Що заважає розвиватися IT-ринку в Україні

10 вересня 2021, 13:00

Сфера IT сьогодні — одне зі значних джерел надходжень до бюджету. Але є і системні проблеми, які стримують цей напрям в Україні від ще більш стрімкого розвитку. Розберемося, які це проблеми і як їх можна вирішити.

1. Кадри вирішують все

З минулого року в IT-сфері спостерігається стрімке збільшення попиту на фахівців. За даними Djinni, в грудні 2020 року на їхній платформі з працевлаштування було 16 тисяч вакансій у цій сфері, вже в травні 2021-ого — їх кількість перевищила 25 тисяч. Кадровий ринок не встигає за цією зростаючою потребою, а з підготовкою фахівців є дві основні проблеми: напрям IT досить новий і розвивається він дуже швидко.

Відео дня

Перше означає, що у нас немає традиційно сильною «старої школи», яка готова ділитися своїм досвідом з новими поколіннями. Друге — що вона і не може з’явитися, оскільки знання зараз втрачають актуальність швидше, ніж будь-коли. Знання сьогоднішнього дня завтра можуть бути нікому не потрібні. У цьому і полягає слабка сторона освіти, яку ми називаємо «традиційною». Найчастіше університети, які готують IT-фахівців, не встигають за прогресом і не можуть давати своїм студентам найпередовіші знання. Але ці навчальні заклади цілком можуть стати базою для обміну досвідом між учнями, викладачами та представниками IT-сектора, які прямо зараз працюють в індустрії і перебувають на її передовій.

Прикладом такого мультивекторного напряму в Україні зараз стає Київський політехнічний інститут ім. Сікорського. Там на Факультеті інформатики та обчислювальної техніки створюється проєкт — Хаб ФІОТ, покликаний стати тією платформою, на якій представники IT-індустрії, студенти та викладачі зможуть об'єднатися, взаємодіяти і отримувати досвід на практиці. Це допоможе не лише учням глибше ознайомитися з професією, а й дасть можливість викладачам залишатися в курсі трендів, які існують в цій сфері, що швидко змінюється.

Таких зон «обміну досвідом» в Україні має бути якомога більше. Оскільки лише в прямому контакті та взаємодії між студентами і наявними IT-компаніями можна розвивати нових фахівців, які володітимуть актуальними знаннями, та розуміти, як працює індустрія зсередини.

2. Простота ведення бізнесу та помірні податки

Часто від підприємців з різних сфер можна почути, що державна допомога їм не потрібна, головне — щоб вона не заважала. На жаль, у нас досить часто відбувається навпаки: створюються всі умови, щоб задавити новий успішний бізнес. Як офіційно — за допомогою податків, так і неофіційно — за допомогою погроз.

Очевидно, що будь-який тиск з боку держави негативно впливає на сферу в цілому і на бізнес зокрема. Тому державі необхідно змінювати свої підходи та ставлення до айтішників. Справедливо буде зауважити, що кроки в цьому напрямку зараз робляться Міністерством цифрової трансформації. Вони представили концепцію «Дія.City» — спеціальний правовий режим, який має сприяти розвитку IT-галузі в Україні.

Він пропонує більш лояльний та прозорий підхід у сфері оподаткування, вводить таке поняття як «гіг-контракти» — цивільно-правовий договір, який компанія може укладати з фізособою, а також впроваджує систему держгарантій захисту інвестицій.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Резидентам «Дія.City» Мінцифри обіцяє прозорий механізм взаємодії з правоохоронними органами. Зокрема, перш ніж робити будь-які дії, силові структури повинні надіслати резиденту письмовий запит. Як вважають в Міністерстві, відповіді на цей запит буде досить, щоб вирішити 98% питань, які можуть виникнути до компанії.

3. Якість життя в країні

На жаль, одних лише податкових послаблень недостатньо, щоб втримати IT-компанії та їхніх співробітників в країні. Проблема «відтоку мізків» за кордон зберігається й до сьогодні, хоча максимальний пік припав на 2014−2015 рр. Тоді про релокейт замислювалося 75% всіх IT-фахівців. Для порівняння, у 2013 році охочих емігрувати було 43%.

Зараз ситуація налагоджується. Більш того, відомі випадки, коли айтішники повертаються на постійне місце проживання назад в Україну після того, як кілька років пропрацювали за кордоном. Пов’язано це з тим, що в інших країнах витрати значно вищі, ніж у нас. Хоча по зарплатах відмінності невеликі (від 10 до 25% для фахівців-мідлів), а оренда, податки, інші необхідні витрати значно вищі.

При цьому для тих, хто залишається працювати за кордоном, ціни на життя менш важливі. Портал DOU.ua проводив опитування серед таких фахівців і з’ясував головні причини, які підштовхнули IT-фахівців до еміграції. До першої трійки увійшли такі:

  • спокійне та безпечне життя
  • знайомство з новою культурою
  • більше можливостей у галузі.

З цього випливає такий висновок: країні необхідно приділяти більше уваги безпосередньо якості життя своїх громадян. Безпека в повсякденному житті, якісна інфраструктура та дієві громадські інститути — необхідний для цього мінімум. Створення сприятливих умов для проживання, до речі, мотивуватиме залишатися жити на батьківщині не лише IT-фахівців, а й професіоналів з інших сфер.

4. Перехід від замовлень зі сторони до розробки українських продуктів

У 2020 році експорт IT-послуг приніс економіці України понад 5 млрд доларів. За підсумками минулого року це одна з найбільших категорій експорту послуг в країні. Однак проблема в тому, що велика частина послуг, що надаються — це найчастіше аутсорс. Іншими словами, ринок зараз більше працює на виконання чужого замовлення, виробництво товарів за чужими ідеями та для іноземних оунерів.

Зрозуміло, що запуск стартапу з нуля — процес складний, іноді затяжний, та позитивний результат від цієї діяльності ніхто не гарантує. Проте індустрії необхідно більше концентруватися саме на створенні власних продуктів. У нас є вдалі проєкти, створені тут нашими фахівцями, такі як MEGOGO, компанія Ajax Systems (розробляє і виробляє охоронні системи в Україні), Petcube та інші стартапи, які демонструють разючі результати. Але їх однозначно має ставати більше, а самі проєкти мають бути глобальнішими. Поява хоча б однієї світової BigTech-компанії, створеної в Україні, зможе перевернути кон’юнктуру ринку та суттєво змінити загальне економічне становище в країні.

5. Європейський підхід до грошей та свобода їх пересування

Останній пункт, який, на мою думку, є життєво важливим для української IT-галузі — це відкритість країни світу та готовність з цим світом взаємодіяти.

У нас в країні, як і раніше, існують досить жорсткі обмеження на платежі за кордон: заборонено інвестувати понад 200 тисяч євро на рік. А минулого року ця сума була вдвічі меншою — 100 тисяч євро. При цьому, в розумінні будь-якого європейця, якщо ти декларуєш свій дохід, платиш всі податки та ведеш офіційну бухгалтерію, то в таких лімітах немає ніякого сенсу. І якщо ми себе вважаємо європейцями, то нам необхідно також перейняти цю позицію.

При цьому очевидно, що 200 000 євро в рік — недостатня сума для повноцінної діяльності в глобальних масштабах. Багатьом інвесторам, які вкладають в IT, та тим, хто працює на міжнародному ринку, доводиться шукати обхідні шляхи, створюючи для себе численні ризики. Тому в Україні необхідно створювати сприятливе середовище, де люди хотітимуть працювати, заробляти і платити податки. Це стосується не лише IT-сфери. Цей підхід принесе позитивні зміни всій економіці.

Якщо імплементувати хоча б кілька з перерахованих вище рішень, у нашої країни з’явиться шанс стати ІТ-гігантом не лише в нашому регіоні, а й в глобальному масштабі.

Показати ще новини
Радіо NV
X