Кілька слів на захист Гонтарєвої
Довелося заплатити у першому-ліпшому банку. Ним виявилося відділення Ощадбанку на Лук'янівці.
Відділення було переповнене пенсіонерами. В повітрі стояв запах валокордину та інших ліків. Складалося враження, що я потрапив до будинку для літніх людей. Біля входу був автомат для того, щоб можна було самостійно заплатити за комунальні послуги. До нього була черга всього з 7 осіб. Набагато менше, ніж в касу.
Оскільки розібратися в тому, як користуватися автоматом, було не просто (для оплати усіх послуг необхідно провести близько десятка дій), біля автомата стояла сувора дівчина в чорних окулярах і допомагала всім, хто в черзі, ввести дані.
Співробітниця Ощадбанку відчитувала кожного вхідного, як школяра. "Ну що вчитися самостійно платити будемо? Не будемо? Я так і знала! Стою тут, витрачаю свій час, щоб вам це все розжувати і до рота покласти! Чому ви такі недолугі?! Я не зобов'язана це робити! Що ви за люди всі?!".
Ось приблизно такий монолог можна було почути від неї, коли підходила черга нового клієнта. Треба зауважити, що всі вони, й україномовна гарно одягнена жінка років сорока, й бирюковатий чоловік із зовнішністю таксиста пасували перед суворою співробітницею банку і лише мямлили щось незрозуміле їй у відповідь.
Я подумав, що люди, які звикли жити в часи СРСР, звикли, мабуть, і до такого роду приниження. Дивно тільки, що таке ставлення все ще можливо в 21 столітті.
Наступний раз з ненав'язливим сервісом українських банків я зіткнувся буквально наступного дня. Мені потрібно було доплатити за квиток з картки Приватбанку, в силу обставин це потрібно було зробити терміново.
З'ясувалося, що на картці стоять ліміти оплати через Інтернет і існує тільки один спосіб їх зняти. А саме підключившись до стаціонарного комп'ютера. Технічно можливості зняти саме ці ліміти по телефону, або за допомогою мобільного у Приватбанку просто не існує. Причому оператор Приватбанку підтвердив цю інформацію під запис.
Знайти стаціонарний комп'ютер в аеропорту Бориспіль в залі очікування напередодні вильоту, як ви розумієте, часу вже не було. Добре, що була ще одна картка іншого банку. Про заплутану систему спілкування в Приватбанку і незліченна кількість непотрібних питань у банкоматах і на гарячій лінії я взагалі мовчу.
Таке враження, що їхню систему клієнтського сервісу придумав слідчий СБУ.
Загалом, до чого я веду. Голову Нацбанку Валерію Гонтарєву часто звинувачують у тому, що вона закриває українські банки, розчищаючи галявину для західних фінансових установ. Що, мовляв, це дуже погано, тому що як же це країні та без власних банків...
Що я можу сказати на це. Шановна пані Гонтарєва, випалюйте цю галявину, будь ласка, і далі. Чим швидше ви її розчистите, тим швидше тут з'являться банки, де не грубіянять біля автоматів для оплати комунальних послуг, а зняти будь-які ліміти можна зручним для клієнта способом.
У мене все.
