Платять тільки боягузи, або чому кредити дорогі
Політику процентних ставок і кредитування формує, насправді, не банківський сектор, а ТОП-20. Всі інші банки вже йдуть, орієнтуючись на лідерів.
Що ми бачимо серед найбільших банків? Вони переслідують паритет інтересів. Але повинні бути захищені інтереси і кредитора, і боржника. Для цього ми активно працюємо з парламентом над новим законопроектом про захист прав споживачів фінансових послуг. Щоб звичайні люди і почувалися комфортно і розуміли, що вони роблять, коли, наприклад, беруть споживчий кредит. Дуже важливо донести суть банківської операції, яку банки пропонують. У разі ж, якщо боржник пішов у дефолт, тобто законопроект про колекторську діяльність.
Щодо юридичних осіб – ми всі обпеклися. Зараз банки в кредитній документації намагаються поставити умови, які б дозволили якомога швидше вийти з кредитного проекту, якщо у позичальника не так пішов бізнес. Так, зараз у порівнянні з докризовим періодом, до 2006 року, напевно, жорсткі умови. Але ми не можемо ефективно працювати на ринку без цього. Відсоток – це завжди коефіцієнт ризиковості. У нас великі ризики.
Зараз стоїть питання, наскільки ми захищені, як кредитори? Адже у нас є тільки очікування, коли буде працювати нова судова система після реформування, коли запуститься інструмент приватних виконавців. Ми знаємо, що близько 26 осіб здали іспити і ми очікуємо їх виходу на ринок. Ми знаємо, що цей ринок вже буде більш-менш врегульованй. Ми знаємо, що є проекти змін в процесуальні кодекси, які виключать можливість максимального затягування процеси. І коли ми побачимо, що нам більш-менш комфортно, тоді можна говорити про те, що відсотковий інтерес не повинен бути завищений з огляду на ризики.
Зараз в країні ситуація із захистом прав кредиторів, скажімо так, дещо гірша. Вона бере свою історію з пострадянського періоду часу, коли боржник був максимально захищений. Ми пам'ятаємо таку фразу "платять тільки боягузи" – цей підхід залишається, він не змінився. І тут проблему ментальну потрібно міняти, повинна змінюватися законодавча, виконавча, судова влада, повинні змінюватися соціальні інститути.
У нас є законопроект про покращення довіри між вкладниками, банками та клієнтами. Він спрямований на усунення тих проблем, пов'язаних з інститутами поруки, з інститутами успадкування, з захищеністю права кредитора при автокредитуванні, при продажу заставленого майна з торгів. Цей законопроект вже другий рік перебуває у Верховній раді, і ніяк не можуть його прийняти.
Банківська спільнота просить доступ до реєстрів. До реєстрів податкових, до реєстрів актів цивільного стану. Для того, щоб розуміти статус боржника, його родинні зв'язки і так далі.
Тому що є групи шахраїв і група тих, хто ухиляється від сплати боргу. Після 2004 року, коли ми побачили пласт проблемних позичальників, які умисно не виконують свої зобов'язання, які раптом починають кредитуватися в інших банках. Під іншими вивісками, під ширмою, але це ті ж люди. І без доступів до цих реєстрів на сьогоднішній день у нас проблема з тим, щоб зупинити цих людей, не дати їм можливості "очищати" від грошей банківську систему.
Ми також підтримуємо законопроект про кредитний реєстр Національного банку, куди б власники всіх боржників, які умисно не виконують зобов'язання перед банком, були включені до цього реєстру. Щоб іншим банкам, які вирішили пропонувати їм нові кредити, було б економічно невигідно кредитувати таких позичальників.
Але парламент не готовий підтримувати такі ідеї. Проти нас працює популізм. А для того, щоб відновити кредитування, потрібно викорінити слово "популізм" і почати говорити про реальну роботу. Також, варто зауважити, що понад 60% членів парламенту так чи інакше пов'язані з бізнесом. Не з тим бізнесом, який дає розвиток суспільству, побудові нашої країни, а саме з тим, який є позичальником банків і не виконує зобов'язання.
У нас в країні відсутня відповідальність бенефіціара. Немає відповідальності за умисне невиконання своїх зобов'язань. Ми можемо отримати позитивне рішення суду, але раптом стикаємося з тим, що його неможливо виконати. Ти знаєш, що у боржника є активи, що він забезпечений, але юридично ти не можеш знайти до нього прямих шляхів. Він прикривається підставними компаніями, підставними директорами. І хоча у нас є кримінальна відповідальність за умисне ухилення від виконання рішення суду, є відповідальність за шахрайство з фінансовими ресурсами, є відповідальність за незаконні дії із заставленим майном. Але, насправді, все це на сьогоднішній день не працює. І ми прагнемо, щоб цю ситуацію змінити. Ми витрачаємо дуже багато часу на роботу з міжнародними донорами.
Є зміни в законодавстві про відновлення платоспроможності та визнання боржника банкрутом. Тут наша мета - дати банкам-кредиторам, які є основними інвесторами на сьогоднішній день в країні, можливість керувати ситуацією банкрутства самостійно. Для чого це? Безумовно, ми хочемо розуміти, де наші активи, куди вони йдуть і який від цього буде результат. В тому числі це можливість для держави, і для інших кредиторів.
Чомусь склалося враження, що банк або кредитор – це погано. Насправді це не так. Банки – це реальність, банки – це жива економіка, це робочі місця. Потрібно зробити все можливе, щоб суспільство сприймало кредиторів не як зло. Кредитор – це благо для всіх, і для окремо взятого клієнта, і для економіки країни взагалі І тільки так, і тільки всі разом ми прийдемо до дешевого кредитування.
