Нездоровий спосіб життя. Чому українці купують небезпечну їжу
Зробити з людьми, які їдять у кіосках, нічого не можна. Не можна переконати, що це шкідливо, що небезпечно, що є багато ризиків
Нещодавно сталося ще одне резонансне отруєння шаурмою. Більш ніж 30 людей купили шаурму в кіоску в Києві і внаслідок цього опинилися в лікарні. А зовсім недавно був ще схожий випадок, в Одесі. І щоразу, коли я читаю подібну інформацію, запитую: ну як, як взагалі можна їсти шаурму з кіосків? Що не так з людьми, які так підставляють своє здоров’я?
Здоровий спосіб життя зараз у моді. Вже не секс, наркотики, рок-н-рол, як це було 30−40 років тому, а спортклуби, овочі, не палити і менше вуглеводів. Але очевидно, що в нашій країні цей тренд торкнувся тільки людей із середнім доходом або вище середнього. Виникає стійке відчуття, що в Україні більшості людей однаково, що саме вони кладуть в себе. Незрозумілого складу ковбаси і сосиски, дешеві сурогатні напої, м’ясо, куплене з землі у бабусі — все це їжа одного поля з шаурмою з кіосків. І тому шаурма процвітає навіть у європейській столиці Києві, понад 300 точок успішно працюють, хоча за законом, нібито не можна готувати в МАФі. Щоб готувати і продавати їжу, потрібно щоб на точці була мийка з проточною водою і каналізацією, і холодильники для зберігання напівфабрикатів. І не продане протягом дня м’ясо з рожна потрібно викидати, а не продавати його до переможного кінця. І рукавички повинні бути дійсно одноразові, і продавці повинні мати реальні санітарні книжки з усіма аналізами.
На цьому тлі просто дивно, що резонансні отруєння відбуваються не щодня. Можливо, отруєні звертаються до лікаря тоді, коли вже геть погано (це теж наш національний тренд), а якщо просто дискомфорт і унітаз — лікуються самотужки вдома. І спробуйте попросити у продавця документи на продукти, дозвіл на саму торговельну точку з шаурмою — нічого вам не покажуть, бо таких документів найчастіше немає. І змінюється влада, концепції розвитку держави — а кіоск з шаурмою залишається вічним і постійним явищем.
Зробити з людьми, які їдять у кіосках, нічого не можна. Не можна переконати, що це шкідливо, що небезпечно, що є багато ризиків. Що не можна давати це дітям. Що потрібно мити руки перед їдою. Якщо цього не навчили в сім'ї або в дитячому садочку, то переконання в ЗМІ не допоможуть. Про таких людей має подбати, звісно, держава, як це і відбувається в цивілізованому світі. Заборонити, не давати можливості недобропорядним бізнесменам відкривати бізнес їжі, який може зруйнувати здоров’я клієнтів.
А шаурма все-таки не така жахлива страва. У ній може бути все прекрасно: свіже м’ясо на грилі, свіжі овочі, тонкий лаваш, спеції, сир і соус. Стріт-фуд, у якому є все: і білки, і клітковина, і вуглеводів не так багато, як у бургері. І тому кортить шаурми. І вже є місця, де цю страву можна купити без ризику потрапити потім у лікарню. Просто тому, що є всі умови для дотримання санітарних норм і є люди, які їх дотримуються.
Шаурма навіть стала трендом у ресторанному бізнесі, зокрема в Києві. Клієнти, які дбають про здоров’я, радісно тріскають шаурму, він же донер, він же кебаб, які готують у ресторанному інтер'єрі люди з чистими руками в рукавичках і на чистих столах. І коштує вона або так само, як у кіоску, або трохи дорожче. І це велика радість для тих, хто хоче, але боїться купувати в брудному кіоску. Тому попит на вуличну їжу в цивілізованих умовах тільки зростатиме. Колись і бургери були їжею вулиць, мас-магазинів. А тепер в ресторанах можна з'їсти бургер, скажімо, з тунцем або королівським крабом за 300 гривень. Це ж відбувається і з традиційною вуличною їжею — хот-догами, які поступово «вповзли» до меню модних ресторанів. І вже можна купити елітну шаурму по 180−200 грн. І дивно, на таку їжу є добрий попит.
Бо не кожен українець хоче харчуватися помийною їжею.
