Новий закон про підтримку бізнесу: чому на практиці він мало чим допоможе компаніям
Коментар адвоката до нового закону, який вчора прийняла Верховна Рада
30 березня 2020 року «замаскована» Верховна Рада прийняла закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)». Ним передбачена низка важливих змін законодавства, які можуть вплинути на діяльність бізнесу.
Спробуємо виокремити основні з них, і зрозуміти чи працюватимуть ці зміни на практиці.
1. Звільнення від орендної плати
З моменту установлення карантину від 11 березня 2020 року і до його завершення в установленому законом порядку наймач звільняється від плати за користування майном відповідно до частини шостої статті 762 Цивільного кодексу.
Норма, яка анонсується як звільнення від орендної плати, очевидно не працюватиме на практиці. Адже, згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому 11 березня 2020 року не може бути відліком втручання держави у цивільні відносини.
Стаття 762 Цивільного кодексу у частині шостій і без того передбачала звільнення від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане наймачем через обставини, за які він не відповідає.
Тобто, щоб не платити орендодавцю орендну плату ви повинні все одно довести неможливість використання приміщення через карантин. Окрім того, законодавець не вніс зміни до низки інших положень (зокрема, Господарського кодексу про орендну плату), створивши черговий конфлікт норм та забезпечивши роботою юристів та суди.
2. Збільшення обсягу доходу для платників єдиного податку
Це трапилось досить неочікувано, і мабуть, можна розцінювати як «хабар» влади бізнесу, але депутати збільшили обсяги доходів підприємцям на спрощеній системі оподаткування:
1) перша група — це ФОПи до 1 млн грн (було 300 000 грн);
2) друга група — це ФОПи до 5 млн грн (було 1 млн грн);
3) третя група — це ФОПи та юридичні особи до 7 млн грн (було 5 млн грн).
Зважаючи на те, що закон набере чинності з моменту опублікування, такі його положення прямо порушують принцип стабільності податкового законодавства, визначений ст. 4 Податкового кодексу. За цим принципом зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніше як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.
3. Заборона підвищення кредитних ставок
Законодавець ніби-то заборонив підвищувати процентну ставку за кредитним договором в період «здійснення в Україні заходів щодо запобігання виникнення, поширення і розповсюдження епідемій, пандемій, зокрема коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Прогнозовано, ця норма не буде працювати. По-перше, через недоліки техніки формування самої норми — зверніть увагу, що період абсолютно невизначений і може трактуватись банками суб'єктивно. По-друге, норма конфліктуватиме з положеннями Цивільного кодексу про кредитні відносини та кредитними договорами, а тому якщо спір виникне — доведеться переконувати вже суд.
4. Мораторій на перевірки
До 30 червня 2020 року забороняється проведення планових (зверніть увагу — позапланових перевірок це не стосується) заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, крім високоризикових суб'єктів, перевірок у сфері державних регульованих цін та у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. Податкові перевірки заборонили на період по 31 травня 2020 року. Та і зрештою, кого перевіряти під час карантину, коли більшість малого та середнього бізнесу зачинено, або працює віддалено.
5. Інше
На строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) продовжуються строки позовної давності та строки нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання господарського зобов’язання.
Аж на місяць — за період з 1 березня по 31 березня 2020 року звільнили від плати за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності та від оподаткування податком на нерухоме майно звільнені об'єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб. При цьому, місцеву владу було почуто і органам місцевого самоврядування надано у 2020 році право прийняти рішення про внесення змін до прийнятого, рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів щодо зменшення ставок єдиного податку.
Законом нарешті встановлені поняття гнучкого режиму та дистанційної роботи, але ці норми в комуністичному трудовому кодексі виглядають радше як невдалий косметичний ремонт.
Як бачимо, парламент прийняв багато норм виключно з політичної доцільності. Багато з них і насправді необхідні бізнесу, але у такій формі будуть незастосовними, і невідомо яким чином полегшать його життя.
