Кіпр чи не Кіпр? Боротьба з офшорами і оптимізація податків
Міжнародні ініціативи у боротьбі з розмиванням податкової бази зробили Кіпр не такою бажаною юрисдикцією для реєстрації бізнесу, як раніше. Тепер для бізнесмена ця країна має цінність лише як напрямок для відпустки. Чи ні?
Пропоную трохи пофантазувати. Уявіть себе успішним бізнесменом у 2005−2015 роках або просто згадайте ті часи. Якщо у вас вийшло, маєте відчути гостру необхідність «підвісити» компанії, через які ведете діяльність, під холдинг, зареєстрований у якійсь із сонячно-острівних юрисдикцій: на Британських Віргінських Островах, Белізі, Сейшелах, або Кіпрі.
Серед українських підприємців останній був найбільш «модним». У ті часи без кіпрської компанії годі було вважати себе поважним, серйозним та далекоглядним власником бізнесу.
Чому їх використання було настільки поширеним?
Перша очевидна причина — можливість платити менше податків. Кіпр не є «офшорною» юрисдикцією у класичному розумінні цього терміну, оскільки ставка податку на прибуток підприємств у країні не нульова. Вона складає 12,5%, однак лишається однією з найнижчих в Європі.
Кіпр займав лідируючі позиції у переліку юрисдикцій, привабливих для структурування бізнес-активів завдяки низці інших пільг та переваг. Наприклад, відсутність податків на дивіденди, отримані холдингом, і на дивіденди, виплачені на користь його власника, та податку на приріст капіталу при продажу акцій, велика кількість діючих угод про уникнення подвійного оподаткування.
Друга причина — це анонімність, яку держава пропонувала тим, хто інвестував у компанії на її території. Відсутність публічних реєстрів акціонерів та бенефіціарних власників, можливість використовувати «номінальних» директорів та акціонерів, жодного автоматичного обміну податковою інформацією — рай для тих, хто добре знає, що гроші люблять тишу. Українцям така секретність також допомагала захистити бізнес від рейдерства або конфіскації на випадок кримінального провадження.
Наступним аргументом на користь Кіпру була передбачуваність і прозорість його законодавства та судів. Структурування бізнесу через кіпрську компанію дозволяло регулювати пов’язані із управлінням компанією відносини між співвласниками бізнесу іноземним правом, а ще — вирішувати конфлікти у іноземних судах і уникнути недосконалості українського правового поля.
А зараз це досі так вигідно і зручно?
