Три переваги людей віком 40+ для роботодавця

4 квітня 2021, 12:08

Одним із найпоширеніших видів дискримінації в Україні є ейджизм. Чому він не має сенсу для роботодавців?

Згідно з загальнонаціональним соцопитуванням, станом на 2018 рік 39,7% громадян зазнавали ейджизму, серед яких 33% — люди від 18 до 29 років, 39,3% — віком від 30 до 54 років, і найбільше — 45,9% — віком понад 55 років.

Відео дня

І справді, на ринку праці є досить поширеними негативні конотації, пов’язані зі старістю, а ярлик «старий» вішають на вік 40+, якщо не раніше. Не рідкістю є випадки, коли замовник просить HR-менеджера знайти кандидата до 40 років, мовляв, старші «не впишуться в команду». Звичайно, що в Україні вік кандидата заборонено вказувати в оголошеннях про вакансію на законодавчому рівні. Але для роботодавця не існує жодних покарань за ці порушення, як і системних програм на державному рівні, які би не лише захищали право на працю більш досвідчених кандидатів, але й сформували їх цінність як перед роботодавцем, так і суспільством.

Наприклад, у європейських країнах питанню дорослішання/старіння населення свідомо приділяється чимало уваги: на державному рівні впроваджуються програми з популяризації найму людей старшого віку, а в навчальних закладах навіть існує окремий предмет із назвою «геронтологія», де досліджують особливості навчання і когнітивні здібності старших людей. У лакшері-рітейлі поширеною є практика найму людей дорослого віку на позицію консультантів по догляду за шкірою. На думку бренда, саме вони здатні викликати довіру в клієнта і грамотно розповісти про те, як уникнути зморшок, адже вони знають на власному досвіді, як працювати з викликами вікових змін.

В Україні ж, до прикладу, HR-спеціаліст досягає розквіту та/або кульмінаційної точки кар'єри до 35−45 років. Для порівняння, по європейських мірках, у цьому віці ви ще будете вважатися «молодим» спеціалістом. Наприклад, моїм функціональним босам у міжнародних компаніях було близько 60-ти, вони нейтрально ставилися до свого віку, не відчуваючи тиску скляної віково-професійної стелі. Та й якщо звернутися до класифікації ВОЗ, 18−44 років вважається молодим віком, а 45−59 років і зовсім середнім.

На жаль, в Україні дуже поширеним є стереотип, що старші люди є більш консервативними, менш гнучкими та непродуктивними. Вік часто асоціюють з пониженням когнітивних здібностей, що є важливою умовою для підтримки функціональної незалежності, наприклад, навчанню новим навичкам. Однак низка міжнародних наукових досліджень демонструє протилежне: старші люди не тільки не поступаються у когнітивних здібностях молодшим поколінням, але і є більш оптимістичними та менш невротичними.

Когнітивні здібності не «згасають» з віком

Результати Сіетлського дослідження (Seattle Longitudinal Study) свідчать про те, що люди середнього віку краще виконують чотири з шести когнітивних тестів, ніж молоді. Тоді, коли навички запам’ятовування і швидкість сприйняття починають знижуватися, вербальні здібності, просторове мислення, прості математичні здібності та навички абстрактного мислення покращуються саме в середньому віці.

Когнітивні навики «дорослого» мозку також широко вивчаються серед пілотів та авіадиспетчерів, загальна продуктивність яких, згідно з дослідженням, опублікованому в журналі Neurology в 2007 році, залишається незмінною. Дослідники протестували пілотів у віці від 40 до 69 років, які виконували вправи на симуляторах польоту, і хоча старшим пілотам було потрібно більше часу, щоби навчитися користуватися симуляторами, однак вони краще, ніж їхні молодші колеги, досягли своєї цілі — уникати зіткнень.

А ось дослідження Девіда Лейбсона, доктора філософії з Гарвардського університету, продемонструвало, що дорослі люди в середньому віці демонструють краще розуміння економіки і ухвалюють більш правильні фінансові рішення, ніж молоді або літні люди.

Менш невротичні

З віком люди стають спокійнішими і менш невротичними. «Емоційні бурі стихають», — говорить когнітивний нейробіолог Патрісія Рейтер-Лоренц, доктор філософії з Мічиганського університету в Анн-Арбор. Люди середнього віку є більш стабільними за молодь в емоційному плані: вони менш лабільні, не схильні до різких емоційних перепадів, що економить їх ресурс. Якість емоційного життя з віком покращується, адже людині свідомо доступний більш глибокий спектр переживань.

Науково доведено, що з віком пов’язане покращення регуляції та переживання емоцій — люди стають більш мотивованими для досягнення емоційно важливих цілей і, таким чином, вкладають психологічні і соціальні ресурси в «оптимізацію» емоційного благополуччя.

На думку вчених, спостереження, що емоційне благополуччя зберігається і навіть покращується в зрілому віці, є одним з найдивовижніших відкриттів про вікові зміни, зроблених за останні роки.

Більш позитивні

Старші люди більше зосереджуються на позитивній інформації, ніж їхні молоді колеги — такого висновку дійшла когнітивний психолог Марі Мазер, доктор філософії Університету Південної Каліфорнії у Лос-Анджелесі. Зокрема, у 2004 році було опубліковане дослідження, згідно з яким мигдалевидне тіло (частина мозку) старших людей менше реагує на негативні стимули, ніж у молодих. А починаючи з 40 років, людина запам’ятовує позитивні образи краще, ніж негативні, і ця тенденція зберігається мінімум до 80 років.

Старші люди не тільки не поступаються у когнітивних здібностях молодшим поколінням, але і є більш оптимістичними та менш невротичними

Тож зважаючи на результати міжнародних досліджень, соціальна відповідальність українського роботодавця може полягати не лише в тому, щоби надавати молоді перше робоче місце і навчати life skills та професії, але й створювати інклюзивне середовище, де люди середнього і старшого віку зможуть розвиватися і ділитися досвідом, а не механічно «доживати до пенсії». Адже для роботодавців значно важливішою і вигіднішою є відкритість і прийняття різноманітності, співпраця різних поколінь, менторство (зокрема реверсивне), і продуктивна реалізація потенціалу кожної людини.

Сьогодні, на жаль, держава не пропонує жодної системної комунікації, яка би працювала зі змінами стереотипів щодо старших людей у суспільстві. Соціальна відповідальність та позиція країни могла би полягати в ребрендингу «середнього віку, адже етикетка «старої людини» має бути змінена. Зокрема через її негативну конотацію. Важливими є поширення та популяризація наукових досліджень про те, що для багатьох життя після 40 років не те, що «тільки почнеться», але точно не стає більш нудним і знебарвленим.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X