Глухий кут. Що робити з інспекцією праці в Україні?

16 грудня 2021, 15:02

Спектр думок про те, якою має бути українська інспекція праці - ширший, ніж навіть про реформу податкової служби. Від «треба дати більше повноважень, бо просто не дають працювати» і аж до «їх треба розігнати, закрити, ліквідувати».

Непримиренність полярних позицій щодо інспекції праці, глибоко негативний імідж, зароблений десятиліттями, і глибоко укорінений страх говорити правду, називати явища своїми іменами і аналізувати їх без очікування кари у вигляді перевірок і штрафів — все це заганяє ситуацію у глухий кут. Настільки, що ніхто не хоче не тільки займатися цією темою, а навіть торкатися її.

Відео дня

Але так не може бути. Ліквідувати інспекцію, яка існує у всіх цивілізованих країнах, зокрема в європейських — не вийде. Затулити очі і нічого не робити — еквівалентно збереженню існуючої ситуації з усіма її негативними явищами. Україні потрібна сучасна оновлена ефективна і ризик-орієнтована інспекція праці, за кращими світовими зразками. Просто вона має працювати на країну, на працівника, на роботодавця, а не на контролера заради порожнього процесу контролю.

Тож, давайте розбиратися.

Задачі і пріоритети

Частина функцій, які виконує інспекція праці, не викликає дискусій в суспільстві. Контроль за своєчасною виплатою зарплати, боротьба з ганебним явищем, боргами по зарплаті - це точно правильно. Зараз Мінекономіки разом з Держпраці, за підтримки Мінцифри, створили відповідні цифрові інструменти (форма звітності по зарплатних боргах, яку можна оновлювати в реальному часі, а не подавати до Держстату раз на місяць — вже є на порталі). Відповідні інструкції по заповненню підготовлені і розсилаються, готується оновлена нормативка. Борги будуть і в «поточному стані», і з «історією». Сподіваюсь, прозорість, оперативність і досконала аналітика в цьому питанні - допоможуть одночасно боротися з боргами і зняти непотрібний тиск на доброчесні підприємства, у яких немає заборгованості.

Інспектування середнього і малого бізнесу має бути надзвичайною подією, винятком

Друга важлива тема — зарплати в конвертах. Всі ці «конверти» в тіні, і якісної ефективної роботи насправді не ведеться. З огляду на те, що за оцінками аналітиків, втрати бюджету країни від «конвертних зарплат» вийшли вже на перше місце, і перевершують втрати від «скруток» і «офшорних схем», цьому питанню треба приділити особливу окрему увагу. Це має стати пріоритетною задачею. Але інструментами тут повинні бути цифрова аналітика і робота з найманими працівниками, можливо навіть заохочення викривати недоброчесних роботодавців. Ганебне явище «зарплат в конвертах» має бути подолане ефективними заходами впливу з одночасним заохоченням роботодавців переходити на прозорі повні чесні виплати (але це вже поза межами роботи інспекції).

Охорона життя і здоров’я працівника на роботі — це головна стрижнева мета існування інспекції. Принципово, що метою роботи має бути не «порядок в паперах», не оплата повного набору «послуг правильних сертифікованих наближених компаній», а саме захист життя і здоров’я. Робота інспекції має зосереджуватись на великих промислових підприємствах, на шкідливих виробництвах, на високоризикових об'єктах — шахтах, кар'єрах, будівельних майданчиках, в цехах.

Там, де життя і здоров’я працівників застраховане роботодавцем — перевірки можуть робити страхові компанії. Інспектування середнього і малого бізнесу має бути надзвичайною подією, винятком. Гроші роботодавців мають направлятись на придбання засобів індивідуального захисту, на обладнання робочих місць, на навчання працівників. А не на придбання паперів за схемою «от у цій компанії замовляйте, платіть, і все буде нормально, не хвилюйтесь». Працівник захищений не десятком куплених у правильних компаній папірців. Працівник захищений, коли він навчений, має засоби захисту, і працює в безпечному середовищі. Тут треба міняти підходи докорінно.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Нарешті, «дотримання трудового законодавства». Тут вже відбувається масштабна трансформація, по цьому питанню в суспільстві нарешті є консенсус, дерегуляція і депаперізація в трудовій сфері набирають обертів. Сподівання роботодавців, урядовців, працівників — на депутатів, на швидке прийняття законопроекту 5388 «Про дерегуляцію трудових відносин», яким велика кількість питань буде передана від державного регулювання і перевірок — на розсуд роботодавця (всі ці «графіки відпусток» і «правила трудового розпорядку», які на малих підприємствах і у ФОПів просто безглузді), або на домовленість між роботодавцем і працівником або профспілкою (в індивідуальні або колективні трудові угоди).

Так само наші сподівання на прийняття законопроекту 5054 про критерії трудових відносин. За різними оцінками, в Україні без оформлення взагалі, навіть не ФОПами, працює близько 4 мільйонів людей. Інспекція і її інспектори при виявленні нелегальної праці повинні застосовувати не «власне розуміння» і не свій власний наказ, а критерії, виписані в Законі. Чіткі, конкретні, зрозумілі. Ці самі критерії мають розуміти і роботодавці, і не ображатись, коли до них будуть питання: а чому у вас на робочих місцях, на вашому обладнанні, за вашим графіком і під вашим оперативним керівництвом працюють якісь взагалі не оформлені люди чи ФОПи за цивільними договорами? Як це — в вашому магазині продавцями і касирами працюють ФОПи? Такі працівники мають бути оформлені в штат, і ніякого іншого варіанту немає (тут ми торкаємось окремої великої теми економічної детінізації, але це для наступних статей).

Оцінка ефективності роботи інспекції

Для оцінки ефективності роботи інспекції праці життєво необхідна система показників. Не можна оцінювати роботу інспектора, підрозділу, всієї інспекції в цілому по звітах, які вони самі пишуть. Оцінка має бути незалежною, конкретною, зрозумілою і експертам, і соціальним партнерам, і самим інспекторам. Таку оцінку можна отримати в цифровому вимірі, за результатами цифрової аналітики.

Оцінка має синхронізуватись з метою існування інспекції. Якщо метою є охорона життя і здоров’я, то показниками для оцінювання повинні бути кількісні показники смертності і травматизму, сума виплат постраждалим з державних страхових фондів. Для запобігання маніпулюванням звітністю (яке дуже розповсюджене) варто додати в показники кількість/відсоток виявлених спроб приховування нещасних випадків.

Разом з тим, робота інспекції не повинна створювати надмірного, непотрібного, неефективного тиску на роботодавців. Корисними показниками можуть бути загальна кількість інспекцій, відсоток інспекцій, які завершилися лише рекомендаціями, окремо — приписами, і окремо — штрафами. Інспекція повинна займатися допомогою роботодавцям в забезпеченні охорони життя і здоров’я, а не штрафуванням. Для забезпечення прозорості важливим є показник кількості/відсотка спроб інспекційних відвідувань без належним чином оформлених направлень на перевірку і, окремо, без реєстрації на інспекційному порталі Державної регуляторної служби. Важливо оцінювати також якість роботи інспекторів, які працювали на підприємствах, де відбулися нещасні випадки: інспектори давали рекомендації, допомагали усунути недоліки, чи тільки штрафували і пропонували послуги «своїх» компанії для «правильного заповнення всіх паперів» і отримання «всіх потрібних висновків» (тут ми повертаємось до реформи системи сертифікації, про яку йшлося в попередній колонці).

Зменшення боргів по зарплаті - зрозуміло, може бути лише індикатором, тут головна залежність від економічної ситуації і від роботодавців, а не від інспекції, але цей індикатор повинен працювати. Навпаки, в тіньовій зайнятості мають працювати вже не індикатори, а саме оцінки, але не за звітами інспекторів, а комплексно: робота має бути підтверджена з незалежного джерела, виявлена нелегальна праця має завершуватися працевлаштуванням, яке контролюється через сплату ЄСВ, а не через самонаписані звіти.

Необхідні і інші показники, треба створити цілу систему оцінювання з усіх сторін, по кожному аспекту діяльності інспекції і її взаємодії з об'єктами перевірки. Все це має бути в цифрі, не на папері. Все це має «підтягуватися» з незалежних систем, можливість втручання чи впливу на процеси оцінювання повинна бути виключена.

Безумовно, оцінювання повинно робитися не заради «роботи з цифрами». Оцінки мають впливати на оплату праці інспекторів, на їх просування кадровими сходинками або на пропозиції пошукати іншу, більш підходящу роботу.

Резюмуючи: не можна залишати роботу Держпраці такою, як вона зараз є. Це зрозуміло вже майже кожному, з ким доводиться спілкуватись. Не можна і зовсім ліквідувати Держпраці: в країні має бути державний орган, який займається зарплатними боргами, боротьбою з тіньовою працею, охороною життя і здоров’я працівників і іншими питаннями держаного контролю за дотриманням трудового законодавства. Так, сьогодні робота неефективна і викликає масове невдоволення забюрократизованістю, дискреційними підходами, непотрібним тиском і іншими ще більш негативними явищами.

Потрібно невідкладно, швидко і докорінно трансформувати Держпраці в сучасну європейську інспекцію праці. Тож, до роботи.

Показати ще новини
Радіо NV
X