Головні очікування великого бізнесу від новообраних слуг народу
Які проблеми варто вирішити в першу чергу для поліпшення бізнес-клімату в Україні
За результатами позачергових парламентських виборів у нас в Раді формується пропрезидентська монобільшість, яка, в принципі, сама собі коаліція. Це величезний кредит довіри з боку українського суспільства, також це і величезна відповідальність. Таким чином, президент безпосередньо впливає на формування як самої законодавчої влади, так і її найближчого порядку денного. Є певні ризики в тому, що багато депутатів потрапляють в політику вперше, і можливо, адаптаційний період дещо затягнеться. Однак, в цілому, думаю, що це, радше можливість: можливість для країни в цілому нарешті приступити до реалізації нових та продовжити вже розпочаті реформи, а також для нас, як для представників бізнесу, працювати в прогнозованих умовах і мати однакові правила гри для всіх учасників ринку.
Безумовно, необхідно довести до логічного завершення судову реформу, реформу правоохоронних органів, медичну і пенсійну реформи, відкрити ринок землі. Цей список можна продовжувати досить довго, але для нас, як для представників міжнародного рітейлу, ключовим є реформування (спрощення) податкового законодавства і реформа митних органів.
Ми вітаємо призначення нових керівників податкового та митного відомств, які прийшли на займані посади за допомогою відкритих конкурсів, і готові застосувати весь свій попередній досвід для поліпшення роботи даних структур і переведення їх в розряд консультаційно-сервісних. Ми сподіваємося, що така тенденція продовжиться, і ми отримаємо відчутні позитивні зміни в досить короткий період часу в усіх ключових відомствах, які впливають прямо або опосередковано на роботу бізнесу, а саме — екологічна інспекція, державна служба України з питань праці
Якщо вдаватися в подробиці, то серед ключових факторів у законодавстві, які чинять негативний вплив на нашу компанію і на сферу рітейлу в цілому, є 2 принципові питання, — спрощення легального паралельного імпорту в Україну і скасування/значне зменшення штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних для кінцевих споживачів — неплатників ПДВ.
Щодо першого питання, ми боремося за збереження можливості для представників офіційного рітейлу вільно ввозити автентичні брендовані товари на територію України без додаткових бар'єрів на митниці з боку правовласників, які, звичайно ж, не зацікавлені в додатковій конкуренції і тяжіють до здійснення контролю над ціноутворенням і каналами збуту власних товарів. З метою збереження офіційного паралельного імпорту в країні було підписано спільний відкритий лист 5-ти міжнародних і локальних учасників ринку рітейлу в підтримання відповідної законодавчої ініціативи — євроінтеграційного законопроекту № 4614. Нашу позицію повністю підтримує уряд, адже саме Кабінет Міністрів і є ініціатором цього законопроекту. З огляду на той факт, що цей законопроект повинен бути заново внесений урядом як доопрацьований і повністю імплементує норми Регламенту ЄС № 608/2013, рішення вже за новим парламентом.
В рамках реформи митної сфери важливо згадати ще один важливий євроінтеграційний законопроект, який підтримується бізнесом — це проект Закону № 7473, яким передбачається впровадження інституту авторизованих економічних операторів. Він уже був прийнятий попереднім складом парламенту в першому читанні, тому сподіваємося на його якнайшвидший розгляд у другому і прийняття в цілому новим парламентом.
Ще одне питання стосується змін до Податкового кодексу в частині реєстрації податкових накладних для неплатників ПДВ. Істотна частина наших покупців — це фізичні особи та представники малого бізнесу, які не є платниками ПДВ. Відповідно до Податкового кодексу, ми зобов’язані подавати податкові накладні на операції з такими покупцями, навіть на несуттєві суми. Наша компанія обслуговує десятки тисяч клієнтів на день, що призводить до необхідності реєстрації більше 50 000 податкових накладних на місяць, створюючи, тим самим, додаткове адміністративне навантаження і витрати на утримання більшого штату співробітників у фінансовій службі. На жаль, з 1 січня 2017 року в Податковому кодексі містяться штрафні санкції, які становлять від 10% до 50% від суми ПДВ у податковій накладній, у разі несвоєчасної реєстрації таких податкових накладних. Це потенційно величезні штрафи, фінансовий характер яких близький до санкцій, передбачених за ухилення від сплати податків, при фактично адміністративній відповідальності платника податків за подачу даних для зручності ведення статистики податковим органом.
Наша компанія виступає за прозоре ведення бізнесу і працює виключно в правовому полі. Ми виступаємо за економічно обґрунтовані розміри штрафів за порушення режиму реєстрації податкових накладних, який би враховував специфіку і кількість операцій в торгових мережах в Україні. Тут бізнес бачить перекіс і несумірність в системі «правопорушення-кара». На жаль, спроби народних депутатів внести зміни до Податкового кодексу з метою привести в адекватне співвідношення розмір штрафів за дане, фактично адміністративне порушення, вжиті в листопаді 2018 року під час прийняття Закону України № 2628, не увінчалися успіхом через відсутність підтримки з боку тодішнього керівництва профільного комітету Верховної Ради. Сподіваємося на розуміння і швидке вирішення цієї проблематики майбутнім керівництвом комітету ВРУ з питань податкової та митної політики.
