Освіта по-старому: дорого та неефективно

13 липня 2017, 18:00
Другий рік поспіль уряду пропонують затвердити завищений план державного замовлення у вищих навчальних закладах

І вже другій рік поспіль Мінфін виступає проти цього застарілого підходу до фінансування вищої освіти. Триває боротьба за ефективне використання бюджетних коштів та за майбутнє української освіти. За цей рік ситуація покращилася, але недостатньо.

Відео дня

В чому проблема?

По-перше, обсяги державного замовлення, тобто кількість бюджетних місць в університетах та розподілення їх по спеціальностях, формуються без урахуванням потреб на ринку праці, а відповідно до заявок вищих навчальних закладів. Ну і зрозуміло, що тут є конфлікт інтересів. Бджоли не підуть проти меду, а виші не будуть зменшувати кількість заявок на держзамовлення. Навіть якщо вони не набирають за ними стільки студентів. Кошти то надходять за замовленням, а не за набором, тому ВНЗ сидять тихо.

Так, минулого року через завищені обсяги держзамовлення ми неефективно витратили 380 млн гривень із коштів платників податків. План був невиконаний на 14 800 осіб. Гроші перерахували, а студентів не набрали. За останні 4 роки таким чином було неефективно використано 1,2 млрд гривень.

Що таке 380 млн на рік? Для порівняння, цього року ми виділили 500 млн грн на фінансування урядової програми Доступні ліки. А 380 млн грн – це майже 80% цієї суми, і їх ми витратили на фінансування "ненабраних студентів".

За інформацією Мінекономрозвитку, цього року державне замовлення буде скорочено на 20,7% від затверджених у 2016 році показників. Однак, такий "високий" показник в основному досягнуто за рахунок припинення прийому спеціалістів. відповідно до Закону України Про вищу освіту. Реальне ж скорочення прийому на перший курс від фактичних показників 2016 року – 3,2%.

По-друге, замовляти - не перезамовляти нам фінансистів, юристів, менеджерів, маркетологів тощо. Ринок же наш прагне поглинути цих висококваліфікованих спеціалістів відразу після випуску! Хіба ні? - Ні. Ринок праці перенасичений такими фахівцями. Більше того, рівень їх підготовки часто не відповідає вимогам бізнесу, який їх наймає. Тож знову витрачаємо кошти неефективно.

По-трете, у нас вже забагато студентів. Я розумію, всім подобається говорити, що ми одна з найбільш освічених націй в Європі, бо маємо один з найвищих відсотків населення з вищою освітою. Але тут знову варто згадати про якість освіти, яка часто не відповідає стандартам та вимогам роботодавців.

Цього року нам пропонують, щоб 71% випускників 11-х класів отримали можливість вчитися в університетах за бюджетні кошти, це невраховуючи тих, хто вступить за контрактом.

Наведу такі цифри: станом на 1 червня 45% (або 159 тис осіб) з усіх зареєстрованих безробітних це люди з вищою освітою. А скільки ще бакалаврів та магістрів у нас незареєстровані безробітні? Або ж працюють зовсім не за фахом?

Питання: чи потрібно нам фінансувати таку кількість студентів за державні кошти, а це більше 100 тис грн за навчання кожного бакалавра, якщо якість їхньої освіти недостатньо висока і відсутній на них попит на ринку?

У здоровій економіці приблизно 50% випускників вступають до "вишів". Решта – отримують практичні спеціальності та починають працювати, а не "займаються наукою". Багато хто йде працювати відразу після випуску зі школи. Наша економіка теж потребує фахівців з технічних спеціальностей, але ми натомість хочемо дозамовити ще пару тисяч юристів і фінансистів, які скоріше за все не будуть працювати за фахом, а ми заплатимо за це державні кошти.

Що з цим робити?

Є системний підхід – це зміна механізму фінансування вищої освіти. "Гроші йдуть за студентом", щоб університети отримували гроші за студентів, які ці університети обрали. Таким чином, виші будуть конкурувати за абітурієнтів, а конкуренція майже завжди змушує розвиватися. Наразі в уряді ми працюємо над запровадженням цього механізму.

Але зараз нічого не заважає прийняти інше відповідальне рішення – скоротити обсяги державного замовлення на 2017 рік. Для вступу на перший курс - щонайменше на 10% від фактичного прийому в 2016 році, для аспірантури - встановити на рівні 5% від випуску магістрів.

Зекономлені гроші можна спрямувати на підвищення заробітних плат працівникам "вишів", оснащення лабораторій або на інші нагальні потреби в сфері освіти. Ми всі прагнемо жити у розвинутій країні з якісною системою освіти. А в цій системі є дуже багато потреб, які необхідно задовольнити. Тому пропонуємо ефективно використовувати кошти державного бюджету, а не витрачати їх по інерції.

Будемо доопрацьовувати урядовий акт по держзамовленню разом з Міністерством економічного розвитку та Міністерством освіти.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X