П’ять трендів. Які нові можливості відкриються після кризи

21 травня 2020, 16:45
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Економіка світу та України — чого чекати після ослаблення карантинних заходів

Нинішня кризова ситуація в світовій економіці має ряд особливостей, що роблять її не схожою на відомі нам прецеденти, такі як Глобальна фінансова криза 2008−09-х років.

Відео дня

Економічний шок, який ми спостерігаємо протягом останніх місяців є результатом медичної кризи, спричиненої глобальною пандемією COVID-19. Характерною особливістю таких шоків є раптова зупинка економічної активності і, як наслідок, глибока але короткотривала рецесія. Але чим довше світ перебуває в стані карантину, тим більше зростає ймовірність затяжної кризи. Стабілізація кількості захворювань та безпрецедентна монетарна та фіскальна підтримка дає приводи для обережного оптимізму, що найгіршого сценарію для світової економіки вдасться уникнути. Україні, в цій ситуації, критично важливо зберегти основи макроекономічної стабільності. Це дозволить країні не тільки пережити кризу, а й відкрити нові можливості для структурної трансформації економіки в посткризовому світі.

Ще до початку кризи, викликаної COVID-19, світова економіка демонструвала ознаки циклічного уповільнення. Структурні перетворення в Китаї, зростаючі рівні заборгованості, протекціоністські тенденції та серйозне падіння темпів росту промислового виробництва підсилювали очікування м’якої рецесії в 2020. Але неконтрольоване поширення невідомого раніше штаму коронавірусу спровокувало епідеміологічну кризу спочатку в Китаї, а згодом в Італії, Іспанії, США та решті світу. Реагуючи на невідому раніше загрозу більшість урядів прийняли рішення про так званий lockdown (закриття країни чи її частини на карантин), з метою згладжування кривої захворюваності та уникнення колапсу системи охорони здоров’я.

Що відбувається, коли уряд свідомо приймає рішення «закрити» економіку на карантин? Насамперед очікувано заморожується ділова активність. Ми бачимо, що протягом лише одного місяця, в лютому-березні, індекси ділової активності в більшості країнах демонструють падіння до рівнів, небачених навіть в 2009-му. Аналогічну траєкторію демонструють інші ранні індикатори: роздрібні продажі, активність на ринку нерухомості тощо. Ще один очікуваний результат карантину — зростання безробіття. Наприклад, в США, тільки за перші чотири тижні кризи близько 23 млн осіб втратили роботу, особливо працівники з середньою та низькою кваліфікацією. Для порівняння, в найгірші чотири тижні 2009-го року кількість безробітних збільшилася «лише"на 2,6 млн осіб. Така безпрецедентна швидкість та глибина падіння основних економічних показників є наслідком раптової зупинки економічної активності, яка характерна не стільки для економічної чи фінансової кризи, як для якоїсь катастрофічної події. Наприклад, в 2011-му році раптова зупинка економіки, хоча і в значно менших масштабах, спостерігалася в Японії після землетрусу та подальшого цунамі й аварії на АЕС «Фукушіма».

У відповідь на раптову зупинку економіки та рекордну волатильність на фондових та товарних ринках, провідні центральні банки та уряди запустили безпрецедентні програми монетарної та фіскальної підтримки. На середину квітня йшлося про щонайменше $8 трлн фіскальної підтримки та $6 трлн монетарних стимулів (ці цифри зростають кожного дня). Ці екстраординарні, але необхідні, заходи відіграють ключову роль в запобіганні колапсу фінансових ринків, і забезпеченні необхідною підтримкою компаній та постраждалих категорій населення.

Великою відмінністю від кризи 2008−09 рр. є також ситуація в фінансовому секторі. У результаті посилених вимог до капіталу та ризик менеджменту, банки сьогодні є значно краще капіталізованими і готовими до ринкових потрясінь ніж в 2008−09 рр. Це важливо, адже банківська система є головною ланкою в процесі монетарного та фіскального стимулювання. Масштаб стимулів, а також відносна стійкість банківської системи, дають підстави вважати, що, попри всю драматичність і глибину рецесії, найгіршого сценарію можливо вдасться уникнути.

Важливо зазначити, що вищезгадані заходи стимулювання більш характерні для розвинутих країн та великих економік на кшталт Китаю. Для невеликих економік, що розвиваються, можливості монетарного та фіскального стимулювання обмежені розміром їхньої економіки та об'ємом фінансових ринків. Це має важливі наслідки для України, оскільки нерозвиненість фінансових ринків не дозволяє нам (як і багатьом іншим ринкам, що розвиваються) застосувати повний інструментарій стимулювання, який використовують розвинені країни. Інакше кажучи, ми не можемо просто почати друкувати гроші в необмежених кількостях без серйозних ризиків для макроекономічної стабільності.

Для ринків що розвиваються ситуація також ускладнюється раптовим і рекордним відпливом капіталу. Станом на середину квітня, ця цифра складала близько 100 млрд доларів, а це більш ніж втричі перевищує відтік капіталу під час кризи 2008−2009 рр. В цій ситуації, єдина опція для забезпечення ліквідності та макроекономічної стабільності — це підтримка МВФ. На папері МВФ має достатньо ресурсів для підтримки ринків, що розвиваються, але станом на кінець квітня вже понад 100 країн звернулися за допомогою до Фонду. В цьому контексті, для України критично важливо якомога швидше продовжити та поглибити співпрацю з МВФ.

Повертаючись до світової економіки. Оцінки від провідних економістів щодо перспектив зростання глобальної економіки в 2020 році згідно останнього Reuterspoll варіюються від +0.6% до -6%, з медіанним показником -2%. Глибина падіння у 2020-му та подальша перспектива сталого відновлення залежать від того, наскільки ефективними будуть програми підтримки економіки, та як довго триватиме карантин. Масштаб фіскальної та монетарної підтримки для провідних економік дає привід для обережного оптимізму. В свою чергу, певний прогрес вже спостерігається щодо стабілізації числа інфікованих в Китаї, ЄС і США.

Протягом наступних місяців економісти та аналітики будуть особливо уважно аналізувати дані з Китаю, адже ця країна ще в березні почала послаблювати карантинні заходи. Перші дані доволі обнадійливі: вже в березні індекс ділової активності піднявся вище критичної позначки в 50, що є раннім індикатором економічного зростання. Інші показники економічної активності такі як вантажні перевезення, споживання вугілля тепловими електростанціями, рівень автомобільного трафіку і т.д. також демонструють суттєве пожвавлення порівняно з «карантинним» періодом. Але для сталого і синхронного, в глобальному масштабі, економічного відновлення потрібен прогрес у розробці вакцини чи ефективного медичного препарату. Що довше, світ не матиме медичної відповіді на загрозу COVID-19, то вищий ризик затяжної рецесії з найсерйознішими економічними і соціальними наслідками.

Яким буде світ після кризи COVID-19, однозначно стверджувати зарано. Але деякі тенденції помітні вже зараз.

1. Рівень боргового навантаження в економіці суттєво зросте. За оцінками МВФ в 2020-му році рівень загального боргу до ВВП в розвинених країнах зросте з 105% до 122%. В країнах, що розвиваються цей показник зросте з 53% до 62%. Зростання боргових рівнів посилить стагнаційні тенденції які спостерігалися в докризовий період (низький рівень економічного зростання за низької інфляції). За таких умов ставки фінансування залишаться на відносно низьких рівнях.

2. Криза COVID-19 показала вразливість глобальної системи ланцюгів постачань (global supply chains). Переосмислення цих процесів, напевно, призведе до більшої локалізації виробництв, особливо в соціально значущих індустріях (напр. охорона здоров’я) та інноваційних секторах економіки. В середньостроковій перспективі це означатиме продовження стагнації в міжнародній торгівлі та подальше уповільнення глобалізації.

3. Пришвидшення трансформації на основі інформаційних та цифрових технологій. Глобальний карантин став поштовхом для подальшої діджиталізації суспільства. Результатом стане зростання інвестицій в ІТ інфраструктуру та більша увага до ІТ сектору з боку держави.

4. Переосмислення систем охорони здоров’я. Уряди багатьох країн зіткнулись зі складним завданням — підвищити ефективність системи і водночас зробити її доступною для всіх категорій населення. Відповідь, можливо, знаходиться в технологічному переоснащенні та ширшому впровадженню теле/онлайн медицини.

5. Тема сталого розвитку та зміни клімату не зникне з порядку денного. Натомість, суспільство шукає нові підходи, як досягти цілей зі зменшення викидів вуглецю в контексті посткризового відновлення економіки.

Безпрецедентні програми монетарної та фіскальної підтримки а також низькі ставки фінансування створюють сприятливі умови для посткризового відновлення світової економіки. Але для пришвидшення темпів економічного зростання необхідно щоб фіскальна та монетарна підтримка була спрямована не лише на споживання. Інвестиції в ІТ, охорону здоров’я та сталий розвиток можуть стати двигуном для нового високотехнологічного економічного циклу. Для ринків, що розвиваються, зокрема й для України, новий цикл може відкрити додаткові можливості для структурної трансформації економіки та ринків. В цих умовах, продовження співпраці з міжнародними фінансовими інституціями сьогодні є відповідальним і далекоглядним рішенням.

Наведені тези є особистою думкою автора. Текст записаний за матеріалами лекції в Київській школі економіки.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X