Новий законопроект «Про ОСЦПВ» – діалог влади і бізнесу поки що не складається
Чому страховики вирішили не підтримувати законопроект про ОСЦПВ
Страховики ОСЦПВ прийняли спільне рішення не підтримувати законопроект про ОСЦПВ (№10196), зареєстрований Верховною Радою в кінці березня. Рішення виглядає несподіваним – адже саме ринок, самі страховики, були головними ініціаторами розроблення нового закону «Про ОСЦПВ», брали активну участь у створенні попереднього законопроекту №3670-д.
Ситуація очікувана і логічна, якщо уважно проаналізувати, які зміни і норми закладені в новий законопроект.
То що ж не так із законопроектом №10196 і наскільки великі проблеми, що представники ринку виступили проти його прийняття?
Спочатку про позитивні зміни. З попереднього законопроекту (№3670-д) в новий включені всі норми, які стосуються підвищення рівня страхового захисту потерпілих у ДТП і технологічної модернізації галузі:
- Електронний поліс
- Обов'язкове пряме врегулювання
- Зміна принципів і термінів виплат за компанії, які пішли з ринку, не виконавши зобов'язань
- Поступове підвищення страхових сум до європейських стандартів.
Є в законопроекті №10196 і кілька спірних норм, які потребують обговорення та доопрацювання.
Зокрема, це стосується скорочення термінів виплат з 90 днів (як у чинному законі) до 60 днів. З одного боку, це виглядає як крок до підвищення рівня захисту споживачів страхових послуг. З іншого боку, норми Євродирективи встановлюють термін в три місяці. Раз наша країна зобов'язалася імплементувати ці норми, чому це робиться однобоко? Дивлячись на різницю у вартості полісів ОСЦПВ в Україні та Європі (де вони в 5-20 разів дорожчі), бажання зобов'язати страховиків виплачувати швидше, ніж в Європі, виглядає дивно і нелогічно. Особливо, якщо враховувати швидкість роботи перевантажених адміністративних судів, що визначають винуватця ДТП іноді по два-три місяці. У таких реаліях норма виглядає як лазівка для «споживчого екстремізму» і тиску на страховиків з боку недобросовісних юристів. Точно так само не відповідає вимогам Євродирективи норма законопроекту про додаткові штрафні санкції до страховиків (20% від розміру невиплаченої/недоплаченої суми страхового відшкодування) «на додачу» до існуючої нормі про виплату пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Не до кінця продуманими є положення нового законопроекту про виплати тільки після проведення експертизи і норма, що така виплата повинна бути зроблена без урахування зношування на замінні запчастини. Виплата без урахування зношування, якої повинно вистачати на ремонт автомобіля – давно назрілий крок, необхідний в умовах, коли в країні значна частина автопарку дуже стара. Середній вік українського автопарку більше 20 років, в Європі цей показник удвічі менший. Однак зроблений цей крок буде не до кінця продумано.
Відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (КТЗ), реальний збиток автомобілю визначається як вартість витрат на ремонт, які несе власник у разі пошкодження авто, з урахуванням фізичного зносу (втрати вартості автомобіля в процесі експлуатації). Таким чином, для нових автомобілів, ремонтувати які в період гарантії потрібно на «фірмових» СТО, де ціни вищі за середньоринкові, буде ризик недоплат за замінні запчастини. Для дуже старих автомобілів, коли неможливо купити нову деталь, страховик, навпаки, буде переплачувати за ремонт.
У підсумку ринок отримає дві проблеми. З одного боку, невдоволення власників гарантійних авто, а з іншого – саме таким чином прописана норма про виплати може бути причиною зловживань, завищення розміру збитку. Адже в новому законопроекті пропонується розмір збитку визначати виключно експертам, а вони – живі люди і теж можуть намагатися заробити на своїх розрахунках, проводячи їх з використанням максимальних значень «вилок» коефіцієнтів. Все це в підсумку також стане причиною подорожчання полісів ОСЦПВ.
Дуже спірне питання про пільги. Нагадаю, що вимога дати пільги певним категоріям громадян свого часу, при прийнятті закону «Про ОСЦПВ», висунула фракція комуністів. Компартії в Україні давно немає, а норма, в основі якої лежить чистий популізм залишилася. І створює нерозв'язні проблеми для самих пільговиків, в разі, коли обидва учасники ДТП є такими або потерпілий – пільговик, а у винуватця немає чинного поліса ОСЦПВ.
У будь-якому випадку, навіть якщо в новому законі збережуться пільги, вони повинні надаватися в монетизованій формі (цей механізм потребує ретельного опрацювання), а не в форматі «звільнення від обов'язку укладати договір ОСЦПВ», як це прописано зараз.
Однак не тільки перераховані вище норми нового законопроекту, незважаючи на те, що вони однозначно потребують доопрацювання, стали причиною того, що ринок не підтримав новий законопроект. Під шумок новаторства в законопроект №10096 помістили ряд положень, які категорично неприйнятні для страхового бізнесу.
Перше: повністю без змін (у порівнянні з чинним законом) залишилися положення про корпоративне управління Бюро. Тобто лазівка для спроб ручного втручання в роботу ринку зберігається.
Те, що паралельно з цим Нацкомісія під досить надуманим приводом відмовилася погоджувати рішення попередніх Загальних зборів членів МТСБУ, яке регламентує склад Координаційної ради, підкреслює, що страховики абсолютно обгрунтовано вимагають модернізації норм про корпоративне управління Бюро. Необхідно законодавчо забезпечити неможливість втручання в роботу ринку ОСЦПВ окремих персоналій або політичних сил, як це траплялося раніше.
Другий момент, який категорично неприйнятний в законопроекті – визначення розміру виплати тільки після проведення експертизи, під час якої і буде розраховуватися сума виплати. Проведення експертизи подовжує і сильно здорожчує процес врегулювання страхових подій (в середньому додатково на 10%). Хоча за експертизу заплатить сама страхова компанія, але внаслідок цього зросте й ціна поліса, в результаті «за все заплатить клієнт». Та й сам підхід, в якому страховика позбавляють права визначати й узгоджувати з потерпілим розмір збитку – не ринкова норма, а пережитки командно-тоталітарної економіки.
На жаль, новий законопроект «Про ОСЦПВ» в черговий раз висвітлив загальну проблему ринку страхування: спроби влади, регулятора нав'язувати бізнесу непродумані правила гри, ігнорування думки експертів і представників ринку. Розроблення нового законопроекту починалося в дуже позитивному ключі – його основні положення були обговорені зі страховиками, галузевими асоціаціями, МТСБУ. За підсумком же фінальний текст документа виявився без урахування тих моментів, на яких аргументовано наполягали страховики.
Кілька днів тому під час публічного звіту Нацкомфінпослуг, представник Нацкомісії жорстко заявив, що, незважаючи на позицію і зауваження страховиків, регулятор підтримає новий законопроект. Такий відвертий посил про ігнорування думки учасників ринку підтверджує, що учасники ринку прийняли правильне рішення, відмовившись підтримати законопроект №10196 в такій редакції.
Під час обговорень лунали ідеї, що спірні положення можна додатково обговорити і внести правки до другого читання. Це можливо при готовності обох сторін, влади і ринку, до вироблення рішень, націлених на благополуччя всіх учасників системи ОСЦПВ – страхувальників, які постраждали, держави і бізнесу. Ми ж отримуємо абсолютно інші сигнали. Це змушує приймати непрості рішення і чітко відстоювати свою позицію.
Страховики були ініціаторами модернізації законодавства про ОСЦПВ, і саме з їхньої ініціативи в нових редакціях законопроекту з'явився ряд норм, що радикально підвищують рівень захисту потерпілих у ДТП. Тому подвійно неприємно бачити, як вимоги до страхового бізнесу намагаються довести до абсурду, позбавивши, наприклад, права визначати розмір збитку або намагатися залишити депутатів у складі Координаційної ради МТСБУ.
Розглядаючи ситуацію навколо законопроекту «Про ОСАЦВ» в контексті інших подій, що відбуваються в сфері страхування: спроби прийняти такий, що суперечить нормам Конституції, законопроект про спліт (№2413-а), нелогічна і непропорційне вимога підвищення капіталу страховиків, напрошується невтішний висновок – декларований діалог влади і бізнесу поки що не складається.
Спеціально для НВ Бізнес
Більше поглядів – у розділі Експерти НВ Бізнес
