Перший віце-прем'єр-міністр Олексій Любченко: як виправдати очікування?

21 травня 2021, 16:00

Якщо говорити про макрофінансову ситуацію, то на сьогодні Україна перебуває у достатньо нетиповій диспозиції.

З одного боку, спостерігається виконання дохідної частини державного бюджету як податковою, так і митницею, незважаючи на певні проблеми із запозиченнями як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

Відео дня

З іншого, бачимо, що реальний ВВП за перший квартал цього року впав на 2% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Промислове виробництво також скоротилося приблизно на тому ж рівні. Причини: пандемія, волатильність, інфляція, що несе вагомі ризики.

На жаль, у повітрі все більше пахне весною 2008 року. Тоді теж ситуація в Україні виглядала контрольованою, проте врешті-решт світ накрив глобальний економічний шторм. Такий розвиток подій зараз не виключений. Інфляційний процес запущено по всьому світу внаслідок активних фінансових вливань в економіку за час пандемії.

За умов цейтноту необхідно діяти вже вчора, поки не пізно. З цього погляду кадрові перестановки в Уряді, зокрема в економічному блоці, — актуальні, як ніколи. Прикметно, що було призначено не просто нового Міністра економіки, але Першого віцепрем'єра, який куруватиме увесь фінансово-економічний блок країни.

Суть цієї посади полягає у тому, що той, хто її обіймає, матиме повноцінну картину того, що відбувається у сфері економіки та фінансів. Наглядатиме за доходами та видатками, балансуватиме різноманітні політики у галузі, упереджуватиме ризики, які існують.

Серед основних викликів — відновлення та зростання економіки, скоординована робота над стримуванням інфляційних процесів пліч-о-пліч з Нацбанком. Також це — виконання дохідної частини бюджету та управління боргом. З приводу останнього варто нагадати, що попереду на нас чекають пікові виплати як по зовнішніх, так і внутрішніх запозиченнях, що відчутно зросли за останній рік.

Звичайно, що призначення першого віце-прем'єра покликано відновити ще і втрачену довіру та надати нового імпульсу співпраці з міжнародними партнерами, передусім з Міжнародним валютним фондом.

Як ми знаємо, раніше уряд кілька разів ініціював перегляд програми з МВФ, та всі спроби були невдалими — Україна залишилася ні з чим. Вважаю подібну ситуацію неприпустимою. Вона несе очевидні загрози для нашої держави, починаючи від економічних і закінчуючи геополітичними. Тому робота, спрямована на досягнення конкретного результату — перегляд програми і отримання наступного траншу — найбільший пріоритет.

Наступне — це бюджет на 2022 рік, а саме його дефіцит. Наразі Мінфіну важко збалансувати проект із дефіцитом, меншим за 5%. МВФ вбачає у цьому великий ризик і вимагає його скоротити до 3%. Очевидно, що сторони знайдуть компроміс, проте Україні уже зараз потрібно готуватися до радикального зменшення видатків, щоб стабілізувати ситуацію.

Також Україна потребує продовження реформування системи державних фінансів, зокрема підходів до бюджетного планування, про що говориться у Меморандумі. Власне, це і буде поворотним моментом у відносинах з МВФ, а саме впровадження середньострокового бюджетного планування, перехід до методології base line estimates. Напрацювання по цих напрямках потрібно показати у проекті бюджету на 2022 рік і у бюджетній декларації на наступні три роки.

Давайте перелічимо інші реформи у сфері фінансів, на відсутність яких МВФ не буде закривати очі.

1. Створення БЕБ та ліквідація ДФС. Уряду необхідно прискорити роботу по цьому напрямку, адже ця вимога може стати попередньою умовою розблокування програми фінансування. Не кажучи вже про те, що всі можливі терміни (грудень 2020 — січень 2021), прописані у Меморандумі, — давно спливли.

2. ДПС. Ситуація тут не така критична, як з БЕБ та ДФС, однак питання ризикорієнтованого аудиту, а також інші внутрішньо системні перетворення (наприклад, конкретні результати створення єдиної юридичної особи тощо) залишаться у фокусі МВФ.

3. Створення Debt management office — Агенції з управління зовнішнім боргом, що має стати незалежною державною інституцією.

Не треба забувати і про інші критичні реформи (антикорупційна реформа і верховенство права, безумовно, залишаються основою основ) у сфері енергетики (наприклад, заборгованість виробникам зеленої енергетики, енергетичний баланс тощо), про необхідність якнайшвидшого запуску ринку землі - імплементації вже напрацьованого законодавства. У цьому контексті важливо завершити формування Міністерства аграрної політики, яке за рік так і не було створено.

Після нещодавнього скандалу зі звільненням Андрія Коболєва з посади голови правління НАК «Нафтогаз України» питання реформи корпоративного управління набуло неабиякого значення. Тому вже новому очільнику Мінекономіки потрібно буде переконувати МВФ у тому, що реформа корпоративного управління продовжується і вона працює. Виклик — серйозний, робота — колосальна.

Як це зробити?

За ініціативи Прем'єр-Міністра створити в межах Кабміну під операційним керівництвом Першого віцепрем'єра — Міністра економіки Проектний офіс, який допомагав би останньому в його роботі та координував виконання умов програми, закріпленої у Меморандумі з МВФ. Адже на сьогодні перед Кабміном стоять неабиякі виклики, і цей вищий колективний орган виконавчої влади має взяти на себе лідерство, щоби втілити ці амбітні цілі. Насамперед досягти угоди з МВФ і отримати новий транш, підготувати збалансований бюджет на наступний рік. Ширше — відновити українську економіку та вмонтувати її у постковідний світ.

Показати ще новини
Радіо НВ
X