Навігатор законодавчих змін. Які податкові реформи нас чекають у 2021−2025 роках?

6 серпня 2021, 09:30

Щотижневий огляд важливих для бізнесу законодавчих ініціатив, на які ще не пізно вплинути.

Автори:

Остап Семерак — партнер ЮФ Василь Кісіль і Партнери, керівник практики публічної адвокації;

Тетяна Бережна — радник ЮФ Василь Кісіль і Партнери, керівниця практики податкових спорів.

Відео дня

Українське податкове законодавство змінюється стихійно. Часом реформи зумовлює політична ситуація в державі, стан державного бюджету, зобов’язання перед зовнішніми донорами. Як ми відчули, Податковий кодекс доповнюється у турборежимі, часто з порушенням принципу стабільності, дія деяких непропрацьованих норм для платників податків відтерміновується. Це створює правову невизначеність.

Проте у влади має бути певна дорожня карта, намічений план дій. У липні 2021 року Мінфін опублікував на своєму сайті проєкт Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2021 — 2025 роки.

Проєкт Стратегії, як зазначається на сайті Мінфіну, Кабмін мав би схвалити «до кінця червня, що є важливою передумовою для започаткування програм бюджетної підтримки ЄС».

На початку серпня 2021 Стратегія ще не затверджена. Ми вирішили проаналізувати, що може чекати платників податків в майбутні 5 років та які цілі ставить перед собою Уряд у податковій сфері.

Ефективні податківці, задоволені платники, більше податків до бюджету. Яким чином?

Кабмін пропонує змінювати податкову сферу у двох напрямках, шляхом:

  • Підвищення ефективності податкового адміністрування та якості обслуговування платників податків і
  • Розширення бази оподаткування.

Іншими словами, Уряд планує, щоб податківці працювали ефективно, платники податків були задоволені, а податкових надходжень стало більше. За допомогою яких конкретних заходів Кабмін планує досягти таких амбітних цілей?

Стратегія передбачає, що податкових надходжень побільшає в результаті:

  • Удосконалення трансфертного ціноутворення в межах реалізації плану ВEPS (Base erosion and Profit Shifting — «розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування»)

Впровадження Плану дій BEPS обумовлене потребою розробити багатосторонній єдиний механізм боротьби з агресивним податковим плануванням, яке спрямоване на штучне зменшення бази оподаткування та переміщення оподатковуваного прибутку до низькоподаткових юрисдикцій. Як бачимо, до 2024 року уряд буде концентруватися на кроках 8−10 плану ВEPS, які стосуються вдосконалення правил трансфертного ціноутворення.

  • Приєднання України до багатосторонніх угод про автоматичний обмін фінансовою інформацією та міждержавними звітами.

Україна уже ратифікувала міжурядову українсько-американську Угоду щодо застосування положень закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA) для забезпечення обміну відповідною інформацією з податковими органами США. У 2022 — 2024 роках влада має намір і далі вживати заходи для боротьби з агресивним податковим плануванням, зокрема шляхом покращення обміну інформацією у податкових цілях між компетентними органами України та іноземних держав.

  • Укладення договорів про уникнення подвійного оподаткування з Катаром, Ліхтенштейном, Чорногорією та Японією (2024 рік)

Станом на сьогодні Україна є стороною 74 чинних міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування, у тому числі з Японією та Катаром. Очевидно, влада має намір укласти нові і вдосконалити зазначені чинні.

  • Запровадження правил оподаткування контрольованої іноземної компанії (2021 рік)

Наприкінці 2020 було відтерміновано оподаткування контрольованих іноземних компаній, запроваджене турборежимним податковим законом 466. Правила оподаткування прибутку КІК набудуть чинності з 01.01.2022 року. Відповідно, перший звіт про КІК необхідно буде подавати в 2023 році за результатами 2022 року. Отже, перед владою стоїть завдання розробити відповідні підзаконні акти для реалізації цього механізму.

  • Перегляду екологічного податку (2021 рік)

Реформування екологічного податку стане особливо актуальним у зв’язку з приєднанням України до Green Deal та початком дії механізму прикордонного вуглецевого коригування (Carbon Border Adjustment Mechanism) для українських компаній, які експортують вуглецевмісну продукцію до ЄС.

Відтак, Уряд у 2021−2025 у першу чергу планує докладати зусиль до боротьби зі штучним зменшенням бази оподаткування та переміщенням оподатковуваного прибутку платників податків до низькоподаткових юрисдикцій. І надалі у фокусі законотворців та податківців залишатиметься деофшоризація і протидія агресивному податковому плануванню.

Що зміниться в 2021—2025 для податківців?

Адміністрування податків — важлива частина ефективності податкової системи в Україні. На перший погляд, Уряд не пропонує конкретних кроків для покращення сервісу, вдосконалення роботи податківців. У плані не має ні згадки про запровадження персональної відповідальності податківців за необґрунтовані і завідомо незаконні акти перевірок, за тиск на платників податків.

Ось що пропонує Уряд для покращення роботи податкових органів:

  • Проведення дослідження рівня задоволеності платників податків послугами ДПС
  • Подальше наближення податкового законодавства України до законодавства ЄС
  • Реформування системи органів, що реалізують державну податкову політику
  • Розроблення стратегії управління дотриманням податкової дисципліни платників податків
  • Розроблення плану з управління інституційними ризиками
  • Виявлення та запобігання загрозам зовнішнього та внутрішнього втручання у роботу баз даних та інформаційних ресурсів ДПС
  • Запровадження електронної документальної перевірки (е-аудиту) великих платників податків (про це ми писали тут).

Як бачимо, план дій влади у сфері розширення бази для збільшення податків передбачає більш означені і набагато конкретніші кроки порівняно з планом щодо покращення роботи податківців. Чи перетвориться податкова служба з фіскального у сервісний орган до 2025 року? Питання поки риторичне.

Нагадаємо, що у липні 2021 НВ спільно з Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Василь Кісіль і Партнери» запустили спецпроєкт — щотижневий огляд важливих для бізнесу законодавчих ініціатив, на які ще не пізно вплинути.

Про те, яким чином бізнес може долучитися до творення актів законодавства і висловити свою думку стосовно актуальних проєктів регуляторних актів, ми описали у першому, другому, третьому та четвертому випусках нашого щотижневого огляду.

Показати ще новини
Радіо НВ
X