Чи знизить Нацбанк вартість грошей. Два сценарії розвитку подій

4 червня 2019, 12:10

6 червня Національний банк прийматиме рішення що робити з обліковою ставкою. Результат покаже, наскільки небезпечною для стабільності в країні виглядає ситуація з Інститутської

6 червня Національний банк прийматиме рішення чи знизити вартість грошей в українській економіці. Варіанти дій Національного банку: залишити облікову ставку незмінною внаслідок політичної невизначеності та зростання ризиків чи продовжити зниження ставки на основі економічних факторів. Прийняте рішення покаже, наскільки небезпечною для стабільності в країні виглядає ситуація з Інститутської.

Відео дня

Політичний контекст стає вирішальним

Схоже, травневий політичний шторм може мати вирішальний вплив на рішення. Ймовірна парламентська та урядова кризи, призупинення програми фінансування від МВФ — погані сигнали для фінансової стабільності. А як наслідок, під загрозою опиняється проходження пікових боргових навантажень для державного бюджету. Від розуміння, як пройти Україні ці пікові виплати залежить чи можна знижувати НБУ облікову ставку.

До кінця року Україні потрібно погасити близько $3,4 млрд за зовнішніми позиками. На період з липня по вересень припадають найбільші виплати — понад $2 млрд. Ця сума не враховує платежі за внутрішніми облігаціями (ОВДП), які належать як резидентам, так і нерезидентам. Плюс виплати Нафтогаза та Укрзалізниці. Наступного року платежі за зовнішнім державним боргом мають скласти $6,8 млрд. Найбільш притомний сценарій проходження виплат — їх рефінансування, тобто заміна старих позик новими. Бажано, за більш низькими ставками, ніж раніше. Крім того, залишається дефіцит бюджету, який також потрібно профінансувати, у тому числі за рахунок зовнішніх запозичень.

Якщо Україна укладе нову угоду про співпрацю з МВФ, замістити старі борги та профінансувати дефіцит бюджету цілком можливо: макроекономічні показники та стан товарних ринків дозволяють вийти із випусками єврооблігацій

Якщо Україна укладе нову угоду про співпрацю з МВФ, замістити старі борги та профінансувати дефіцит бюджету цілком можливо: макроекономічні показники та стан товарних ринків дозволяють вийти із випусками єврооблігацій. Інституційні міжнародні партнери пережили зміну президента досить спокійно, їх риторика залишає надію на продовження співпраці та основних кредитних програм. Але політична невизначеність зашкалює - і НБУ постає перед необхідністю прийняти дуже непросте рішення.

Економічні фактори говорять про потребу зниження облікової ставки

Регулятору є над чим замислитись: високі відсоткові ставки укріпили курс гривні та знизили інфляцію. На перший погляд, добробут українців зростає: імпортні товари стали дешевшими, загалом ціни зростають вдвічі повільніше, ніж зарплати.

Проте насправді в економіці накопичуються структурні проблеми, кожна з яких пов’язана із високими процентними ставками. Ми їх спостерігаємо через ряд факторів: (1) висока вартість грошових ресурсів, (2) зростання реального курсу гривні, (3)погіршення торгового балансу.

Перший фактор — відсоткові ставки. Облікова ставка НБУ впливає на рівень відсоткових ставок кредитування української економіки. В І кварталі 2019 року облікова ставка становила 18% та була знижена на 0,5% наприкінці квітня. Cередня дохідність на первинному ринку гривневих держоблігацій становила близько 19%. Висока вартість ресурсів для економіки обмежує інвестиції в основні фонди та перспективи економічного зростання. За оцінками НБУ, зростання економіки в 2019 році сповільниться до 2,5%, дефіцит поточного рахунку платіжного балансу становитиме 3,3% від ВВП.

Другий фактор — курсовий. При укріпленні курсу гривні можна купити більше імпортних товарів, натомість товари українського виробництва стають менш конкурентними. Це стимулює зростання імпорту і негативно впливає на платіжний баланс України. Облікова ставка впливає на обмінний курс через cукупний попит на валюту. Наприклад, різниця між валютними ставками за кордоном та гривневими ставками в Україні мотивує притік іноземного капіталу в гривневі облігації. Те саме стосується різниці у відсоткових ставках між валютними та гривневими облігаціями чи депозитами всередині країни. Різниця ставок в результаті впливає на попит і пропозицію на валютному ринку та коригує обмінний курс.

В першому кварталі укріплення курсу гривні відбулось за рахунок двох основних факторів: по-перше, хорошого урожаю та сприятливих світових цін на зернові, по-друге, через інтерес іноземних фондів до гривневих держоблігацій. Для оплати придбаних облігацій іноземці заводять валюту в Україну та продають її. НБУ частково викупив валюту в резерви через валютні інтервенції, з початку року нетто купівля становила $1,05 млрд. Це дозволило підтримати на тому ж рівні ($20,6 млрд) золотовалютні резерви та обслуговувати зовнішній борг в першому кварталі.

Третій фактор — динаміка торгового балансу. Негативне сальдо торгового балансу загрожує зниженням золотовалютних резервів та проблемами з обслуговуванням валютних боргів, адже потребує збільшення притоку іноземного капіталу через прямі інвестиції та рефінансування з міжнародних ринків капіталу. В І кварталі 2019 року торговий баланс зведено з дефіцитом у сумі близько $2 млрд., за весь 2018 рік — близько $11 млрд.

Отже, з початку 2018 року Україна імпортувала товарів та послуг на $13,5 млрд більше, аніж експортувала. Імпорт товарів і послуг у 2018 році в порівнянні до 2017 року зріс на 12,8%, натомість експорт на 9,5%. Різниця в динаміці експорту-імпорту у 2018 році виникла через збільшений інвестиційний попит бізнесу та споживчий попит населення.

Інвестиції іноземців у гривневі внутрішні облігації можуть зрости

Потенційний обсяг купівлі іноземцями українських внутрішніх облігацій за оцінками міжнародних інвестбанків становить до 15−30% від обсягу розміщень. Це може принести як мінімум ще $2 млрд

Потенційний обсяг купівлі іноземцями українських внутрішніх облігацій за оцінками міжнародних інвестбанків становить до 15−30% від обсягу розміщень. Це може принести як мінімум ще $2 млрд в найближчій перспективі. Підключення до європейського депозитарію Clearstream спростить доступ іноземних інвесторів. Ажіотаж нерезидентів довкола українського боргу свідчить про можливість поступового зниження облікової ставки.

На сьогодні нерезиденти проінвестували в усю лінійку облігацій Мінфіну: від коротких (3−6 місяців) до довгострокових. Публічна інформація як обсяги розподілились між термінами відсутня. Однак, частина цих облігацій має бути погашена ще в цьому році.

Зростання портфелю інвестицій, як і його скорочення — можливі варіанти. Розвиток подій залежить від майбутньої співпраці з МВФ та стабільного обслуговування державного боргу.

Сценарії для прийняття рішення щодо облікової ставки

Отже, варіанти дій Національного банку: залишити облікову ставку незмінною внаслідок політичної невизначеності та зростання ризиків чи продовжити зниження ставки на основі економічних факторів.

Сценарій 1. Оптимістичний. На цьому тижні місії МВФ вдалось донести до новообраного президента ризики у разі призупинення програми співпраці. В результаті, розпочинається переговорний процес про структурні «маяки» для відкриття нової програми фінансування. Питання щодо Приватбанку не ескалується. Місія МВФ повернулась до Вашингтона на позитивному новинному фоні про задоволеність станом виконання поточних домовленостей. Можливість підписання угоди про нову програму після формування Уряду у вересні-листопаді оцінюється як висока.

Що робити НБУ:

(1) продовжити тренд пом’якшення грошової політики. Черговий крок — зниження ставки на 0,5%;

(2) більш активний викуп валюти через валютні інтервенції перед сезонним зростанням попиту на валюту у серпні-вересні;

(3) тісна координація з Мінфіном нових випусків гривневих облігацій та управління зовнішнім державним боргом. Стимулювання вкладень в довгострокові облігації через скорочення дохідності облігацій з терміном обігу 3−6 місяців.

Сценарій 2. Обережний. Зустрічі МВФ та політичного керівництва Україна принесли тільки візуальний ефект. Поновлення переговорів можливе тільки після призначення нового Уряду. Тому політична невизначеність перед парламентськими виборами залишається надвисокою, а разом із нею ризики фінансової стабільності.

Що робити НБУ:

(1) залишити незмінною ставку на рівні 17.5%;

(2) згладжувати спекулятивні дизбаланси, що виникатимуть на грошовому та валютному ринку через інструменти монетарної політики та валютні інтервенції;

(3) провести засідання Ради з фінансової стабільності з визначенням кроків забезпечення фінансової стійкості.

Обидва сценарії розвитку подій вимагають координації Національного банку з Мінфіном. Міністерство фінансів прийматиме рішення щодо термінів, обсягів та вартості фінансування дефіциту бюджету. Це впливатиме на ліквідність банківської системи та на курсову динаміку.

Уже в четвер побачимо як насправді оцінює Національний банк ризики для фінансової стабільності та який сценарій переважає.

Записки економіста — регулярна колонка Центру економічної стратегії

Спеціально для НВ Бізнес

Більше поглядів — у розділі Експерти НВ Бізнес

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X