Дубогриз по середах. Нацбанк та облікова ставка: за лаштунками, хто тисне на Шевченка, ліра обвалилася

15 грудня 2021, 22:02

Головні фінансові події тижня та що вони означають.

Фокус сьогоднішньоъ колонки — події в Нацбанку та навколо Нацбанку.

Національний банк 9 грудня підняв ключову (облікову) ставку з 8.5% до 9%. У відповідь на високу інфляцію і, що важливіше, все ще високі інфляційні очікування. Традиційно попередивши, що може підвищувати ставку і надалі: інфляція знижується з 10.9% у жовтні до 10.3% у листопаді, але недостатньо швидко. Нацбанк оцінює баланс ризиків для базового прогнозу інфляції та облікової ставки як зміщений верх, йдеться в офіційній комунікації НБУ. У перекладі з канцеляриту — «все дорожчатиме».

Відео дня

Що тут цікаво? Насамперед, «колофутбол». Тобто супутні обставини. За день до оголошення ставки голова НБУ Кирило Шевченко та заступник голови з ринкових операцій Юрій Гелетій вирушили до Лондона на інвестиційну конференцію. Різкий контраст із політикою двох попередніх голів НБУ, Валерії Гонтаревої та Якова Смолія — ті пропускали засідання Комітету з монетарної політики НБУ хіба що через хворобу, і ставку, за рідкісним винятком, оголошували особисто. Ключова функція НБУ, як-не-як. Гонтарева взагалі публічно і суворо наказувала своїм заступникам — плануйте відпустки та відрядження заздалегідь, так, щоб завжди особисто бути присутніми на двох ключових комітетах Нацбанку — Монетарному та Комітеті з фінстабільності. Добре графік відомий на рік наперед. У будь-якому разі, відсутність ключового заступника голови НБУ — ринкові операції — це інструмент реалізації монетарної політики — на профільному комітеті олова все-таки брав участь онлайн) виглядає дивно. Конференцій не так багато, щоб відриватися від рішення про ставку.

Другий нюанс: про рішення НБУ щодо ставки оголошував не в.о. голови Ярослав Матузка, а заступник голови з монетарної політики Сергій Ніколайчук. Хоча про такі ключові рішення оголошує голова або в.о. Правило гарного тону, прийняте у центральних банках, — показати, що ставка — це головне. І логічно було б залишити «на господарстві» профільного заступника голови, тим більше всього на три дні.

А що саме рішення щодо підвищення ставки? У шаховій термінології «тихий хід». Без видимих швидких наслідків, але дає у майбутньому простір для маневрів. Яких? Наприклад, у січні підвищити ставку ще на піввідсотка. Не отримавши порцію від політиків-dowes (тих, хто бореться за пом’якшення монетарної політики, незважаючи на високу інфляцію). Або показати, що НБУ не боїться підвищувати ставку і тим самим знизити інфляційні очікування.

Що Кирило Шевченко робив у Лондоні, окрім участі у конференції? Спілкувався з інформагентствами: Reuters, Bloomberg, Debtwire. Bloomberg випустило відеоінтерв'ю з головою НБУ, де той заявив про політичний тиск. Цитата: Я під тиском з моменту мого призначення на посаду. Йдеться про тиск певних осіб на процес ухвалення рішень усередині НБУ, інформаційні кампанії в пресі, спрямовані на топ-менеджерів НБУ, навіть кримінальні справи. Але це зворотний бік медалі цієї посади. Мій попередник мав такий самий досвід". На сайті НБУ дослівного розшифрування інтерв'ю поки що немає.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Чому це важливо? «Політичний тиск» — більш ніж прозорий натяк на президента та його найближче оточення. Особливо з формулюванням на кшталт «вплив на процес прийняття рішень» та «попередника» (а не «попередників»). Першим головою НБУ, який заявив про політичний тиск, був Яків Смолій, якого й змінив Кирило Шевченко. З тією різницею, що Смолій сказав про це після заяви про відставку, і безперечно мав на увазі президента.

Навіщо гучні слова? Шевченко, досвідчений менеджер, розумів, яку реакцію така заява викличе в Офісі Президента. Проте, пішов на такий різкий крок. Можливо, сподіваючись на реакцію міжнародних партнерів, головним чином МВФ, який не вітає змін голів центральних банків з ініціативи політиків. Мости остаточно спалені, відставка голови НБУ це лише питання часу, причому не настільки віддаленого? Тут доречно згадати фразу Володимира Зеленського «чесно, не знаю» у відповідь на недавнє запитання того ж таки Bloomberg, чи допрацює Шевченко на своїй посаді до кінця року.

Втім, ЗМІ регулярно відправляють Кирила Шевченка у відставку вже понад півроку.

У Туреччині знову обвал національної валюти Ліра за два дні подешевшала на 6% до долара, до 14.5 лір за долар — ще два місяці тому курс був близько 9. Усього з початку року девальвація ліри становила 48%, ненабагато менша, ніж в Україні у 2014−2015 роках (трохи більше 60%). Причому без війни та економічної кризи. Причина — дії Центрального банку Туреччини. Після того, як президент Ердоган змінив спочатку кількох голів Правління, а потім і заступників голови Туреччині у президента є таке право), Центральний банк почав знижувати облікову ставку. Результат — прискорення інфляції, зростання вартості боргу та галопування девальвації. Ліра — валюта, що найбільше знецінилася з початку року на ринках країн, що розвиваються.

Чому це важливо? Здавалося б, наочний урок для тих українських політиків та економістів, хто пропонує у відповідь на зростання інфляції друкувати гроші. Тобто проводити м’яку монетарну політику, знижувати облікову ставку, робити власне «кількісне пом’якшення» (друкувати гроші та викуповувати за них борги держави та приватних компаній). Зовсім поруч, по сусідству, як то кажуть «гострий досвід». Нинішнє просідання ліри — відповідь ринку на різке зниження ставки, з 19% до 15%, і очікуване зниження ще на 1 процентний пункт. Куди вже наочніше. Девальвація може вдарити по рейтингах влади куди сильніше, ніж інфляція, яка сама собою висока, навіть на тлі зміцнення гривні до долара.

JP Morgan, один із найстаріших і найавторитетніших у світі інвестбанків, очікує кінця пандемії Covid-19 вже наступного року. Наш прогноз полягає в тому, що 2022 рік стане роком повноцінного глобального відновлення економіки, припинення пандемії та повернення до нормальних економічних та ринкових умов, які були до спалаху Covid-19, заявив головний стратег банку Марко Коланович.

Чому це важливо? JP Morgan не з тих, хто кидає слова на вітер «для Піонерської правди», тобто, для більшої медіаактивності. Звіти інвестбанків такого рівня — тривала робота десятків аналітиків та прогнозистів. Якщо після детального аналізу, висновок саме такий — вакцинації та медичні інновації дозволять впоратися з пандемією вже за рік, до таких висновків варто прислухатися. Звичайно, такий прогноз зараз виглядає дуже оптимістично, але JP Morgan є JP Morgan.

Показати ще новини
Радіо NV
X