Що може зробити кожен з нас, щоб не допустити Нових Санжарів-2

25 лютого 2020, 07:30

Те, що сталося, далеко не перший приклад наслідків втрати інформаційного імунітету українцями. Не перший, але один з найбільш показових.

Ситуація в Нових Санжарах поділила націю на два табори. Тих, хто проклинав людей, що прилетіли з Китаю, і тих, хто проклинав тих, хто проклинає. І ті і ті щиро не могли зрозуміти як так можна робити. Те, що сталося, далеко не перший приклад наслідків втрати інформаційного імунітету українцями. Не перший, але один з найбільш показових.

Відео дня

Що передувало

Причина, яка запустила все, лежить на поверхні. У більшості українців немає імунітету до інформаційних вірусів. Тобто все, що на них валиться з екранів, сторінок, соцмереж, ними сприймається за чисту монету. Особливо якщо це стосується їх особистої безпеки.

Життя навчило українців, що в питаннях власної безпеки вони можуть розраховувати виключно на себе. Довіри ні до влади, ні до правоохоронної або медичної системи у них немає.

І ось цих людей у режимі нон-стоп обробляли смертельною загрозою коронавірусу. Нагнітаючи, ловлячи хайп, трафік і все те, що так люблять ЗМІ. Потім з’ясувалося, що там, в осередку зарази, є наші.

Голосно звучали тільки два меседжі — смертельна загроза і привезти українців з епіцентру зарази. Те, що вони здорові, говорилося пошепки.

Влада, замість того, щоб тихо привезти їх додому, організувала рятувальну операцію «Рейтинг». Тим самим проінформувавши всіх українців, що до них зараз можливо привезуть «рознощиків цієї зарази».

Саме так. Голосно звучали тільки два меседжі — смертельна загроза і привезти українців з епіцентру зарази. Те, що вони здорові, говорилося пошепки.

Що здетонувало

Факт приїзду українців був настільки широко розтиражований владою і медіа, що він і натиснув на спусковий гачок.

Сподіваючись тільки на себе і не розуміючи, до кого привезуть людей, почали ширитися чутки. Це абсолютно природно для такої ситуації. Налякані до смерті люди вирішили стояти до останнього і захищатися буквально тим, що під руку потрапить.

Відсутність офіційної інформації, рішення «відщипнути рейтинг» політиками і купою інших ситуативних піарників — підливали бензин літрами у вогонь людського страху. Своїми діями або бездіяльністю.

Що трапилося

Люди вирішили стояти до останнього. Вирішили і отримали клеймо середньовіччя. Саме в момент, коли хвиля обурення з приводу середньовіччя захлеснула проактивну частину Facebook, ми програли битву в гібридній війні. Ми зробили те, чого від нас і хотіли — брат пішов на брата.

Найстрашніше тут те, що зроблено все було від початку і до кінця руками українських ЗМІ, лідерами громадської думки, проактивною частиною суспільства. Вони, зазвичай, не велися на такі явні маніпуляції і провокації.

Люди в Санжарах, на Львівщині, Тернопільщині — були жертвами. Жертвами, у яких з самого початку не було альтернативного варіанту. Ну не може людина без інформаційного імунітету не повестися на паніку і чутки. Загрозу безпеці свого життя та життю рідних. Не сприймає вона в ці хвилини ніяких аргументів. Не контролює вона свої дії. У неї одна мета — захиститися і вижити. І розраховувати вона може тільки на себе саму.

Так хто винен? Людина, яка виживає, або ті, які її до цього стану довели?

Що могло зупинити

Припинення нагнітання ситуації з вірусом у зародку. Не через пару тижнів почати подавати плюс-мінус об'єктивну інформацію, а з перших днів у січні.

Тихо, без піару привезти українців з Китаю. Адже мета була їх врятувати? Їх, а не рейтинг?

Over комунікація. Не просто хороша комунікація. Не просто роз’яснювальна робота. А все разом, з усіх прасок і дуже професійно. Бо стояло завдання не проінформувати, а закрити собою (комунікацією) відсутній інформаційний імунітет. Що складно-нереально.

Якби був хоч би один пункт з трьох… Але не було жодного. І було купа охочих позмагатися за рейтинг — зіграти і на зростання і на зниження.

Якби був хоч би один пункт з трьох… Але не було жодного. І було купа охочих позмагатися за рейтинг — зіграти і на зростання і на зниження. Звичайно, за цими високими ставками ніхто не думав про життя простих людей. Ніхто не пам’ятав про гібридну війну і про агресора, який тільки чекає. Ніхто не думав про те, якими очима на все це подивиться світова спільнота. Якось все саме повинно було вирішитись.

Але не вирішилось.

Що може зробити кожен з нас

Я не вірю, що влада не допустить других Санжарів. Я впевнена, що кожна наступна ситуація буде ще болючішою. Втома, розчарування і накопичувальний ефект ніхто не скасовував.

Але я вірю в простих проактивних українців. Які зможуть подивитися в корінь цієї проблеми і зрозуміють роль інформаційного імунітету.

Від того, скільки людей ми зможемо поставити на шлях його відновлення, залежить масштаб і кількість наступних Санжарів. Нездатність протистояти інформаційним вірусам — базова проблема гібридної війни.

Незважаючи на те, що відновлення імунітету процес не швидкий, перші кроки вже можуть дати відчутні результати.

Для цього потрібно просто регулярно говорити з людьми не зі своєї хіпстерсько-інтелектуальної інфобульбашки. Почніть з родичів.

1. Знайдіть час і дайте відповідь на питання, які в них накопичилися. Про політику і політиків, реформи, тарифи, землю і ще 100 500 інших, які у них напевне є. Дайте відповіді не відмахуючись, не узагальнюючи. А аргументуючи і наводячи факти. Так, щоб слухач зрозумів де суть, де маніпуляції, як може розвиватися ситуація і так далі.

2. Поясніть, чому важлива інформаційна гігієна і до чого призводить її відсутність.

3. Подивіться, що дивиться, читає і слухає людина.

4. Поясніть, кому належить це ЗМІ і чому це погано чи добре. Сформуйте персональний стоп-список і шорт-список ЗМІ.

5. Домовтеся регулярно обговорювати питання, які виникають навколо новинних тем.

Так, це займатиме у вас пару годин на тиждень. Так, у вас з’явиться нова група в месенджері. Так, це вимагатиме додаткових нервів і терпіння.

Але це дозволить хоч якось зменшити ризики наслідків наступних Санжарів.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X