Митний ліміт до €22 - вперед, в минуле

0 коментувати
"Вперед, у минуле", або як забезпечити стрімке падіння ринку міжнародних посилок в Україні

Зробити це легко, якщо прийняти законопроект, згідно з яким знижується з 150 до 22 євро розмір ліміту на безмитне ввезення товарів на територію України в міжнародних поштових посилках і експрес-відправленнях.

Тих, хто програв від такої ініціативи буде однозначно більше, ніж тих, хто виграв. У цьому питанні Укрошта солідарна з іншими гравцями ринку поштово-логістичних компаній.

По-перше, програють українські споживачі, багато з яких вже звикли купувати товари за кордоном. У разі прийняття цієї ініціативи, кожна така покупка буде обходитися їм дорожче, так як вони повинні будуть сплатити мито на різницю ціни товару і митного ліміту в 22 євро. Крім того, українці будуть змушені не тільки платити мито навіть за невеликі покупки, але і, найголовніше, - витрачати час і сили на оформлення цих мит.

Тим більше, що, на відміну від тієї ж Грузії, наприклад, в Україні поки немає простого і чіткого механізму оплати споживачем цих митних зборів. Якщо в Грузії митний інспектор бачить, що вартість товару в відправленні більше, ніж ліміт, він висилає на електронну адресу одержувача рахунок-фактуру, де зазначено, що протягом місяця одержувачу потрібно сплатити мито. Але посилку ніхто не затримує, вона відразу ж йде на доставку. В Україні покупець зможе забрати посилку тільки після того, як оплатить мито.

По-друге, програють всі поштово-логістичні компанії, включаючи і Укрпошту, для яких ринок електронної комерції - перспективний і надзвичайно важливий ресурс для зростання. Якщо зараз ринок міжнародних відправлень зростає, то з прийняттям цього закону цей тренд, швидше за все, зміниться на протилежний. Так вже сталося в Білорусі: там, в квітні 2016 року уряд знизив ліміт для безмитного ввезення товарів з 200 до 22 євро. Це відразу призвело до зниження обсягів вхідної пошти в країну на 40% в квартал.

Це означає, що знижуються доходи компаній поштово-логістичної галузі, і, відповідно, їх податкові відрахування в бюджет. Україні також не вдасться уникнути такого сценарію.
Крім того, компаніям галузі доведеться за свій рахунок зберігати на складах товари, поки покупець не заплатить мито, що призведе до зростання операційних витрат.

По-третє, програє сама держава. Знизивши поріг для оподаткування товарів митом, вона зовсім не обов'язково отримає більше надходжень до бюджету. У своїх розрахунках ініціатори кажуть, що зниження ліміту обкладення митом принесе бюджету України 4,7 млн грн. доходу. Але на чому базуються такі розрахунки, поки не зрозуміло.

Як відомо, в цьому році в США зробили якраз навпаки і збільшили свій безмитний ліміт для посилок з $200 до $800. Відразу після цього почалися гарячі обговорення в сусідній Канаді, де ліміт всього $20. Виходять дуже цікаві факти з адмініструванням процедур оформлення та справляння зборів за посилки з митом.

Так, в своєму інтерв'ю керуючий директор eBay Canada Andrea Stairs наводить цікаві факти: «на обслуговування оформлення посилок з вартістю товару в діапазоні від $20 до $80 федеральний уряд Канади витрачає понад $160 млн, щоб зібрати тільки $40 млн зборів. І зараз гостро стоїть питання про підготовку моделі з підняття безмитного ліміту до раціональної оцінки».

У випадку України, у Державній фіскальній службі може просто не вистачити ресурсів, щоб забезпечити документальний супровід всіх вантажів, які підпадуть під оподаткування митом у разі зниження ліміту з 150 до 22 євро.

Загальним підсумком такої новації може стати те, що замість "захисту" внутрішнього ринку, законопроект призведе до збільшення нелегального ввезення в країну товарів. За прикладом далеко ходити знову ж таки, не треба: після зниження ліміту безмитного ввезення товарів в Білорусі, це відразу призвело до стрімкого падіння кількості офіційних міжнародних посилок. Зате з'явилося безліч «сірих» компаній, які надають послуги безмитного ввезення товарів на територію цієї країни, наприклад, з Aliexpress. Представники таких компаній фізично замовляють товари в інші прикордонні до Білорусії області, приїжджають туди, наприклад, на електропоїздах або автобусах, забирають свої посилки і їдуть до Білорусі, де вже по локальному тарифу розсилають посилки їх одержувачам.

Чи хочемо ми такого сценарію? Звичайно ж ні. Чи впевнені автори законопроекту, що його прийняття призведе до зростання внутрішнього виробництва? Переконливих аргументів на цей рахунок ми не бачили. До того ж, візит на будь-який ярмарок Made in Ukraine або в магазин «Всі.Свої» покаже, що ніяких проблем з розвитком якісного українського виробництва, якщо є бажання і талант, - немає. Ми вважаємо, що стимулювати зростання українського виробництва потрібно не через введення будь-яких обмежень, а через розвиток навичок українських підприємців у створенні і дистрибуції своїх товарів не тільки в Україні, а й на експорт. Саме тому Укрпошта ініціювала запуск експортної школи E-Export School, яка проходить в форматі 8-годинного безкоштовного лекторію з практиками з реального бізнесу в 5 обласних центрах України.

Виникає риторичне питання: так навіщо ж тоді Україні ініціатива, шкода від якої вже очевидний, а можлива вигода - туманна і неясна?

Журнал НВ
за спеціальною ціною

Передплата журналу Новое Время до кінця листопаду дешевше на 100 грн! Передплатіть зараз на 12 місяців лише за 559 грн.

Передплатити зараз
Ukraine-2020

Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время Бізнес, напишіть, будь ласка, листа за адресою: kolonka@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: