Основні тенденції і факти офшорного сектору

29 грудня 2017, 08:30
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Середина грудня – чудовий час для підбиття підсумків року, що минає у сфері міжнародного податкового планування: що важливого сталося, чого очікувати у майбутньому,  що слід зробити.

2017 рік був насичений важливими для бізнесу подіями, законодавчими змінами і різноманітними ініціативами, як на міжнародному рівні, так і в Україні. Про це ми і поговоримо в циклі статей з трьох частин. У цій частині мова піде про проблеми та перспективи офшорного сектору.

Відео дня

Основні передумови

Швидше за все, вже немає такої людини, яка не чула б слово "офшор", а тим більше з огляду на останній і наймасштабніший виток офшорної інформації Paradise Papers. На тему: "Офшор – це добро чи зло?" – можна досить довго міркувати і наводити аргументи "за" і "проти". Однак, слід виходити з індивідуального інтересу кожного у подібних структурах. З одного боку, використовуючи такі структури бізнес має можливість скористатися економічними перевагами (в офшорних зонах відсутні податки або вони вкрай низькі), а також перевагами конфіденційності. А з іншого боку, держави з розвиненою економікою втрачають значні податкові надходження до своїх бюджетів, що безперечно їх не влаштовує, та породжує активну боротьбу проти офшорів.

Впливові держави об'єднуються у міжнародні організації для покращення узгодженості дій по прийняттю різних заходів і рекомендацій, спрямованих на боротьбу з офшорами, уникненням оподаткування та відмиванням коштів. Ключовими гравцями у боротьбі за податкову і фінансову справедливість є Організація економічного співробітництва та розвитку (далі – ОЕСР) і Група розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (The Financial Action Task Force або ФАТФ). Боротьба з офшорами має циклічний характер, однак, протягом декількох років спостерігається лише роздмухування вогню, та бізнес усе частіше і частіше стикається з суттєвими проблемами.

Проблеми офшорного сектору

Зниження рівня конфіденційності. Цього року практично у всіх офшорних юрисдикціях були внесені зміни до законодавства з протидії відмивання доходів, щодо зберігання інформації про бенефіціарних власників. Ці зміни регламентують процедури ведення реєстрів бенефіціарних власників та відповідальність за недотримання встановлених вимог (наприклад, Сейшельські острови, Беліз). У 2016 році Великобританія уклала двосторонні угоди з десятьма своїми коронними і заморськими територіями (за своєю природою офшори), які передбачають створення закритих централізованих реєстрів бенефіціарів. Доступ до такої інформації матимуть лише компетентні органи влади. Незважаючи на те, що це абсолютно невигідно підконтрольним територіям і вони всіляко намагаються відстрочити дані нововведення, у 2017 році останні почали вносити зміни до свого законодавства і поступово створювати реєстри. Також, цієї весни у Парламенті Великобританії розглядався законопроект, що передбачає створення відкритих централізованих реєстрів бенефіціарних власників на підконтрольних територіях, проте, його так і не прийняли.

Хоча офшорні юрисдикції рухаються до прозорості величезними кроками, та контролюючим органам стало дещо простіше отримувати інформацію, проте, деякі з них саботують цей процес – реєстри бенефіціарів відсутні у Панамі та на Маршаллових островах. У одному зі своїх останніх звітів ОЕСР акцентує увагу на проблеми розкриття інформації про бенефіціарів нерезидентних Маршаллових компаній. Мабуть не дарма, Маршалли були включені у "чорний" список офшорних зон ЄС, про який мова піде далі. Ситуацію, що склалася можна пояснити зацікавленістю і підконтрольністю острівної держави США.

Робота з банками

Робота з банками істотно ускладнилася, і проблеми виражаються у наступному:

  • банки менше схильні брати на обслуговування офшорні компанії, висуваючи більше вимог до реальності бізнесу;
  • банки поступово закривають діючі рахунки або повністю відмовляються від роботи з такими клієнтами;
  • ретельно перевіряють кожну транзакцію і її відповідність господарській діяльності компанії, вимагають надання великої кількості підтверджуючих документів;
  • після запуску автоматичного обміну інформацією (CRS обміну) у банків виникає більше питань до податкової резидентності компанії та її бенефіціарного власника, а також до статусу компанії – активна або пасивна, що в подальшому впливає на передачу інформації.

Відносного останнього пункту варто зупиниться більш детально.

Статус компанії. У деяких випадках банки вважають офшорні компанії пасивними, при цьому ретельно розглядають природу згенерованих доходів компанії та розраховують розміри пасивних доходів. Пасивні компанії – це компанії, більше 50% доходів яких є пасивними (дивіденди, роялті, відсотки) або володіють активами, які приносять більше 50% пасивних доходів. Для підтвердження активного статусу певні банки вимагають надати як доказ договір оренди офісу з найменуванням компанії, звітність та договори із працівниками, також важливо, щоб в офісі хтось міг відповісти на дзвінки банку (не виключається ймовірність такої ситуації). Якщо банк дійде висновку, що компанія є пасивною, банк відправить інформацію про бенефіціара та про компанію до податкових органів країни резидентності бенефіціара, після чого у фіскальних органів можуть виникнути питання і вимоги.

Резидентність компанії. Можна підтвердити свідоцтвом про реєстрацію, свідоцтвом про податкову реєстрацію, сертифікатом податкового резидентства міжнародного зразка (tax residency certificate), іншим документом щодо податкової реєстрації з номером платника податків (якщо номера немає, має бути пояснення чому). Прийнятний обсяг документів і доказів встановлюється банком.

Резидентність вигодоодержувача. Підтверджується довідкою про податкову резидентність, паспортом з наявністю прописки, квитанцією за комунальні послуги (utility bill), договором оренди нерухомості, довідкою з місця проживання. Перелік запитуваних документів залежить від конкретної ситуації, банку і його довіри до бенефіціарного власника. Деякі банки не хочуть працювати з бенефіціарами з країн СНД.

Витік інформації

Панамські папери. У 2016 році стався Панамський витік інформації з юридичної компанії Mossack Fonseca. Розкриті 11,5 млн документів показали популярність офшорів і що ховалося за ширмою їх секретності. Інформаційний "злив" викликав у громадськості масу обговорень, у ЄС справу "панамських документів" було передано до спеціального Комітету з розслідування випадків відмивання грошей, уникнення та ухилення від сплати податків (PANA), а Німеччина і Данія викупили дані по "панамському досьє" у міжнародного консорціуму журналістських розслідувань (ICIJ) для проведення національного розслідування. Однак, результати розслідування досить несуттєві. У Росії було прийнято кілька судових рішень, при прийнятті яких, у якості доказів, використовувалися дані розслідування ICIJ. Метью Лін у своїй статті про офшори, у листопаді цього року, частково згадує результати розслідування: "Мальта стягнула всього GBP 5,6 млн у якості недоплачених податків, британська податкова служба почала 22 розслідування, а в Ісландії Прем'єр-міністр склав свої повноваження". У свою чергу, українська влада жодним чином не турбувала своїх "засвічених платників податків".

Райські папери. Через рік стався ще гучніший скандал і більш масштабний "злив" інформації. Хакерській атаці піддалася база даних компанії Appleby. На відміну від попереднього витоку, цей характеризується причетністю великої кількості політиків і світових знаменитостей, а також високою вартістю деяких активів. Так, у документах фігурують королева Великобританії, королева Йорданії, наближені особи Дональда Трампа і Джастіна Трюдо, а також такі знаменитості як Мадонна, Кіра Найтлі і Боно. Примітним є той факт, що дані були викрадені ще у 2016 році, а стали відкритими тільки в листопаді 2017 року. Компанія Appleby має 119 років досвіду на ринку і за цей період у неї могло накопичитись багато цікавої інформації. Можна припустити, що компанія Appleby була обрана хакерами не дарма, а "злив" інформації був спланованою акцією для нагнітання стану речей. Також варто врахувати, що зараз ЄС і Великобританія ведуть переговори про умови виходу останньої з ЄС, а офшорні скандали з британськими коронними і заморськими територіями можуть зіграти на руку у переговорному процесі тільки ЄС, оскільки офшори і розмивання бази оподаткування суперечить політиці ЄС.

"Чорний" перелік офшорних зон ЄС

Останні витоки інформації прискорили процес прийняття "чорного" переліку офшорних зон ЄС, який постійно відкладався. До цього переліку увійшли 17 юрисдикцій, а саме: Американське Самоа, Барбадос, Бахрейн, Гренада, Гуам, Макао, Маршаллові острови, Монголія, Намібія, ОАЕ, Палау, Панама, Самоа, Сент-Люсія, Тринідад і Тобаго, Туніс і Південна Корея. При кваліфікації офшорного статусу країни виходили з прозорості податкових режимів, ставок податків та відповідності ініціативам BEPS. Деякі експерти розкритикували затверджений перелік та вважають, що він має "політичних характер", оскільки з перерахованими юрисдикціями у ЄС не розвинені економічні відносини, а також у ньому відсутні ключові класичні офшори, такі як Сейшели, Беліз, Британські Віргінські острови та інші популярні зони. У прийнятому документі відсутні будь-які санкції щодо офшорних зон, а були рекомендовані можливі заходи протидії на рівні держав: наприклад, підвищення контролю за операціями, застосування правил контрольованих іноземних компаній, обмеження по віднесенню коштів на статтю витрат, застосування податку з джерела та інші заходи. Кожен член ЄС буде вже самостійно вибирати прийнятність конкретних контрзаходів, при цьому у деяких державах є свої, більш розширені, переліки офшорних зон і правила протидії їм. Також, поряд з "чорним" переліком, буде прийнятий "сірий" перелік з 47 юрисдикцій, які частково відповідають стандартам ЄС і обіцяли виправиться у найближчому майбутньому. Прийняті списки будуть переглядатися раз на рік, тому ситуація може кардинально змінитися.

Чого очікувати далі?

Офшорні юрисдикції будуть і далі перебувати під сильним впливом і пильним контролем з боку зацікавлених у "податковій справедливості" країн і міжнародних організацій. Заходи боротьби з розмиванням оподатковуваної бази і ухиленням від оподаткування, про які ми поговоримо у другій частині цієї статті, будуть доопрацьовуватися і посилюватися. Є відчуття, що після усіх докладених зусиль і витрачених значних грошових коштів, зацікавлені гравці світової економіки не допустять регресу розпочатого процесу. Не виключена можливість нових, не менше скандальних витоків інформації, для підтримки напруженого стану справ та для примусу офшорів до співпраці. Бізнес же зіткнеться з новими труднощами, а особливо – при взаємодії з банками. Зважаючи на це, вже зараз доцільно розглянути інші юрисдикції з прийнятними податковими режимами і наповнити свій бізнес економічною реальністю, що дозволить заощадити свій час, гроші і трохи нервів.

У наступній колонці поговоримо про підсумки реалізації Плану BEPS і нові правила у ЄС.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X