Чи впорається Мінфін із зобов'язаннями

0 коментувати
Хто постраждає від протистояння Міністерства фінансів та ДФС

Наприкінці минулого року Парламент ухвалив зміни до Податкового кодексу України

Вони покликані вдосконалити систему адміністрування податків, зробити систему більш ефективною та дружньою для платника та, в результаті, підвищити інвестиційну привабливість України.

Відповідним законопроектом, який так і називався щодо підвищення інвестиційної привабливості, в Податковий кодекс України внесено чимало змін. Зараз варто зупинитися на тому, як вони реалізовуються на практиці, бо з кожним днем зростає ризик того, що ці новації не будуть працювати так, як задумав законодавець, а подекуди можуть і завдати шкоди платникам.

З початку своєї каденції Міністерство фінансів України критикувало ДФС, зокрема в частині функціонування баз, реєстрів, електронних систем, інформаційних систем митниці. Закидали ДФС непрозоре відшкодування ПДВ, втручання в систему електронного адміністрування ПДВ,  знищення терабайтів інформації і взагалі ручне керівництво адмініструванням податків. Головною реформаторською ідеєю народних депутатів, яку взяло "на щит" Міністерство фінансів, щоб виправити ситуацію, було забрати у ДФС адміністрування баз  даних, інформаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем. Зокрема, йдеться про реєстр відшкодування ПДВ.

Однак, був сильний спротив податкової, яку неочікувано підтримав МВФ, тому в Податковий кодекс України увійшла норма, що перед тим, як передавати право адміністрування чи моніторингу інформаційних систем від ДФС до Мінфіну, треба провести їх аудит та визначити порядок їх адміністрування. Однак, за майже три місяці дії законодавчих змін, ми так і не почули про проведення урядом аудиту всіх інформаційних систем і реєстрів ДФС. Моє пряме питання про цей аудит, задане на засіданні Комітету податкової та митної політики в.о. Голови ДФС, залишилось без прямої відповіді з очевидних причин бездіяльності Мінфіну. І цей приклад дуже яскраво демонструє, що прийнято добрий закон, але він не працює без його належної імплементації та ухвалення необхідних підзаконних актів.

Парламентарі чітко прописали в Законі, які саме підзаконні акти має прийняти Уряд та у які строки. Однак, за майже три місяці дії законодавчих змін, з цим є проблеми, бо стан прийняття підзаконних актів не вражає. Тим часом, строк прийняття більшості підзаконних актів спливає першого квітня 2017 року, а досі не прийнятими є:

• порядок визначення середньозваженого значення показника рентабельності;

• порядок контролю та моніторингу адміністрування ДФС баз даних та інформаційних ресурсів, що використовується для адміністрування податків, зборів та інших обов’язкових платежів;

• алгоритм зупинки реєстрації податкових накладних та критерії ризику, згідно з якими ДФС матиме право зупинити реєстрацію податкової накладної;

• порядок комісійного розгляду  скарги платника на зупинку реєстрації податкових накладних.

Досі не виконано вимоги закону про оприлюднення у повній формі єдиного публічного прозорого хронологічного реєстру відшкодування ПДВ з усіма необхідними положеннями, які повинні в ньому бути відповідно до норм Податкового кодексу, щоб можна було простежити, хто подав заявку на відшкодування бюджету першим, хто десятим, і чому той десятий отримав перед тим першим.

Також до 01 липня 2017 року потрібно забезпечити розробку, створення та впровадження електронного кабінету, який досі працює  лише в тестовому режимі. Для того, щоб його перевести в повноцінну нормальну роботу, потрібні відповідні технічні дії, оновлення програмного забезпечення, серверного обладнання, що вочевидь потребує  фінансування. Чи закладено Мінфіном фінансування робіт по електронному кабінету платника в Державний бюджет - це велике питання. Потрібно домогтися того, щоб електронний кабінет був не просто інтерфейсом на комп’ютері бухгалтера, а став тим інструментом, який дасть можливість отримати будь-яку довідку, чи будь-яку інформацію з податкової через електронні засоби з накладенням цифрового підпису та з визнанням електронних документів .

Загалом, Мінфін в 2017 році суттєво посилив свої позиції відносно ДФС та отримав право координації її діяльність, а також виключне право розробляти проекти нормативно-правових актів, затверджувати їх та надавати узагальнюючі податкові консультації. За задумкою парламентарів, в ДФС повинні залишитись тільки функції адміністрування податків та надання сервісу платникам, а відповідно до нових функцій та повноважень повинна була змінитися і штатна структура ДФС. Зокрема, останні зміни в Податковий кодекс України повинні були залишити в районних ДПІ лише сервісну функцію, і перенести решту повноважень, зокрема і контрольно-перевірочну роботу, в обласні головні управління. Не так сталося, як гадалося.

Виявилось, що в Мінфіну та в Парламенті різні розуміння, що таке сервісна функція, і що таке контрольно-перевірочна робота, навіть більше того, що таке контролюючі органи. Вже три місяці Мінфін не затверджує нової структури ДФС згідно скорочених функцій. Офіційна версія –  Мінфін звернувся за роз’ясненням свого ж законопроекту до Міністерства юстиції, а неофіційна версія – не хочуть затверджувати структуру ДФС з підрозділами податкової міліції у її складі. І це призвело до того, що кожна область розуміє зміни по-своєму. Деякі області залишили на районному рівні лише центри обслуговування громадян, деякі – відправили в райони представників з правом підпису документів, які знаходяться в штаті обласних головних управлінь ДФС. В останньому випадку виникає питання, а що в районних інспекціях робитимуть тоді їх начальники? В податковій міста Києва допоки не робили жодних змін, адже контрольно-перевірочна робота в Києві ще з минулого року проводиться в «Офісі аудиту», який діє у ГУ ДФС України в місті Києві.

Натомість, Мінфін, як орган, який визначає податкову політику та координує ДФС, сам повинен був розробити та затвердити нову штатну структуру ДФС з чітко прописаним функціоналом і для районних інспекцій, і для обласних і для центрального апарату. Ви спитаєте, а як це стосується простих платників? Відповідь лежить в дуже практичній площині. Районні інспекції продовжують складати акти податкових перевірок. Податкові повідомлення-рішення, виписані за такими актами, можуть бути оскаржені платниками податків в судах через відсутність відповідних владних повноважень. Крім того, наприклад, підприємець працює в місті Славутичі, а ГУ ДФС у Київській області розташовано за 180 кілометрів у місті Києві. Поки не запрацює повноцінний електронний кабінет платника податків, підприємцю з усіх питань щодо контрольно-перевірочної діяльності потрібно буде їхати в Київ. Виникає питання, чому ж Мінфін не користується новими повноваженнями та не розробив нову структуру ДФС з урахуванням всіх чинників та, в першу чергу зручності в роботі для платника?

Тепер про найважливіше. До першого липня 2017 року Кабмін має подати в Раду два законопроекти:

• проект закону щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів;

• проект закону щодо запровадження податку на виведений капітал.

Щодо першого, на жаль немає жодних новин, чи заяв. Будемо сподіватись, що його текст вже опрацьовується в кабінетах Мінфіну. Ситуація ж із законопроектом про запровадження податку на виведений капітал зрушилась з місця лише у березні, перед Звітом Уряду в частині податкової політики на профільному комітеті Ради. Нагадаю, що розробка концепції нового податку почалася ще у 2015 році і об’єднала майже всіх провідних експертів в галузі податкового права та народних депутатів Податкового комітету. Нами спільно був підготовлений та написаний текст законопроекту, який високо оцінили і громадянське суспільство, і бізнес. Минулого року введення податку розглядалося на Національній раді реформ, та консенсусним рішенням представників всіх гілок влади та експертів податок було вирішено запроваджувати з 2018 року. Кабінету Міністрів була доручена функція спрямування відповідного законопроекту у Верховну раду. Консенсусний текст законопроекту вже є. Громадські активісти, до яких приєдналися і народні депутати, створили цілий сайт, присвячений цьому податку, із роз’ясненнями та відповідями на популярні питання b2future.org.ua. Мінфіну не треба вигадувати велосипед, адже нові обговорення і погодження можуть зайняти роки і повністю зруйнують ту роботу, яка вже зроблена.

Підсумовуючи, треба сказати, що строк прийняття окремих підзаконних актів Мінфіном, очевидно, буде порушено. Залишається сподіватись, що команда Міністра фінансів впорається з додатковою відповідальністю свого відомства, за яку він так боровся минулого року. А законопроект про заміну податку на прибуток податком на виведений капітал треба подавати якнайшвидше. Адже показники ефективності роботи (так звані KPI) можуть бути не тільки у ДФС, а й у самого Міністерства фінансів.


Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время Бізнес, напишіть, будь ласка, листа за адресою: kolonka@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: