Новий закон. Що змінилося для користувачів легкого персонального електротранспорту
Нарешті з’явилось офіційне визначення. Власника електросамоката, електровелосипеда, гіроборда чи моноколеса тепер не можна трактувати як пішохода чи велосипедиста. Що ще нового принесло ухвалення законопроєкту 8172?
Ухвалений у другому читанні Верховною Радою і вже підписаний Президентом України законопроєкт 8172, який обмежує закупівлю та експлуатацію дизельних та бензинових автобусів у громадському транспорті, викликав неабиякий резонанс у суспільстві. І поки експерти, лобісти та пересічні громадяни сперечаються, на часі цей закон чи ні, мало хто говорить про те, що цей закон також дає поштовх розвитку сфери мікромобільного транспорту. Чому і як саме, давайте розбиратися разом.
Найважливіше — те, що визначення «легкого персонального електротранспорту» існує, тепер не можна трактувати користувача електросамоката як пішохода, велосипедиста чи якось інакше.
Електросамокати, електровелосипеди, гіроборди, моноколеса — вже давно стали звичним явищем на вулицях українських міст. З року в рік кількість користувачів мікромобільного електротранспорту зростає у геометричній прогресії, але всі спроби законодавчо врегулювати користування цим видом транспорту на національному, а не місцевому рівні поки не мали успіху.
Згадаємо: у 2020 році Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт 3023 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки окремих категорій учасників дорожнього руху (користувачів персонального легкого електротранспорту, велосипедистів та пішоходів)». Проте далі справа не пішла і законопроєкт так і не був включений до порядку денного на друге читання.
І от чергова спроба, яка може стати справжнім проривом.
У законопроєкті 8172 «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами та внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» вперше дано вичерпне визначення «легкого персонального електричного транспорту» і чітко розділені поняття «легкий персональний електричний транспортний засіб» та «низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб».
Трохи історії. Текст законопроєкту до першого читання визначав «низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб» як двох-, трьох-, чотирьохколесний транспортний засіб з електричним двигуном, максимальною конструктивною швидкістю до 90 км/год та масою до 600 кг. Такий підхід до визначення не враховував специфіку різних видів транспорту — наприклад, мопедів та електросамокатів і потенційно міг призвести до однакового регулювання.
Директивою ЄС 168/2013/EC чітко визначено, що за потужністю та швидкістю такі транспортні засоби як мопед та електросамокат/електровелосипед віднесені до різних категорій — L1e та L1e-A. Категорія L1e-A, до якої відноситься електросамокат, має обмеження у потужності в 1000 Вт і швидкості у 25 км/год. Окрім цього, така категорія за Директивою 2006/126/EC звільняється від необхідності мати водійське посвідчення, на відміну від тих же низькошвидкісних мопедів.
Завдяки фаховій дискусії на майданчику Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг під головуванням Андрія Геруса, а також залученню представників Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України аргументація щодо імплементації цієї європейської норми була почута та проголосована народними депутатами України.
Що на практиці?
Найважливіше — те, що визначення «легкого персонального електротранспорту» існує, тепер не можна трактувати користувача електросамокату як пішохода, велосипедиста чи якось інакше. Права та обов’язки «нових учасників руху» будуть закріплені у правилах безпеки дорожнього руху для користувачів легкого персонального електротранспорту, які мають розробити Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України разом із Міністерством внутрішніх справ України.
Конструктивна швидкість пристроїв не має перевищувати 25 км/год, що підвищить рівень безпеки як користувача, так і пішохода.
Потужність пристроїв має становити до 1 000 Вт за аналогією з Директивами ЄС.
Які сценарії можемо очікувати далі?
Міські ради продовжать врегульовувати питання користування легким персональним електротранспортом на локальному рівні, що досить непогано, оскільки міста мають свою специфіку. Наприклад, рівень розгалуженості велосипедної інфраструктури, наявність бруківки у місті, тощо. Такий підхід дозволяє оперативно вирішувати умови роботи для операторів сервісу прокату, інформувати мешканців міст та у співпраці розробляти такі маршрути у місті.
Верховна Рада України включить законопроєкт № 3023 до порядку денного. Однак, у цьому випадку треба проводити додаткові консультації з міськими радами, представниками сервісу прокату та профільними асоціаціями. Оскільки за минулих кілька років питання врегулювання сфери мікромобільного транспорту залишалося в руках місцевих адміністрацій.
Враховуючи пріоритезацію Кабінету Міністрів України питань щодо усунення наслідків війни в Україні, а також повоєнної відбудови скоріш за все реалізовуватись буде перший сценарій. Однак, як Public Policy Manager компанії, що надає послуги прокату електросамокатів в українських містах, маю на меті зібрати за одним столом представників виконавчої влади, міських адміністрацій України, профільних асоціацій та напрацювати загальні рекомендації стосовно розвитку мікромобільного транспорту в Україні. Це дасть можливість поліпшити розуміння містами специфіки роботи сервісу та надасть поштовх до розвитку мікромобільної інфраструктури.
