Атака на правила, або Нове вбрання Фонду держмайна

30 квітня 2021, 08:00

Нові правила Фонду держмайна повинні зняти перепони, що не дозволяють державі ефективно продавати неефективні підприємства. Але нові зміни породжують й ряд проблем. Такі підводні рифи можуть пустити на дно корабель Великої приватизації.

Держава — поганий власник. Це не особливість української економіки, а загальносвітовий досвід. Чиновники, чиї статки залежать від вислуги років, не будуть такими ефективними в управлінні, як бізнесмени, дохід яких напряму корелює з прибутком підприємства. Тому старт великої приватизації у вигляді продажу 6 обленерго та заводу «Більшовик» — це вливання нової крові в тіло української економіки.

Відео дня

Розблокування аукціонів депутатами ВР 30 березня збіглося з реєстрацією 1 квітня чотирьох законопроектів, які передбачають зміни до 27 законодавчих актів та Податкового, Бюджетного, Адміністративного й Кримінального кодексів. Передбачається, що ці зміни повинні привести діяльність Фонду державного майна до відповідності до сучасних реалій. І, в більшості, ці правки досить доречні. Але в нововведеннях є деталі, які відкривають можливості для зриву продажу об'єктів. А лише за 2021 рік планується із приватизаційних продажів отримати 12 млрд грн. в український бюджет.

Перше, що впадає в очі, — це відмова від матеріальної фіксації оголошень на аукціонах. Зараз законодавство зобов’язує фіксувати всю інформацію про лоти у вигляді газети «Відомості приватизації» з накладом у 200 примірників. Замість газети передбачається інформувати про лоти на сайті Фонду. Звучить розумно, але відмова від обов’язкового паперового тиражу надає простір для двох видів маніпуляції: підміни інформації та навмисного приховування об'єктів продажу.

У разі підміни, інформація може додаватися заднім числом, а відомості про лоти змінюватися за волею адміністратора сайту. Мета малотиражної газети була, в тому числі, в фіксації інформації про об'єкти на матеріальному носії. А також в інформуванні про нові лоти, які виставляються від Фонду. Рідкий читач «Відомостей приватизації» міг оцінити всі об'єкти, які виставляли на продаж. У разі роботи суто веб-сайту існує ймовірність приховування лоту, наприклад, через написання ключових слів для пошуку з «випадковими» орфографічними помилками.

В якості ще одного нововведення пропонують розширити список документів, які Фонд повинен надати потенційному покупцю. Співробітники Фонду хваляться тим, що надають документів навіть більше, ніж прописано в мінімальних вимогах. Лише б продати. Але здебільшого саме через нестачу документів, які дозволяють оформлювати продаж, зриваються угоди з Фондом.

Як суворо не регламентуй перелік документів, який пропонується до ознайомлення потенційному покупцеві, це не може вилікувати загальну хворобу державного управління — часту втрату документів. Навіть на гігантських підприємствах, як заводи, іноді не існує правоустановчої або технічної документації. Тому інвестор не готовий ризикувати грошима без гарантій подальшого володіння об'єктом. Фонд у подібних випадках перекладає всі витрати за відновлення документації на покупця. І запропоновані поправки цієї практики не змінюють.

Також нові правила не вирішують проблему ще однієї пастки, в яку потрапили інвестори з Молдавії при покупці Марилівського спиртзаводу. Коли опис необоротних об'єктів (обладнання, споруд) настільки розмитий, що під ним можна представити що завгодно. Нагадаю, в листопаді 2020 р. молдавська компанія Zernoff купила в Фонду держмайна Марилівський спиртзавод за 144 млн грн. Але через кілька місяців відмовилася закрити угоду та зажадала повернути 10% аукціонної застави. На думкою покупця, дороге обладнання спиртозаводу було розкрадене. Але Фонд запевняє, що його комісія не виявила розбіжності між заявленим обладнанням і тим, що залишилося в наявності.

Варіантів розгадки фокусу кілька. Або дороге обладнання замінено більш дешевим чи зламаним, але таким, що підходить під опис у списку. Або відсутнє обладнання здано в довгострокову оренду. Тоді права на обладнання та орендну плату перейдуть до нового покупця, як і головна біль, як розірвати договір оренди, повернути обладнання та, загалом, знайти його.

Але головна небезпека нормального функціонування Фонду прихована в запропонованій колегіальності. За діючим нормам уся повнота влади зараз у руках його голови, а 5 перших заступників виконують допоміжні функції та не можуть напряму впливати на кінцеві рішення. Що, за думкою реформаторів, дає простір для корупції.

За новими правилами, голова Фонду зможе приймати рішення лише за згодою зі своїми заступниками. Тобто, коли буде потрібно прийняти термінове, важливе і, як часто буває в таких випадках, непопулярне рішення, узгоджувати його будуть вшістьох. Відповідальність за це рішення головуючі Фонду також будуть ділити на шістьох.

Замість «потенційного корупціонера» на чолі Фонду, ми отримаємо колегіальний орган, здатний відтягувати рішення будь-якого питання до нескінченності. Тому тут з новими зарплатами на рівні міністерських (а це від 100 тис грн. щомісячно) голова, перші заступники та заступники заступників зможуть затриматись надовго. Не робота, а мрія чиновника: продажі тягнуться, зарплата капає.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X