Чи є сенс продовжувати доставляти пенсії поштою?

23 липня 2021, 08:30

У медіа вже три місяці обговорюється пенсійна реформа і примусове переведення виплат на банківські картки. У цій історії ми зайняли оборонну позицію і відстоювали позиції своїх основних клієнтів — пенсіонерів.

Адже йдеться про більш ніж 3 млн людей, яким крім доставки пенсії Укрпошта надає низку додаткових послуг: приймає комунальні платежі, доставляє газети і журнали, продає продукти харчування.

Відео дня

Що означає для компанії втратити 3 млн активних роздрібних клієнтів в один момент? Можна поставити це питання будь-якій приватній компанії в будь-якому секторі. Це серйозний удар. Для розуміння, це рівносильно закриттю одного із системоутворювальних банків з ТОП-10 в Україні, кожен з яких в середньому обслуговує 2−2,5 млн клієнтів. Тому для Укрпошти це було питання якщо не виживання, то точно нормального стабільного існування, а також збереження десятків тисяч робочих місць для листонош і операторів відділень зв’язку по всій країні.

Позиція Пенсійного фонду теж зрозуміла — він боровся за економію державних коштів. І таке бажання цілком можна зрозуміти, тому що йдеться про близько 2,5 млрд грн на рік при поточному тарифі за адресну доставку готівкової пенсії 1,3% і 2,65% в місті і селі відповідно. Багато це чи мало, можна судити просто порівнявши з деякими базовими тарифами за безготівковий платіж з картки на картку або грошовий переказ у банку, де ставка легко перевалює за 1,5% і навіть 2,0%. При цьому немає клопоту з готівкою, так і в тому, що потім це все потрібно кудись везти комусь додому, теж завдання не стоїть.

Тому думки експертів і учасників ринку розділилися і розгорнулися неабиякі дискусії на всіх рівнях. З одного боку, в протистоянні «листоноша — картка» перемога має бути за карткою. Адже все навколо діджиталізується, автоматизується, і ми всі за державу в смартфоні. Ну яка тут готівка і доставка листоношею?

З іншого боку, до виплат пенсій на картки виявилися готові не всі. Пенсійному Фонду по суті байдуже, куди перераховувати суму пенсій — на рахунки Укрпошти, або рахунки клієнтів у банку. А ось ні пенсіонери, ні самі банки до цього виявилися не готові. Першим потрібно було визначитися з вибором банку і, найголовніше, знайти його це в період карантину) і опанувати функціонал банкомата, що для літньої людини не просто. А другим, придумати як доїхати до пенсіонера в район чи село, і як його потім там обслуговувати, адже там у банків нічого немає. Від слова «взагалі». Отже, проблема клієнтського досвіду стала вирішальною у всій цій історії.

Інфраструктура для обслуговування платіжних карток в Україні розвинена тільки в містах 20 тис+. Все, що далі, вже викликає серйозні складності: навіть термінал, не кажучи вже про банкомат, виступає радше винятком. Мережа відділень банків за останні 3 роки скоротилася більш ніж на третину до 7 тис. відділень, які присутні тільки в 4% населених пунктах країни.

POS-терміналів для оплати картою у нас теж не багато — всього 9 штук на 1 тис. населення. Для порівняння, в країнах Євросоюзу 29, а в сусідній Туреччині — 31.

При цьому у нас більше 60% пенсіонерів проживають у селах. І там ні відкрити картку, ні отримати за нею гроші просто ніде.

По суті, настільки радикальна пенсійна реформа зараз «не на часі» і обґрунтовано припинена постановою КМУ № 546 від 26.05.2021. Примусу до карток поки не буде. Та й терміни проведення конкурсу на адресну доставку пенсій і грошової допомоги перенесли на 2023 рік.

За фактом зберігається поточна модель обслуговування. Якщо розглядати її як підсумковий варіант, то це не зовсім правильно і більше схоже на топтання на одному місці. Правильніше розглядати цей варіант як перехідний етап, тимчасовий компроміс, якого дійшли всі учасники. І це прекрасний сценарій. Адже майбутнє все одно за безготівковим розрахунком, картками (далеко не завжди фізичними), технологіями і онлайном. Питання тільки, хто стане провідником цього майбутнього в українські глибинки.

Тому зараз саме час замислитися про те, як розвивати фінансову інфраструктуру в Україні. Сьогодні і НБУ, і банкіри, і платіжні системи говорять про фінансову інклюзію. Але при цьому банки продовжують скорочувати фізичну мережу і з головою поринули в діджитал, всі роблятьмобільні додатки. Фінтех поки теж далі платежів, переказів і мобільних додатків не втік. Термінали самообслуговування окупували торгові центри в столиці та обласних центрах, але їх немає в селах і на пальцях можна порахувати в районних центрах. З інтернетом така ж історія. Варто з'їхати з траси в село, і вже починаються проблеми. А відділення Укрпошти є скрізь. І завдяки тому, що ми продовжуємо інвестувати в автоматизацію і комп’ютеризацію своєї сільської мережі, розвивати фінансові послуги, розширювати мережу POS-терміналів для роботи з банківськими картками, стали практично єдиними, хто може стати провідником для організації безготівкових розрахунків та виплат на картки для 27 тис сільських населених пунктів країни, де проживають понад 13 млн осіб.

У нас більше 60% пенсіонерів проживають у селах. І там ні відкрити картку, ні отримати за нею гроші просто ніде

Найголовніше зараз — не заважати Укрпошті прямувати своїм шляхом. Тільки цього року ми завершуємо доавтоматізацію більше 1 200 відділень середньостатистичного банку з ТОП-10 всього 200−300 відділень по всій країні) і це в селах з населенням понад 1500 тис осіб. А найменші і найвіддаленіші села ми почали обслуговувати з використанням нових пересувних відділень. Вже зараз таку модель впроваджено в 7 областях, де вже поїхало понад 600 машин. Протягом року ми покриємо всю країну. І замість розвалених сільських будиночків зі зручностями на вулиці, будуть працювати більше 2 тис сучасних відділень на колесах, здатних доставляти пенсії та соціальну допомогу, приймати комунальні платежі, поповнювати мобільний, погашати кредит, оформити страховку, а також всі поштові послуги, доставку товарів першої необхідності та ліків.

Стратегічне завдання і виклик для нас на найближчі 12 місяців — розширити перелік своїх послуг ще базовими банківськими продуктами: відкрити рахунок, картку, депозит. Тому що тільки так можна привезти банк до 37% населення країни, які досі не мають рахунків, і до яких банківська система якщо не дійшла за всі ці роки, то і навряд чи дійде.

Тому і виходить, що передвісником настання повної фінансової інклюзії в країні буде листоноша Укрпошти на велосипеді, який привезе пенсії. Щоправда, невдовзі він пересяде в пересувне відділення, але це вже тема для наступної статті.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X