Останній форпост газової корупції
Оператори ГРС не подають інформацію про реальних споживачів газу
З 1 березня 2019 року має бути введено добове балансування газу в інформаційній платформі "Укртрансгазу", таким було рішення Національної комісії держрегулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП). З минулого року терміни запуску роботи системи переносилися вже кілька разів через неготовність операторів газорозподільних систем працювати з платформою добового балансування в повноцінному режимі. Оператори ГРС не подають інформацію про реальних споживачів газу. Від того, чи буде створена єдина база споживачів газу і введено добове балансування, залежить, чи запрацює в Україні цивілізований прозорий ринок газу, чи припиняться крадіжки та маніпуляції обсягами газу.
Як створювалася абонентська база споживачів газу
Необхідність управління абонентською базою споживачів газу як інформаційним ресурсом виникла ще в середині 90-х років. Уже тоді гостро стояло питання про те, що потрібні бази, щоб коректно відображати інформацію про споживачів і рух газів. Для цього були створені програми, на яких до сьогодні працюють облгази. При цьому відкритості для постачальника ресурсів для населення як не було, так і немає. У постачальника газу для населення, яким з 1998 року є НАК «Нафтогаз України», постійно виникало питання, а чи відповідає обсяг газу, який передається для населення, комунпобуту і промисловості на ліцензійній території облгазів, інших споживачів, його реальному споживанню.
Маніпуляції приватних облгазів
Коли більшу частину облгазів перекупив Дмитро Фірташ, ситуація істотно змінилася. У нього був свій видобуток у вигляді підприємств спільної діяльності з Укргазвидобуванням, і було достатньо газу, щоб закривати потреби на ліцензійній території облгазів для інших споживачів крім населення. До 2012-2014 років не виникало особливого дисонансу і перекосів з обсягами, хоча і до цього часу газ для населення йшов і на закриття промислових потреб. Але це були незначні обсяги. А коли у DF обвалилися обсяги внутрішнього видобутку, знадобився газ, яким потрібно було забезпечувати промисловість на території облгазів. І цей газ потрібно було вже імпортувати.
Але такий бізнес став нецікавим, адже він не приносив звичних доходів. Простіше було заробляти, нарощуючи борги. Суть цього процесу полягає в тому, що під номінації, якими облгази закривають обсяги споживачів, у них немає власного газу. «Укртрансгаз» відповідно не підтверджує номінації облгазів, у яких немає газу для забезпечення свого споживача. На початку опалювального сезону 2018 року багато трейдерів та споживачів, які перебувають на ліцензійній території облгазів, зазнали жахливого пресингу. Облгази почали перекривати газ школам, іншим бюджетним установам, щоб тільки брали газ у них.
Потрібно вибирати постачальника, у якого є ресурс
Ситуація 2018 року засвідчила, що облгаз стає несистемним, ненадійним і незабезпеченим постачальником газу. І тут споживач повинен пам'ятати, що закон дозволяє переходити до інших постачальників. На ринку зараз багато трейдерів, які постачають газ для комунпобуту, дрібної промисловості за хорошою ціною. Є газ у трейдерів, які готові брати участь в тендерах на ProZorro, але поки що, чомусь тендери виграє облгаз, у якого немає ресурсів. Це неприпустима ситуація на ринку.
В законі чітко прописана процедура, за якою відбувається зміна постачальника. Якщо у споживача немає заборгованості, це зробити простіше простого. У кодексі чітко прописані всі механізми. Переходити потрібно до тих, у кого є ресурс. Інакше вийде, що ви заплатили гроші постачальнику, у якого немає ресурсу. Уточнити ситуацію з постачальником завжди можна шляхом вимоги у нього номінацій підтверджених «Укртрансгазом».
Що ж відбувається зараз. Не маючи ресурсів для забезпечення своїх споживачів промисловості і комунпобуту, облгази направляють для цих цілей газ для населення, який отримують за заниженою ціною, згідно з положенням про спецзобов’язання. Якщо порахувати, то це колосальні обсяги: завищені в два-три рази норми споживання, «мертві душі» в абонентських базах, інші схеми. В таких умовах український ринок газу на ліцензійних територіях облгазів сьогодні нагадує залишкові «резервації» для шахраїв. Потрібно приймати кардинальні рішення, і вони вже назріли. А поки що держава зазнає величезних фінансових втрат. Заборгованість за 2018 рік склала більше 56 млрд грн.
Що дає відкриття бази споживачів?
За новим Законом про ринок газу кожному споживачу присвоюється EIC-код. Відповідно, коли йде номінація, вона йде на конкретний код, за яким «Укртрансгаз» визначає, скільки, якому споживачеві він повинен передати газу. До нього заводиться баланс. І цей баланс конкретного трейдера він розподіляється згідно з його заявкою (номінацією). І якщо його обсягу вистачає, то він підтверджує номінацію. Якщо його не вистачає, то відповідно цей код нульовий. Споживач звітує, скільки він спожив, чи не перевищив він ліміт, і за якою ціною, – йде закриття небалансу. Але якщо він спрацював «нуль – нуль», то період і номінація закриваються, баланс сходиться. «Укртрансгаз» таким чином перестане кредитувати облгази. Зараз облгази примудряються і продають те, чого у них немає. Потрібно сформувати прозору систему, тоді ринок природного газу буде працювати без шахраїв.
Абонентська база повинна бути загальнодоступна для оператора ринку. І це не персональні дані, а код споживача, в якому зашифрована інша інформація. Сьогодні де-факто і де-юре оператором ринку є «Укртрансгаз», відповідно у нього ця база повинна бути. На жаль, лобіюючи інтереси облгазів, НКРЕКП не прописано чітко в кодексі ці питання, тому виникли серйозні проблеми. Поки у оператора не буде точної інформації, куди він віддає обсяг газу, він не повинен його відпускати.
Завдання нового ринку в тому, щоб створити умови для трейдерів, за яких їм буде вигідно створювати свою нову базу. Це буде тільки тоді, коли ціна на газ для промисловості і населення зрівняється, або буде якась компенсаторна база для трейдера. Нехай це буде трейдер з поставкою на одне селище, але у нього вже буде своя база, яка буде корелювати з базою оператора («Укртрансгазу»). Він приходить до людини, укладає з нею договір, у людини вже є EIC-код. Щомісяця приходить платіжка, де все зазначено. Як тільки у трейдерів буде 15-20% всіх споживачів населення, трейдинг облгазів впаде. У них вже не буде операційної можливості маніпулювати базою.
Хто постраждає?
Неможливість переходу на денне балансування – вина облгазів і НКРЕКП. Наслідки – накопичення боргів облгазів. Держава є тим носієм боргів, які формуються. Облгази чекають списання боргів, як при Януковичі. Тоді держава списала їм 10 млрд. Негативні наслідки будуть для «Укртрансгазу» і НАК «Нафтогаз», які є заручником ситуації, оскільки відповідають за те, що по суті не контролюють. Крім того, несуть ще гігантські фінансові втрати. Європейські партнери вкрай негативно ставляться до того, що відбувається зараз на газовому ринку України. Затягування питання з абонентською базою в суди – це ширма. Адже ситуацію можуть просто і швидко вирішити регулятор (НКРЕКП) і Кабмін. Можна чітко прописати в кодексах механізм передачі або користування базами. Довести цей механізм до облгазів, і ті зобов'язані виконувати. Інакше штраф і позбавлення ліцензії. Для цього потрібно просто займати державницьку позицію.
