Економіка знань. Як Україна створює умови для зростання IT-сектора

20 жовтня 2020, 13:00

Навіщо Дія City українській економіці?

Орієнтація на створення власного продукту, стартапів і міжнародного центру вільного таланту. Саме таким ми бачимо майбутнє українського IT. Для того щоб це майбутнє стало реальністю, ми створюємо Дія City. Що це?

Відео дня

З юридичної точки зору — це чинний по всій країні спеціальний правовий режим для IT-гравців з усього світу. З практичної — це інструмент цифрової трансформації економіки України та новий драйвер зростання.

Перша мета — створити на базі країни міжнародний технологічний хаб світового значення — магніт для талантів з різних країн, міжнародний центр знань і компетенцій.

Друга — побудова в результаті міжнародної співпраці нової економіки України — економіки знань. Маленький міжнародний стартап, резидент Дія City, завтра може стати великою технологічною компанією. Десяток великих продуктових технологічних компаній утворюють кістяк і основу нової цифрової економіки. Важливо створити умови, щоб стартапи структурувалися в Україні, а не на Кіпрі, а технологічні компанії, що виросли з них, не переносили свої штаб-квартири в закордонні юрисдикції, остерігаючись дій окремих держструктур.

Одна з головних проблем українського IT — відсутність гнучкості і неактуальність трудового та податкового законодавства. Наймати працівників складно і задорого. Відсутність альтернативи системі роботи з ФОПами виглядає мало привабливим для приходу транснаціональних гравців. Іноземний фахівець взагалі не може влаштуватися через ФОП, оскільки статус ФОП не дає права на отримання виду на проживання. Наймати в штат — проблема, податкове навантаження не виглядає конкурентоспроможним в порівнянні з конкуруючими за IT іноземними юрисдикціями.

Ці речі важливо збалансувати, щоб вони не тільки не перешкоджали залученню іноземних талантів, а й утримували національні команди в країні. IT — це глобальний ринок, а український IT-сектор за умовами найму та податків конкурує не з іншими галузями національної економіки, а з усім світом. Саме тому ми взялися сьогодні за побудову економіки знань перш за все через впровадження прогресивних стандартів залучення IT-фахівців.

Концепція найму сьогодні в світі надто модернізується під впливом таких тенденцій, як «уберізація» економіки, розвиток краудсорсингу і фриланс платформ. Світ рухається від класичної концепції найму до концепції залучення і використання «відкритого таланту». Модернізуючи, існуючий в Канаді і Великій Британії концепт зайнятості «Worker», ми плануємо запровадити новий концепт зайнятості — GIG-працівник. Цей новий для України стандарт залучення фахівців буде відповідати потребам світового ринку проектної роботи, поєднуючи класичні гарантії, властиві штатним працівникам з гнучкістю роботи фрилансера. Ми розраховуємо, що ефективне впровадження і застосування концепції GIG-працівник в Дія City може задовольнити запит ринку на гнучкі форми залучення фахівців, а також:

  • створить новий стандарт для світового ринку проектного найму;
  • залучить у проекти країни безліч талановитих людей з-за кордону;
  • зробить Україну міжнародним центром економіки «відкритого таланту».

Важливо зазначити, що Україна сьогодні посідає позицію одного з важливих світових центрів розробки. Це неабияке досягнення. Національні IT-компанії створили своєю працею необхідний базис для переходу країни до нових моделей розвитку економіки — вони виростили цілий клас талановитих інженерів і створили репутацію України на світовому ринку.

Завдяки цьому в України сьогодні є можливість для структурних реформ в сфері цифрової економіки та створення альтернативних можливостей для молодого покоління, зайнятого в IT-секторі. У країні сьогодні майже 200 тисяч талановитих інженерів і розробників. Ми вважаємо правильним запропонувати їм альтернативу: можливість створення власного стартапу, продукту. Це максимізує фінансовий результат не тільки цих хлопців і дівчат, але й країни загалом. На це спрямовані основні заходи, запропоновані нами в законопроекті, над яким ведеться робота.

Наприклад, елементи англійського права, конвертована позика, розвиток венчурного інвестування — це все полегшить структурування іноземних венчурних інвестицій в українські стартапи. Розробники отримають доступ до іноземних грошей в Україні, отримають шанс створити власний проект, а країна отримає нові стартапи, структуровані за національним правом, а не на Кіпрі або ще десь. Інвестору це теж вигідно структурувати і утримувати невеликі національні команди за національним правом дешевше. Ми вже мали такий досвід реформ та побачили, що це працює на прикладі білоруського Парку високих технологій.

В Дія City ми рухаємось далі — вводимо необхідні іноземним фондам інструменти хеджування ризиків, як-от ліквідаційні привілеї, і стимулюємо розвиток національних ангельських інвестицій — українські інвестори отримають податкову знижку з ПДФО на суму інвестицій в українські стартапи.

IT — це глобальний ринок, а український IT-сектор за умовами найму та податків конкурує не з іншими галузями національної економіки, а з усім світом

Для країни це теж вигідно. Модель експорту технологічних стартапів сьогодні ефективно використовує, наприклад, Ізраїль. Він «постачає» стартапи на зовнішній ринок на $10 млрд на рік. Це більше, ніж весь експорт комп’ютерних послуг України. При цьому за населенням Ізраїль поступається Україні, там майже 10 млн осіб. Це приклад того, як можна максимізувати результат, запровадивши альтернативну модель.

Ми вважаємо, що Україні сьогодні і не потрібно віддавати все на експорт. Набагато цікавіше, щоб видатні стартапи, розвиваючись, залишалися в країні, посилювали тут нові раунди або залучали стратегів, перетворювалися на технологічні компанії, що трансформують національну економіку. Вони ж можуть забезпечити валютний експорт, продаючи не людино/години, а монетизуючи програмний продукт через ліцензії, передплати, рекламу — саме на це сьогодні зважають на світовому IT-ринку.

Проте для цього спочатку потрібно зробити так, щоб українські IT-компанії не остерігалися отримати IP в Україні. Цю проблему ми пропонуємо вирішити нашим блоком змін до КПК, зробивши компанію резидента Дія City і менеджмент компанії спецсуб'єктами в кримінальному процесі. Технічно — ми плануємо їх додати в установлений статтею 480 КПК перелік осіб, до яких застосовується окремий порядок розслідування (депутати, адвокати, члени НАБУ/НАЗК та ін).

Також ми бачимо і формально-юридичну проблему щодо захисту прав роботодавця на об'єкти інтелектуальної власності, створені як службові твори. Є колізія між нормами Закону про авторське право і Цивільним кодексом на тему того, кому належать авторські права на об'єкт інтелектуальної власності. Ми усунемо цю колізію, імплементувавши в національне законодавство підхід частини 4 статті 181 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, яка за замовчуванням визначає роботодавцю всі майнові права на комп’ютерні програми, створені як службові твори.

Авжеж, це не просто збудувати системну модель створення стартапів, виростити власні великі продуктові компанії і створити конкурентне цифрову економіку. Але всі передумови для цього є. Потрібно просто робити один маленький крок за другим.

Що головне для успіху стартапу на глобальному ринку?

  • Своєчасність виходу на ринок
  • Бачення (розуміння того, яке завдання вирішувати)
  • Команда, здатна забезпечити вирішення

Дія City — це міжнародний технологічний стартап розміром з країну — Україну.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X