Новий закон ТОВ та рейдерство в агробізнесі
Історія рейдерства налічує сотні років, і на жаль, сумна статистика свідчить про актуальність теми рейдерських атак в сучасній Україні.
Особливо вразливі до рейдерських атак українські аграрії, що призводить до захоплення врожаю, землі, складських приміщень, техніки, загибелі худоби, а значить до простою підприємства та значних збитків. По різним даним у 2016 році випадків заволодіння майном через рейдерство було зареєстровано від 3 тис. до 7 тис. Натомість у минулому 2017 році кількість випадків недружніх конфліктів-поглинань або тиску на бізнес скоротилась до 700. На жаль, законодавчі нововведення, в тому числі "антирейдерський" закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності" не зміг подолати рейдерство повністю. Якими ж є основні передумови та чинники, що провокують злочин? В даному аспекті варто згадати найбільш репрезентативні та резонансні приклади, що трапилися останнім часом.
Наприкінці 2017 року Комісія Міністерства юстиції з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі – Комісія) скасувала незаконну реєстрацію зі зміни керівника ТОВ Світильнянське, розташованого в Броварському районі Київській області. В ході проведення перевірки Комісією були виявлені ряд порушень. Серед основних: подача неповного пакету документів, які не відповідали відомостям із державного реєстру, а також подання документів особою, що не мала на це відповідних повноважень. Тобто, документи були подані новим керівником, який не мав на момент вчинення реєстраційної дій належних повноважень, а значить права діяти від імені підприємства.
Прикрі випадки траплялись і в 2018 році. На Запоріжжі було зареєстровано факт рейдерського захоплення двох сільськогосподарських підприємств – ТОВ "Агротіс" та ТОВ "Агротіс Плюс". Попередньо було встановлено, що зловмисники заволоділи близько 9 тис. га землі, близько 60 об’єктами нерухомого майна, а також понад 60 одиницями техніки і сотнями центнерів, власника було виключено із переліку учасників та звільнено з посади директора, про що були внесені відповідні зміни до державного реєстру на основі підробленого договору дарування та інших документів від імені товариства. Насправді, жодних документів з цього приводу саме товариство не видавало. За даним фактом розпочато кримінальне провадження.
Звичайно, в більшості недружніх захоплень, особливо в агросекторі, присутня "силова складова" цього злочину, адже рейдерські захоплення агропідприємств найчастіше відбуваються саме через фізичне захоплення земельної ділянки та збір врожаю із застосуванням грубої фізичної сили. Проте грамотне використання правового регулювання в корпоративному управлінні значно мінімізує ризики так званого "білого" або "корпоративного" рейдерства. Які засоби пропонує нам чинне законодавство для захисту від сторонніх посягань розглянемо нижче.
Тема рейдерських захоплень не оминула і закон "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" №4666 (далі – закон), прийнятий Верховною Радою 6 лютого 2018 року. Його творці шляхом запровадження сучасного юридичного регулювання намагались запобігти рейдерським атакам в товариствах з обмеженою та додатковою відповідальністю. А враховуючи, що підприємства такого типу в Україні становлять близько 45% усього загалу юридичних осіб, суперечливе та фрагментарне регулювання, яке не відповідає вимогам сучасності прямо впливає на кількість рейдерських захоплень в Україні.
Розглянемо конкретні нововведення. В законі знайшли своє відображення норми попередніх нормативно-правових актів щодо нотаріального посвідчення документів чи справжності підписів, на підставі яких вносяться зміни до відомостей про юридичну особу. Із наведених прикладів стає зрозумілим, що нотаріальне посвідчення документів є обов’язковим заходом для недопущення зловживань, які за відсутності контролю з боку нотаріуса напевно траплятимуться. Законом передбачено й виняток із правила: в разі зміни статутного капіталу без зміни співвідношення часток учасників, нотаріальне посвідчення не вимагається. На думку авторів, в даному питанні необхідно дотримуватись балансу захищеності бізнесу та економії коштів та часу учасників реєстраційної дії.
Ще одним механізмом захисту товариства від недружніх поглинань є необхідність винесення судового рішення задля виключення учасника з товариства. Наявність у чинному регулювання такої подекуди формальної підстави для виключення як "систематичне невиконання або неналежне виконання обов'язків" відкриває широке поле можливостей для зловживання, як зі сторони інших учасників, так і третіми особами.
Численні норми нового законодавства направлені на подолання зловживання менеджментом та іншими учасниками своїми повноваженнями. Так, положеннями закону гарантоване право учасників на вихід, вступ до товариства та передання частки через внесення державним реєстратором відповідного запису на підставі документів, поданих саме заінтересованою особою, а не товариством. Більш того, учасникам із часткою менше 50% не потрібна згода інших учасників на вихід. Відомо, що саме це раніше дозволяло керівництву та/або іншим учасникам блокувати реалізацію свого права учасником.
Серед інших важливих нововведень варто відзначити: скасування обмеження кола учасників ТОВ у 100 осіб як неефективного, відмова від кворуму та зміна підходу до голосування на загальних зборах учасників: для прийняття найбільш важливих питань тепер висувається вимога одностайності. Крім того, передбачена можливість учасникові проголосувати заочно, виклавши своє рішення у письмовому документі, що є частиною протоколу. По аналогії з акціонерними товариствами запроваджено також голосування шляхом опитування.
Не міг оминути закон і регулювання таких понять як укладення значних правочинів та правочинів із заінтересованістю, запровадження наглядової ради у товаристві для контролю діяльності виконавчого органу. Натомість такий атавізм як ревізійна комісія нарешті було виключено.
Новий Закон також запроваджує інститут корпоративних договорів, який по суті покликаний вирішити найбільш складні проблеми корпоративного управління на рівні учасників компанії. Проте через можливість укладення договору в простій письмовій формі, конфіденційність його положень та фактично необмежене коло питань, що можуть регулюватись даним договором дієвість такого інструменту викликає сумніви. Більш того корпоративний договір може стати інструментом зловживання та передумовою рейдерського захоплення. До того ж регулювати корпоративні договори покликаний нещодавно прийнятий Верховної Радою закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів", норми якого дещо відрізняються від закону №4666. Яке регулювання буде більш ефективним та застосовним, як завжди, покаже судова практика.
Загалом варто відзначити диспозитивність норм закону №4666, значну свободу дій учасників товариств, а також відхід від формату закон-інструкція. Такий підхід до законодавчого акту може мати як переваги – реформаторський підхід характерний для європейської моделі, відмова від зайвого надміру деталізованого тексту, що часто заважає ефективно використовувати законодавчі інструменти, так і недоліки – як-то різний підхід до тлумачення і застосування норм законодавства, використання неврегульованості деяких моментів для зловживань з боку суб’єктів державної реєстрації. З точки зору антирейдерської боротьби, закон акумулював доробки попередніх законодавчих актів та, водночас, запровадив деякі важливі новели щодо проблемних питань, які назрівали роками. Проте не менш важливими в цьому аспекті є превентивні методи, що здійснюються самою компанією, адже як відомо, проблему краще попередити, аніж вирішувати.
Текст написаний у соавторстві Юлії Ніколайчук, юрист МЮФ INTEGRITES
