План BEPS – крок вперед чи нові бюрократичні перепони

6 листопада 2018, 09:00

Наприкінці жовтня мінфін та НБУ оприлюднили проект Закону по впровадженню плану дій BEPS в Україні. Проект був розроблений робочою групою за підтримки міжнародних експертів.

1 січня 2017 року Україна приєдналася до плану BEPS (Base Erosion and Profit Shifting). План включає протидію розмиванню податкової бази і переміщення прибутку.

Україна прийняла зобов’язання імпліментувати мінімальний стандарт плану BEPS, це обов’язкові 4 кроки з 15 запропонованих.

Відео дня

В мінімальний стандарт входить:

  • боротьба з шкідливими податковими практиками і шкідливими податковими режимами – міра 5 Плану BEPS;
  • удосконалення діючих угод про уникнення подвійного оподаткування шляхом включення в них запропонованих правил запобігання зловживання угодою – міра 6 Плану BEPS;
  • удосконалення діючих національних правових норм щодо документації з трансфертного ціноутворення та майбутнього обміну інформацією – міра 13 Плану BEPS;
  • удосконалення діючих угод про уникнення подвійного оподаткування шляхом підвищення ефективності механізмів вирішення спорів – міра 14 Плану BEPS.

На виконання даного плану Кабінет Міністрів України спільно з Національним Банком України, подали проект закону Про внесення змін до Податкового кодексу України.

Це важливий та рішучий крок на зустріч прозорим стандартам BEPS та початок руху України до членства у FATF (Financial Action Task Force) – лідируючої міжнародної організації що протидіє відмиванню коштів та фінансуванню тероризму.

Проект Закону спрямований на втілення в Україні восьми найбільш критичних кроків, що включають розкриття фізичними особами-резидентами України своєї участі в іноземних компаніях, обмеження витрат на фінансові операції з пов’язаними особами, запобігання зловживанням у зв’язку із застосуванням договорів про уникнення подвійного оподаткування, запобігання штучному статусу постійного представництва нерезидента та удосконалення контролю за трансфертним ціноутворенням.

Варто зазначити, що виведення капіталу в країни з нульовим або низьким рівнем податку на прибуток підприємств є величезним бар’єром для успішної боротьби з корупцією в Україні. Так як кожна десята компанія що здійснює виведення капіталу у юрисдикції з низькою ставкою оподаткування, за статистикою, пов’язана з політично значущими особами.

Цілком можливо, що повномасштабну лібералізацію валютного регулювання для бізнесу в Україні стримує брак інших регуляторних важелів при здійсненні валютних операцій.

Автори проекту стверджують, що прийняття цього законопроекту покаже що Україна готова співпрацювати з міжнародним співтовариством з питань прозорості оподаткування. Це розширить можливості для ведення українським бізнесом повноцінної діяльності на зовнішніх ринках та прискорить прихід в Україну іноземних контрагентів та інвесторів.

Робота за міжнародними стандартами прозорості, на думку авторів, допоможе українському бізнесу стати повноцінним гравцем на міжнародних ринках, та розширить його присутність за кордоном.

На жаль проект закону не позбавлений суттєвих недоліків. Законодавець вносить суттєві та системні зміни в процедуру визнання постійного представництва юридичної особи нерезидента.

Зокрема, відповідно до новел законопроекту для юридичної особи-нерезидента, вводиться мінімальний термін діяльності на території України не менший за шість повних календарних місяців для визнання постійним представництвом нерезидента.

Варто зауважити, що діюче законодавство що регулює процедуру створення представництва юридичної особи-нерезидента в Україні, дуже важко назвати зрозумілим та прогресивним. Наприклад, держане мито що оплачує заявник при подачі документів для відкриття представництва нерезидента, складає $2,5 тис. та не повертаються заявнику у разі відмови. Нажаль, ввівши нові вимоги до відкриття постійних представництв нерезидента, законодавець жодним чином не спростив процес реєстрації постійного представництва юридичної особи нерезидента в Україні.

Приєднання до плану BEPS – це дуже круто, питання лише у правильності та доцільності прийняття саме такого проекту закону. Новий проект закону у такому у вигляді може створити новий "головний біль" для закордонних інвесторів , оскільки ускладнить і без того непросте життя представництв закордонних юридичних осіб в Україні.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X