразового декларування, утім, визначатимуть, яке майно вважатиметься законно придбаним для тих, хто не подав декларацію.

Так, якщо фізична особа не скористається правом на одноразове декларування за вказаний вище період, то закон визначає так звану безумовну податкову амністію, тобто перелік активів відповідних характеристик і кількості, з яких, як вважатиметься, повністю сплачені податки та збори: квартира площею до 120 кв.м., будинок, площею до 240 кв.м., нежитлове приміщення площею до 60 кв.м., земельні ділянки, транспортні засоби (за певними виключеннями), а також інші активи, сумарна вартість яких не перевищуватиме 400 тис. грн.

Простіше кажучи, якщо ви маєте, наприклад, готівкові кошти, ювелірні вироби, картини чи інші предмети мистецтв вартістю до 400 тис. грн, то держава не перевірятиме, звідки ви отримали кошти на їхню купівлю. Походження такої власності буде легальним за визначенням.

Підсумовуючи, аналізовані законопроєкти є достатньо зваженими, розробленими на основі рекомендацій МВФ в частині незастосування правил стосовно ПЕПів, а також з чітко прописаними зобов’язаннями застосовувати до коштів банківські правила по боротьбі з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму тощо.

Разом з тим, необхідно продовжити роботу над удосконаленням документів, зокрема з МВФ. Тому народним обранцям ще доведеться доопрацювати відповідні положення, наприклад, які визначають 2,5% ставку за облігаціями державної позики. На думку експертів МВФ, вона є занизькою і має складати не менше 5%.

Також, необхідно допрацювати частину законопроєктів щодо «безумовної податкової амністії». Фактично питання одноразового декларування (так званого «добровільного розкриття»), і, одночасно, всезагального декларування шляхом юридичної презумпції законності набуття певних активів («всезагальної податкової амністії»), переслідують різні цілі. Зокрема, всезагальне декларування має давати можливість задекларувати усі доходи, майно та активи, з яких сплаченні податки (у тому числі, наприклад, успадковані). Запропонована ж у законопроектах модель передбачає ж тільки декларування майна, з якого податки не сплачені, що обмежує права громадян.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X