Перезавантаження енергорегулятора: місія здійсненна
Оскільки існуючу на сьогодні модель формування українського НКРЕКП важко назвати взірцем прозорості та об’єктивності, на що регулярно вказує Секретаріат Енергетичного Співтовариства. Механізм, відповідно до якого членів НКРЕКП призначає президент за відсутності чітких критеріїв відбору та відповідної публічної процедури, не відповідає вимогам відповідних директив ЄС. Однак і реформа енергетичного регулятора, а саме проходження в парламенті законопроекту №2966-д формально «застрягла» саме на питанні: хто і як буде обирати комісіонерів за новими правилами, що вступлять в дію після прийняття законопроекту?
Як забезпечити "незалежність" та органу, наразі підконтрольного президенту, від усіх зацікавлених сторін? Відповідь – прозорий порядок відбору та призначення членів національного енергетичного регулятора (НЕР).
Тут працює головний принцип – не хто і в якій конфігурації призначає членів, а як побудована процедура відбору.
В Європі існує значне різноманіття моделей відбору і призначення членів НЕР, яке обумовлене різними системами побудови органів державної влади. Відповідно, сліпе наслідування будь-якій моделі є хибним, бо не дозволяє врахувати реальний баланс впливу між різними гілками влади, зумовленого неформальною політичною традицією.
Якщо подивитись з формальної точки зору, то сьогодні у більшості випадків члени НЕР призначаються або Парламентом, або урядом.
Однак Енергетичне Співтовариство вважає, що при призначенні членів НЕР важливо не те, яка сама державна інституція відповідальна за офіційне призначення комісіонерів, а те, яким чином проводиться сама процедура відбору. Головним принципом відбору членів НЕР з точки зору вимог нових директив ЄС є те, що процедура відбору має бути максимально прозорою і незалежною від будь-яких «центрів впливу» в країні.
Вважається, що пряме призначення відповідальним міністром, урядом або главою держави без попередньої участі зовнішніх учасників є небезпечним з точки зору політичної незалежності.
Які вимоги прописані у директивах ЄС до процедури формування «ідеального» регулятора?
Юридичний статус самого Регулятора та процедура відбору комісіонерів має бути визначена виключно в законі. Зараз в Україні ці процедури прописані в Указі Президента, нечіткі і містять ряд розпливчастих формувань, які можуть бути використані для дискримінації при відборі кандидатів.
Процедура відбору має відповідати наступним критеріям:
- відбору має передувати публічне оголошення про вакансію на посаду комісіонера,
- незалежно від того, яким чином побудована формальна процедура призначення комісіонерів, безпосередньо відбір має здійснювати максимально нейтральна до політичних сил чи урядових структур Номінаційна Комісія до складу якої мають входити незалежні експерти (або інша подібний механізм). Будь-яке втручання політиків у процедуру відбору кандидатів через вплив на членів Комісії є порушенням норм директив ЄС.
Секретаріат ЕнС у своїх рекомендаціях для України прямо вказує, що новий закон про енергетичного регулятора має містити «незалежні критерії призначення і прозору процедуру відбору членів Правління, включаючи створення Номінаційного Комітету, до складу якого будуть входити нейтральні експерти» (Річний звіт Секретаріату ЕнС за 2015 рік, с. 213)
Як забезпечити політично нейтральний відбір членів регулятора в Україні?
Було подано безліч ідей, яким чином формувати т. зв. Конкурсну комісію, що буде обирати членів НКРЕКП, від різних пропорцій представництва голосів Верховної Ради, Президента і Кабінету Міністрів до зовсім екзотичних версій, типу жеребкування. Однак всі ці варіанти мають один недолік з точки зору вимог ЄС – механізм відбору не є політично нейтральним. Очевидно, що всі запропоновані варіанти несуть в собі ризик політичного втручання у механізм відбору комісіонерів, що особливо посилюються через неформальний, ситуативний баланс між різними гілками влади в Україні.
Враховуючи вищесказане, пропозиції є наступними.
Процедура формування і відбору членів Конкурсної комісії, а також зобов’язання забезпечити технічний процес відбору членів НКРЕКП має бути покладена на визначений державний орган, який повинен отримувати на це фінансування з бюджету.
Склад Конкурсної комісії повинен бути нейтральним по відношенню до політичних сил та всіх гілок влади, тобто ні політиків, ні урядовців там бути не повинно.
Як особливий захід пропонується встановити впродовж перехідного періоду (наприклад 3 – 5 років) можливість входити до складу Конкурсної комісії представникам Секретаріату Енергетичного Співтовариства та міжнародних фінансових організацій. Це дасть змогу забезпечити необхідний рівень довіри до новопризначених комісіонерів з боку як суспільства, так і міжнародної спільноти (особливо інвесторів), до моменту стабілізації політичної системи в країні.
Останній компромісний варіант створення Конкурсної комісії передбачає баланс між різними
гілками влади, а саме двох її членів буде призначати Президент, два підуть по квоті Верховної Ради і один – від Кабінету Міністрів. Можна сперечатися стосовно того, чи таке співвідношення гарантує незалежність роботи комісії, однак це буде залежати від політичної конструкції у країні на кожний окремий момент часу і сьогодні важко сказати, який розподіл квот буде «ідеальним». Більш важливим є обмеження в законі щодо того, хто саме має бути членом Конкурсної комісії, які мають забезпечити нейтральність кандидатів на позицію члена Конкурсної комісії та об′єктивний характер самого процесу відбору.
Відтак, прийняття даного законопроекту дасть змогу запустити реформу НКРЕКП та ротацію його членів (повну чи поступову – буде залежати від рішення депутатів ВР перед голосуванням 2066-д у цей четвер). Однак запуск цієї реформи в цілому неминучий, оскільки як суспільство, так і міжнародна спільнота гостро потребує створення реально незалежного «арбітра», що має слідкувати за реформуванням енергоринків і дотриманням нових правил регулювання.
