Як креатив навколо #metoo створює нове покоління чудовиськ

17 жовтня 2020, 13:30

Символ жінок, які борються за справедливість, чи криве дзеркало міфу, в якому жорстоко переписані ролі і сенси?

У 2008 році аргентинський скульптор Лучіано Гарбаті презентував статую «Медуза з головою Персея». Всупереч канону, згідно з яким грецький герой Персей переміг жахливу Медузу Горгону, скульптура Гарбаті розповідає прямо протилежну історію. Сам автор пояснив своє бачення такими словами:

Відео дня

"Ця історія надзвичайно трагічна. На мою думку, Медузи не монстри, але після серії жахливих подій вони стають ними до того, як їх остаточно вб'ють. Якщо на секунду подумати про те, як би ми почувалися, якби нам довелося жити разом, щоб будь-хто, хто дивиться на нас, перетворився на камінь, ми можемо зрозуміти, що це одне з найстрашніших проклять".

lucianogarbati
Фото: lucianogarbati

Нагадаю, що в міфі Медуза була єдиною смертною жінкою не-чудовиськом в дуже непростій родині: тато — цар, мама — морське чудовисько, злісна богиня безодні, брати і сестри — суцільні горгони, монстри, сирени, єхидна і дракон. Хизуючись своєю дивовижною красою, Медуза вирішила кинути виклик самій Афіні, у храмі якої служила. І тут все пішло не так. Її спершу зґвалтував Посейдон, потім Афіна, обурена тим, що це сталося в її храмі, забрала у Медузи прекрасну зовнішність і зробила її монстром, що перетворює все живе на камінь. А потім прийшов Персей і припинив все це хтонічне неподобство спритним ударом меча. Задоволена Афіна помістила голову Медузи на егіду, із крапель крові Горгони з'явилися на землі всі отруйні змії, з неї також вийшли діти Посейдона — кінь Пегас і велетень Хрісаор. Посейдон не поніс жодної відповідальності і ніяк не постраждав. Ймовірно, навіть не розкаявся.

Гарбаті, який тонко відчуває сучасний світ і співпереживає Медузі, висловив у своєму творі не тільки оригінальний погляд творця, але також зумів передбачити тренд #metoo, що продовжує трансформацію суспільства.

13 жовтня проект «Медуза з головою Персея» отримав друге дихання, коли статую встановили в парку Коллект-Понд на Манхеттені. Місце обрали не випадково, а по сусідству з судом у сімейних справах, верховним судом і кримінальним судом округу Нью-Йорк, де відбувалося слухання справи звинуваченого у зґвалтуваннях і домаганнях продюсера Гарві Вайнштейна (його засудили до 23 років в'язниці. Своєї вини Вайнштейн не визнав). Ідея встановлення належить адміністрації парку, яка шукала символ фемінізму і боротьби за права жінок.

У коментарі Нью-Йорк Таймс Гарбаті сказав, що пишається тим, що статую обрали символом жінок, які борються за справедливість у злочинах, пов'язаних з насильством проти них.

Але що за акт в ім'я справедливості без чергового скандалу. Так, активістка-феміністка Вагатве Ванджукі, яка багато писала про насильство щодо жінок, не втрималася від критики: «#Metoo заснуваа чорношкіра жінка, але скульптура являє собою європейку і створена мужиком».

Очевидно, що у будь-якої сміливої ідеї знайдуться гарячі прихильники і противники, але я б хотів поглянути на неї з позиції смислів.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Людина, яка не знається на грецькій міфологі, бачить просто пам'ятник, що зображає жінку, яка відрізала голову чоловікові. Сам по собі вкрай оригінальний культурний образ для розміщення біля кримінального суду.

Для людини, яка занурилася в комунікацію самого проекту, перед нами відбитий у кривому дзеркалі міф, в якому жорстоко переписані ролі і смисли.

Тріумф Персея — це перемога героя над чудовиськом. Це не історія домінації чоловіка над жінкою. Навпаки, Медуза сильна, страшна, Персей вочевидь слабкіший, і перемагає її тільки завдяки інноваційним девайсам на кшталт крилатих сандалій і щита 2.0, в якому він може бачити ворога, не боячись перетворитися на камінь.

Гарбаті ж не тільки перевертає історію, а й спотворює її: красуня-Медуза тримає в руках голову збірного «male-chauvinist pig», реалізуючи акт помсти за тисячолітню наругу. Але це не голова насильника Посейдона, а голова Персея, якому більше ніколи не врятувати від морського чудовиська прикуту до скелі Андромеду, яка чекає його.

І, нарешті, найстрашніше, що постмодерністська простота нового «символу» #metoo, яка настільки підкуповує, не є констатацією справедливості.

Історія Медузи — це сюжет трансформації красуні в чудовисько через жахливі травми і насильство. Медуза переживає біль і страх, стаючи жертвою ґвалтівника, стикається з обурливою несправедливістю, коли над нею вершить суд Афіна.

Страждання перетворюють жертву на монстра, і монстр починає мстити. Жертва-біль-несправедливість-жорстокість-помста-насильство-помста-помста-помста — ось історія формування чудовиська.

І що ж пропонує жінкам новоспечений символ фемінізму? Тільки новий виток давньогрецького сюжету: ті ж руйнівні насильство і помсту, цього разу, за іронією долі, героєві, який потрапив під гарячу руку. А справжній винуватець Посейдон? Йому під шумок нового хайпу знову вдалося втекти.

Показати ще новини
Радіо НВ
X