Що приховує закон про Бюро економічної безпеки
Маски-шоу, блокування роботи, втручання з боку СБУ, маса силових відомств у сфері економіки і дискредитована податкова міліція призвели до недовіри бізнесу до правоохоронних органів і значних економічних втрат для країни.
Чи зможе нове Бюро економічної безпеки, закон про яке парламент ухвалив 28 січня, ефективно вирішити існуючі проблеми?
Довга передісторія
Ідея створення єдиного державного органу, відповідального за боротьбу з економічними злочинами, обговорювалася від початку «нульових». І була каменем спотикання всіх правоохоронних органів, які дублювали ці функції.
В останні роки розслідуваннями економічних злочинів займалися податкова міліція, СБУ та Національна поліція України. Закон про створення Бюро економічної безпеки, на перший погляд, виключає з гри співробітників СБУ і Національної поліції: право на проведення оперативно-розшукової діяльності закріплено виключно за підрозділами БЕБ.
Податкова міліція повинна бути ліквідована не пізніше шести місяців з дня набрання законом чинності. Це вже третя ліквідація цього органу — перша невдала спроба зроблена в 2004-му, друга — в 2017 році. Ліквідація стосується також Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ, і Головного управління з боротьби з корупцією та організованою злочинністю СБУ (Управління «К»), яких позбавили повноважень у сфері розслідування подібних порушень. Ухвалення закону про БЕБ спричинило за собою необхідність внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів. Вони викладені в окремому законопроєкті 3959−1, який перебуває на розгляді в парламенті.
Це позитивний крок, щоб знизити навантаження на бізнес. Однак цих положень закону, на жаль, недостатньо для запобігання залученню «силовиків» до кримінальних проваджень проти бізнесу — з двох причин.
По-перше, з остаточної версії законопроєкту про БЕБ було вилучено заборону залучення до кримінальних проваджень, підслідних Бюро економічної безпеки, оперативників СБУ та інших органів. При цьому законопроєкт 3959−1, ухвалений 3 лютого в першому читанні, також не містить цієї норми. У разі її невключення в остаточний проєкт, оперативні співробітники СБУ та інших органів зможуть проводити будь-які слідчі дії (обшуки, допити, «прослушка», аудіо-, відеоконтроль особи
Як показала практика минулих років, СБУ може активно використовувати статті Кримінального кодексу про фінансування тероризму та інших злочинів, які відносяться до компетенції відомства, як привід для втручання в господарську діяльність компанії. Закон про створення БЕБ не передбачає превентивних механізмів, які б припинили подібну практику. Прокуратура здійснює нагляд за органами слідства і повинна запобігати таким зловживанням, однак робить це неефективно.
По-друге, кінцевий варіант законопроєкту 3959−1 визначить перелік порушень, якими займеться БЕБ. Згідно з поточною редакцією — це ухилення від сплати податків, а також низка кримінальних правопорушень, пов’язаних з економікою і фінансами. Однак шахрайство і заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем і надалі відноситься до компетенції Національної поліції (за винятком випадків, коли розслідуванням злочинів за цією статтею повинні займатися НАБУ або ДБР). Саме ці порушення є одними з найпоширеніших у сфері економіки і можуть бути використані з метою тиску на бізнес.
Отже, в разі збереження поточних правок, ідея закону — створення єдиного державного органу, відповідального за боротьбу з економічними злочинами — не буде повною мірою реалізована на практиці.
Проінформовані й озброєні
Крім характерних для правоохоронного органу завдань, пов’язаних із проведенням оперативно-розшукової діяльності та досудового розслідування, закон покладає на БЕБ аналітичні функції, спрямовані на запобігання правопорушенням, а саме:
- виявлення зон ризиків у сфері економіки шляхом аналізу структурованих і неструктурованих даних;
- збір, аналіз та узагальнення інформації щодо економічних порушень;
- планування заходів у сфері протидії економічним правопорушенням.
У зв’язку з цим закон визначає повноваження детектива-аналітика, відкриває доступ БЕБ до державних реєстрів та баз даних. А також передбачає створення єдиної інформаційно-аналітичної бази, яка сприятиме виконанню функцій з боку Бюро. Діяльність детектива БЕБ зі збору інформації буде мати цифровий слід — база даних запише дані співробітника, який вчинив доступ, дату і час доступу, інформацію, яка підлягала перегляду і копіюванню. Однак закон не встановлює порядок збору та використання інформації щодо особи. Це означає, що детектив отримає необмежений доступ до даних будь-якого ФОПа або компанії.
Водночас закон надає право використання працівниками БЕБ спеціальних засобів і вогнепальної зброї, що не відповідає наміру скасувати силовий блок при розслідуванні економічних порушень.
«Гачок» залишається?
На жаль, законопроєкт 3959−1 не забороняє кримінальне переслідування компанії або особи за ухилення від сплати податків до остаточного узгодження податкових зобов’язань, що означає можливість початку досудового розслідування лише в разі, якщо компанія програє спір з податковою в апеляційному суді. Це дозволило б значно зменшити кількість кримінальних проваджень щодо бізнесу. Впровадження такої норми рекомендує також Рада бізнес-омбудсмена.
Первинний проєкт закону про БЕБ містив усічену норму — для відкриття кримінального провадження щодо податкового правопорушення потрібен акт документальної перевірки. Парламент її виключив з остаточного варіанту. Навпаки, законопроєкт 3959−1 підсилює покарання за ухилення від сплати податків: вчинення в особливо великому розмірі або особою, раніше судимою за вказане порушення, пропонується карати позбавленням волі на строк до 7 років.
Крім того, проєкт закону 3959−1 доповнює Кримінальний кодекс статтею 222−2 «Шахрайство з ПДВ», згідно з якою розкрадання або незаконне заволодіння бюджетними коштами шляхом отримання бюджетного відшкодування, а також подачі заяви про повернення суми бюджетного відшкодування карається позбавленням волі на строк від 5 до 12 років.
Якщо парламент погодиться із зазначеними ініціативами, це призведе до повернення практики десятирічної давності, коли за податкові правопорушення посадові особи компаній відправлялися в СІЗО.
У теорії, створення Бюро потенційно може зменшити необґрунтований тиск на бізнес і підвищити ефективність розслідування економічних злочинів, однак парламенту необхідно внести суттєві правки в законодавчу базу щодо впровадження БЕБ. В іншому разі, окремі положення законопроєкту 3959−1 можуть перекреслити всі добрі наміри.
