Пенсії: Касовий розрив чи розрив каси

6 серпня 2018, 19:30

Ситуація із затримкою виплати пенсій у липні зробила популярним поняття "касовий розрив". Саме цим Пенсійний фонд пояснив проблеми із затримкою виплат пенсій у другій половині липня.

Подивимося детальніше, що таке касовий розрив і чи тільки в цьому річ.

Пенсійний фонд фінансує пенсії з двох джерел:

  • власні кошти (61%): єдиний соціальний внесок (ЄСВ), що нараховується на зарплату;
  • гроші держбюджету (39%): покривають дефіцит пенсійного фонду і фінансують спецпенсії та різні надбавки.
Відео дня

Міністерство фінансів перераховує свою частку Пенсійному фонду регулярно і в повному обсязі в першій половині кожного місяця. Так було і в липні - до 13 липня Пенсійний фонд отримав з бюджету всю належну йому суму в розмірі 11,1 млрд грн.

Доходи від ЄСВ надходять до Пенсійного фонду вкрай нерівномірно (від 2,7 млрд грн 9 липня до 10,6 млн грн 30 липня), а пенсії необхідно виплачувати щодня і в повному обсязі.

Так от. До 23 липня, доходи Пенсійного фонду, включно з фінансуванням із держбюджету, повністю, навіть з невеликим надлишком, покривали витрати на пенсії (див. Графік 1).

Починаючи з 24 липня доходи від ЄСВ різко знизилися і на виплату пенсій у повному обсязі коштів у Пенсійного фонду було недостатньо.

Брак коштів на 24 липня в сумі 1,5 млрд грн - це і є касовий розрив. Загалом Казначейство з 24 до 27 липня прокредитувало касовий розрив Пенсійного фонду чотирма траншами на суму 4,8 млрд грн (див. Графік 2).

Чи могло цю ситуацію передбачити керівництво Пенсійного та своєчасно взяти кредит у Казначейства для покриття дефіциту коштів? Звісно.

По-перше, надходження від ОСВ у кінці місяця завжди циклічно знижуються і про це, природно, Пенсійному фонду відомо.

По-друге, протягом першого півріччя Пенсійний фонд, для покриття касових розривів, вже 43 рази брав короткострокові кредити у Казначейства на суму 45,3 млрд грн і ніколи проблем з цим не виникало. Повернувши при цьому Казначейству вже 39,1 млрд грн.

Питається, для чого потрібно було 24 липня влаштовувати виставу з екстреною і грізною нарадою у Прем'єр-міністра Володимира Гройсмана для вирішення суто технічного питання, яке 43 рази цьогоріч вирішувалося між Пенсійним фондом і Казначейством без публічної прочуханки прем'єра?

Може бути кілька варіантів відповідей.

Перший. Збій у координації співпраці між Пенсійним фондом і Казначейством.

У цей слабо віриться, бо 43 рази до цього таких збоїв цьогоріч не було. Та й будівлі Пенсійного фонду та Казначейства розташовані в Києві на вулиці Бастіонній через дорогу на відстані 20 метрів. Усі питання координації можна вирішувати надоперативно.

Другий. На рахунку у Казначейства 23 липня банально не було грошей для надання короткострокової позики Пенсійному фонду.

На жаль, однозначно підтвердити чи спростувати це припущення неможливо, тому що Казначейство, починаючи з квітня 2009 року припинило публікувати на щоденній основі інформацію про залишки коштів на казначейському рахунку. Публікацію цієї інформації було відновлено в березні 2010 року, але виключно на щомісячній основі.

Третій. Політичний.

Установи, які повинні були скоординувати свої дії для покриття касового розриву, і Казначейство, і Пенсійний фонд, очолюють вихідці з партії Батьківщина.

І Тетяна Слюз – голова Казначейства, і Олексій Зарудний - голова Пенсійного фонду, очолювали Казначейство і Пенсійний фонд за часів прем'єрства Юлії Тимошенко у 2007-2010 роках. Може це просто збіг, а може й виховна робота над прем'єр-міністром, щоб не розслаблявся. Цікаво, що покаже службове розслідування, ініційоване Володимиром Гройсманом.

Що далі

Проблема не в короткострокових касових розривах, а в тому, що закладених коштів у бюджеті Пенсійного фонду та Державного бюджету не вистачає для виплат пенсій у повному обсязі. Занадто багато додаткових пенсійних зобов'язань, не підкріплених реальними джерелами фінансування взяв на себе уряд Гройсмана.

Тому, з початку 2018 року борг Пенсійного фонду перед Казначейством зріс на 10 млрд грн, в т.ч. у липні на 3,6 млрд грн.

Водночас план надходжень щодо ЄСВ та фінансування пенсій з держбюджету виконується в повному обсязі.

Очевидно, що короткостроковими казначейськими позиками проблему не вирішити.

Тому, можна припустити, що у вересні-жовтні буде внесено зміни до Закону про Держбюджет на 2018 рік і витрати на покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду зростуть на 10-15 млрд грн - зі 139 до 149-154 млрд грн.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X