Обов’язковий аудит 2020: нюанси і підводні камені
Обов’язковий аудит в Україні як смертельний номер в цирку: цікаво дивитися, але не брати участь. Просто тому, що кожен рік в законодавстві щось змінюється.
З’являються нові правила, норми, вимоги. У підсумку зробити все правильно бізнесу складно, довго і витратно. В умовах пандемії і чинного карантину — тим більше.
Але є й хороша новина. Цього року новацій не так вже й багато.
Як і раніше, проходити щорічний аудит фінансової звітності зобов’язані:
- Підприємства, що представляють суспільний інтерес,
- Публічні акціонерні товариства,
- Компанії, що займаються видобутком корисних копалин загальнонаціонального значення,
- Середні підприємства.
Всі великі підприємства зобов’язані складати звітність відповідно до вимог МСФЗ. Середнім поки що дозволено звітувати за стандартами П (С)БО. Компанії, які контролюються іншими — материнськими — компаніями, повинні готувати щорічну консолідовану фінансову звітність.
Правила визначення розмірів компанії теж не змінювалися. Як і в минулому році, все вирішують три показники: балансова вартість, чистий дохід і розмір штату.
Якщо балансова вартість перевищує 20 млн євро, чистий дохід — понад 40 млн євро, а розмір штату — понад 250 осіб, то компанія вважається великою.
Якщо балансова вартість варіюється від 4 млн до 20 млн євро, чистий дохід — від 8 млн до 40 млн євро, а розмір штату — від 50 до 250 осіб, то компанія є середньою.
При цьому законодавство не вимагає відповідати відразу трьом вимогам, досить «вписатися» тільки в дві.
Що змінилося
Підписаний президентом в травні Закон 466-IX зобов’язує бізнес при здачі податкової декларації в ДФС одночасно здавати і фінансову звітність, підтверджену аудиторським висновком.
Якщо ви подаєте звітність з ТЦО — до неї теж необхідно подавати аудовану фінансову звітність.
Це — важливий момент. Звіти з ТЦО, як і повідомлення про участь в КВК, потрібно було здати в податкову до 1 жовтня. Значить, до цієї дати компанії вже повинні були провести аудит фінансової звітності та оприлюднити його результати. Повторю: до 1 жовтня, а не до кінця поточного року, як це передбачено у випадку з компаніями, які не здають звітність з ТЦО.
Нюанс зі штрафом
За затримку в проведенні щорічного аудиту фінансової звітності або за несвоєчасне оприлюднення його результатів передбачені штрафи:
- від 17 до 34 тис. грн — якщо порушення відбувається вперше,
- від 34 до 51 тис. грн — за повторне порушення.
І тут криється ще одна важлива деталь. Багато компаній свідомо вибирають штрафи. В основному тому, що їх сума у порівнянні з вартістю послуг міжнародних аудиторських компаній (а саме їх висновок і потрібен для обов’язкового аудиту) в рази нижче. Бізнесу здається, що так буде економніше і швидше. Це не правда.
По-перше, сплата штрафу не звільняє від необхідності проходити обов’язковий аудит, тільки відстрочує процедуру на короткий час. А значить, компанія зазнає подвійних витрат — і на сплату штрафу, і на сплату послуг аудиторів.
По-друге, порушення термінів проведення аудиту відразу ж приверне підвищену увагу органів контролю. Будь-які перевірки після цього будуть більш пильними і тривалими. А це може обернутися черговими фінансовими витратами.
Не варто сприймати обов’язковий аудит і просто як примху з боку держави. Нехай вітчизняне законодавство недосконале, але в самій процедурі немає нічого поганого.
У розвинених країнах щорічний аудит фінансової звітності давно є нормою. З його допомогою підвищується прозорість бізнесу, залучаються інвестори. Будь-яка велика угода на Заході завжди починається з аудиту. Іноді навіть декількох.
Комерційні банки, перш ніж збільшити кредитну лінію, теж вимагають аудит консолідованої фінансової звітності, підготовленої відповідно до П (С)БО.
Нарешті, будь-який аудит — це ще засіб перевірки ефективності компанії. Без таких перевірок ризик корпоративного шахрайства виростає в десятки разів.
