Північний потік-2. Чому ми можемо розраховувати тільки на себе
Нещодавно Ангела Меркель знайшла компромісне рішення щодо Північного потоку-2. Це дуже погана подія рівня караул
Нещодавно прочитав, що сучасна людина здатна зафіксувати увагу не довше, ніж на 8 секунд. 8 секунд – і екран смартфона вирушає в подорож за нормальними мемами. А тема, про яку мені потрібно поговорити, у 8 секунд не вкладається ніяк, хоча всім стало б легше. Тому головне я сказав у заголовку. Далі підуть нюанси, прощавайте...
Якщо говорити дуже відверто, офіс Prozorro.Продажі повністю складається з гіків. Така собі філія квартири Шелдона Купера в Україні, проте в цьому є й своя перевага. Наша увага може зафіксуватися дуже міцно на предметах, що проходять повз свідомість людей нормальних, у яких є звичайне життя. Іноді я приходжу до своєї дружини і розповідаю, як пройшов перший голландський аукціон або як ми почали продавати право перевезення у вагонах. Вона дивиться на мене так, що я замислююся – як взагалі так вийшло, що в мене є дружина? Загалом, вона дивиться на мене і каже з жалем: «Може, ти мені намалюєш?»
Я не можу намалювати колонку для поважного видання, але спробую викладати максимально барвисто.
Нещодавно Ангела Меркель знайшла компромісне рішення щодо Північного потоку-2. Це дуже погана подія рівня караул. Коли це сталося, ми в офісі очікували паніки біля кас супермаркетів і істерики у ЗМІ, але нічого не сталося. Тому що 8 секунд.
Караул стався, і він, схоже, був неминучий. Ми залишилися один на один з величезною трубою, по якій нічого запускати. Росія буде транспортувати газ безпосередньо в Німеччину, ми не зможемо заробити на транзиті свої кровні $ 3 млрд на рік і захистити себе від енергетичної залежності. Все дуже погано.
Що ми можемо зробити, крім очевидного: панікувати і продовжити гортати Facebook?
Є ще два варіанти. Добувати свій газ і економити отриманий.
Ми можемо і повинні почати вирішувати два ці прості й водночас дуже складні завдання. Будь ласка, приділіть цьому пункту 8 секунд вашої уваги: Україна щорічно імпортує 11 млрд кубометрів газу, будучи при цьому третьою країною в Європі за його, газу, природними запасами. У нас в країні є 920 млрд кубометрів розвіданого газу, а використовуємо ми тільки 2% з них.
Чому все так погано? Класична відповідь – корупція, недосконале законодавство, нульова доступність для іноземних інвесторів. Офіс ефективного регулювання недавно опублікував висновок: 83 нормативні акти у сфері видобутку копалин мають ознаки незаконних або неактуальних. А ще третина провокує високі корупційні ризики, умови розподілу прав на користування надрами визнані непрозорими і дискримінаційними. Нікому це не потрібно. Крім Шелдона Купера.
У нас є відповідь. І не гіпотетичний, а цілком відчутний. 6 березня відбудуться перші в історії моєї країни прозорі аукціони на право видобутку нафти і газу. 10 лотів на суму 615 млн – вагомий шанс для енергетичної незалежності. Відкриті аукціони дають шанс нарешті завести в галузь інвестиції. А за грошима потягнуться будівництво, обладнання, наймання людей, податки. Видобуток стане збільшуватися, і ми зможемо (повірте, мені самому страшно це писати) експортувати український газ до Європи.
Є ще дещо, де нам не впоратися без участі кожного свідомого українця. Свій газ потрібно економити. Так, як роблять всі європейці. Так разом переможемо. Ми продаємо, інвестори інвестують, споживачі економлять, росіяни сумують.
