Це бета-версія нового сайту Нового Времени. Надсилайте свої зауваження на адресу newsite@nv.ua

Оборонні закупівлі: таємниця за сімома печатками

27 жовтня 2017, 13:08
1738
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Цього тижня провідні медіа оприлюднили новину про те, що Мінекономрозвитку запропонувало вивести з системи ProZorro закупівлі озброєння, військової техніки та комплектуючих

Закупівлі зброї в Україні і так є засекреченими. А от виведення з-під дії закону “Про державні закупівлі” комплектуючих, до переліку яких може входити все: від двигуна до болтів або навіть паперу для принтеру, – це рішення видалося нам дивним. За останньою попередньою інформацією, в урядовому комітеті цю правку скасували. Якщо це справді так, то Незалежний антикорупційний комітет з питань оборони (НАКО) вітає таке рішення. Але, як говориться у відомому анекдоті, ложечки знайшлися, а неприємний осад залишився. Адже правка не могла з’явитися сама.

На жаль, ми спостерігаємо невтішні тенденції, що стосуються дедалі більшого засекречення закупівель у сфері оборони. І хоча рівень утаємниченості витрат на оборону і так непристойно високий, ми постійно бачимо намагання приховати від людських очей ще більші обсяги закупівель. При цьому на словах і в офіційних державних програмах високопосадовці декларують курс на відкритість.

В Україні існує важливий документ – Стратегічний оборонний бюлетень. Він визначає вектор, куди рухається оборонний сектор країни. Цей документ затверджений Указом президента. У ньому сказано, що Державне оборонне замовлення (ДОЗ), у межах якого відбуваються всі закупівлі озброєння та військової техніки, буде частково розсекречене. Нині це замовлення задовольняє такий собі “закритий клуб” із більш ніж 100 компаній. Чи здійснюються закупівлі ДОЗ за конкурентними цінами та як контролюється якість закупленого товару – невідомо. Все засекречено. 

Стратегічним оборонним бюлетенем вимагається, щоб Мінекономрозвитку та Міноборони до кінця цього року підготували зміни до законодавства, які дозволять закуповувати звичайне озброєння шляхом публічних закупівель. Також цим документом передбачено, що перелік засекреченого озброєння буде скорочений. Утім, на практиці все відбувається навпаки.  

Минулого тижня на парламентських слуханнях щодо стану виконання Стратегічного оборонного бюлетеня я поспілкувалася із першим заступником міністра оборони Іваном Руснаком. Відповідаючи на моє запитання, він заявив, що у 2018 році оборонний бюджет буде збільшено з 64,4 млрд грн до 83,3 млрд, і таємні закупівлі становитимуть 19,6%. Нагадаю, що цього року засекречена частка запланована у розмірі 18%, а минулого року вона складала 14,5%.

Таким чином, посадовці мали переглянути перелік озброєння та військової техніки, закупівлі яких приховуються під грифом “секретно”. Але частка секретних закупівель, як не дивно, збільшується.

Українські посадовці у сфері оборони дуже люблять робити заяви, що країна невпинно наближається до стандартів НАТО. Давайте говорити мовою простих фактів. Засекреченість оборонного бюджету такої країни як Німеччина становить близько 1%. Класичний оборонний бюджет іншої країни НАТО –  США – складає 160 сторінок деталізованих витрат. І це відкрита інформація, з якою кожен може ознайомитися. Натомість оборонний бюджет України – це кілька рядків недеталізованих бюджетних програм. Велика кількість товару закуповується без контролю з боку суспільства. І навіть ті товари, які нічого не можуть сказати зовнішньому ворогу про обороноздатність.

Так, наприклад, під грифом “секретно” здійснювалася закупівля евакуаційного транспорту виробництва корпорації Богдан. Незважаючи на режим секретності, громадськості стали відомі як вартість, так і технічні характеристики закупівлі. Дана “таємна” розробка була виставлена в центрі столиці як експонат під час святкування Дня Незалежності. Нам відомо з інтерв’ю президента Петра Порошенка, що він продав цю корпорацію першому заступнику секретаря РНБО Олегу Гладковському. Утім, ми не можемо перевірити, як здійснювалися закупівлі “швидких” для передової, чи був наявний тут конфлікт інтересів, чи могли інші, менш наближені до оточення президента виробники поставити державі евакуаційний транспорт. Адже ця закупівля була засекречена. І таких прикладів безліч.

На щастя, дана правка до Закону “Про державні закупівлі” виявилася прикрою помилкою. Утім, ми бачимо постійне намагання невмотивовано підвищити секретність, і цей приклад лише підтверджує загальну тенденцію.