Скільки коштуватиме бізнесу RAB-регулювання

0 коментувати

Публікація 10 січня 2018 року постанови НКРЕКП №972 є останнім елементом, що дає можливість впровадження в дію RAB-регулювання, а саме системи тарифоутворення для транспортуючої та розподільчих компаній, що є природними монополіями.

Стимулююче регулювання полягає у тому, що дохід компанії залежить від регуляторної бази її активів та має залежити від якості надання нею послуг/товарів. Базу активів складатиме власна інфраструктура обленерго, яка використовується для розподілу електроенергії.

Саме на оновлення інфраструктури і спрямовано запровадження інструменту RAB-регулювання в Україні. Енергетична галузь конче потребує модернізації, в тому числі електричних мереж, адже транспортуюча, а особливо розподільча інфраструктура далеко не в кращому стані. Її зношеність сягає 90%, від чого потерпають всі споживачі, як бізнес, так й громадяни. Ті й інші часто недотримують потужність, страждають від перепадів напруги та частих відключень.

Але, введення стимулюючого тарифоутворення за запропонованими нам умовами призведе не стільки до модернізації інфраструктури, як до збагачення монополістів. Регулятор так виписав інструмент, що тепер власники обленерго гарантовано отримуватимуть додаткові надприбутки. При цьому, тягар цих прибутків перекладуть у споживчий тариф, перш за все бізнесу. І, скоріше за все, без реального покращення якості послуг обленерго.

За нашими підрахунками, навантаження на підприємців зросте в середньому на 10%, а по деяким регіонам – до 25%. У грошовому еквіваленті це обходитиметься бізнесу від 281 млн грн у Івано-Франківській області до 1,4 млрд грн у Київській.  

Ми переконані, що така імплементація RAB-регулювання Україні може бути не на користь. RAB-регулювання непростий  інструмент. Тому він має впроваджуватись за умови ефективного енергетичного регулятора та збалансованого підходу. Адже саме регулятор закладає у методику встановлення RAB-тарифів дохідність для обленерго та контролює ефективність витрачання коштів, а головне - встановлює зв’язок між прибутковістю монополії та якістю її послуг. Підтвердженням не ефективного контролю з боку регуляторів можуть бути приклади інших країн, які запровадили стимулюючий тариф та отримали від цього суперечливий ефект, не завжди на користь споживачів:

  • у Великій Британії у 2016-2017 роках при інфляції у 3% тарифи на послуги природних монополій зрости на 28%. Звичайно тепер британці не мають проблем з перебоями електропостачання (їх середня річна тривалість 50 хв., тоді як в Україні вона становить 690 хв), але чи дійсно була така потреба у зростанні вартості послуг;
  • в Австралії мережеві компанії спромоглися за декілька років збільшити вартість власних активів в 5 разів і зараз вони одні з найвищих у світі.

Цікаво, що підзаконні акти для впровадження RAB-регулювання в Україні було прийнято ще у 2013 році. Однак протягом 5 років їх положення для споживачів електричної енергії були суттєво погіршені, зокрема:

  • постановою НКРЕКП від 08.10.2015 №2561 показники граничної тривалості перерв електропостачання знижено в 4 рази (до 150 хв. для міста та 300 хв. для села, хоча і вони в 3-6 разів вище за середні показники в ЄС);
  • вищезгаданою постановою НКРЕКП №972 норму дохідності старих активів підвищено з 5% до 12,5% , а нових – зменшено з 14,79% до 12,5%.

Таким чином, НКРЕКП встановлює однаковий гарантований рівень прибутковості обленерго як для існуючих, так і нових ще не створених активів у розмірі 12,5%. При цьому, вартість активів енергокомпаній значно перевищує обсяг реально інвестованих в компанії коштів. Наприклад, під час приватизації Кіровоградобленерго його нинішнім власником було сплачено державі $16 млн за 51% акцій. За результатами переоцінки активів, їхня вартість зросла до $271 млн (тобто у 8,5 рази). Тепер, відповідно до рішень НКРЕКП, власник компанії буде отримувати 12,5% від переоціненої вартості щороку. Тобто, вже за перший рік дії RAB-регулювання власник Кіровоградобленерго отримає в 2 рази більше коштів, ніж сплатив за компанію.

Вражає?! Саме тому ми переконані, що при впровадженні потрібно прийняти вартість активів обленерго відповідно до їх приватизаційної вартості. В такому разі, норма доходу може встановлюватись на рівні облікової ставки НБУ.  Або, у разі нарахування норми доходу на активи, вартість яких оцінена згідно з чинною методикою (наказ ФДМУ від 12.03.2013 № 293), передбачити її на рівні 1 - 5%.

А ще варто було б підвищити вимоги до якості послуг та встановити залежність норми доходу від їх виконання.

Оскільки цього не було зроблено, зростання тарифів на розподіл електроенергії, скоріше за все, призведе до збільшення розриву в цінах на електроенергію для населення та промисловості.

Напевно, для населення тариф зросте не одразу, він визначається з урахуванням соціально-популістичних вподобань політиків. І за рік до виборів вони навряд чи це дозволять. Але споживач сплатить додатково, коли прийде в магазин купити українські товари або ж сплачуватиме за послуги. Більше того, кожен з нас заплатить своїм майбутнім та майбутнім своїх дітей через зниження конкурентоздатності української економіки в довгостроковій перспективі.


Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время Бізнес, напишіть, будь ласка, листа за адресою: kolonka@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: