Укренерго і його боротьба за «врожай»
З 1 березня почала діяти постанова НКРЕКП 189, яка є черговим «покращенням», як для постачальників електроенергії, так і для кінцевих споживачів.
Чимало з нас пам’ятають історії з радянського минулого про боротьбу аграріїв за врожай. Україна вже майже 30 років є незалежною, однак основні принципи ведення справ, зокрема, у державних компаніях, залишилися такими же непрогресивними. Всі сили й енергія спрямовуються лише на вирішення поточних завдань, а вчорашні проблеми «ми вирішуватимемо вже завтра». І головне в цій історії - не забути допомогти «потрібним» компаніям заробити якомога більше. На жаль, енергетика України недалеко просунулася від цих жалюгідних принципів. Тож хочу розповісти про один цікавий випадок, який стався недавно.
Від часу впровадження нового ринку електроенергії (1 червня 2019 року) правила роботи на ньому постійно змінювалися. Та більшість змін були скеровані не на користь кінцевому споживачеві. Це в результаті, призводило до значного зростання тарифів на електроенергію впродовж року. Зміни на цьому ринку впроваджуються під лозунгами спасіння енергосистеми від краху, однак на практиці все зводиться лише до «віджимання» коштів у бізнесу.
З 1 березня у правилах роботи ринку введено чергове «покращення»: почала діяти постанова НКРЕКП 189 від 5 лютого, якою було скасовано обмеження мінімальної ціни, по якій на балансуючому ринку «Укренерго», як оператор цього ринку, купувало позитивні небаланси постачальників електроенергії. Позитивні небаланси — це коли обсяги спожитої електричної енергії споживачем є менші за прогнозовані. І зважаючи на те, що ідеальних прогнозів не існує - небаланси є завжди. Тож «Укренерго» отримує колосальні прибутки від такого кроку.
Погляньмо на таблицю з цінами РДН (ринку електроенергії на добу вперед). Саме до цієї ціни зараз прив’язується більша частина контрактів по купівлі/продажу електроенергії в Україні.
Оскільки, постановою НКРЕКП було скасовано мінімальну ціну на купівлю небалансів у постачальника, бачимо, що Укренерго зможе придбати 1 МВт*год всього за 0,01 грн. А це — 1000 кВт*год, що дорівнює тримісячному споживанню електроенергії однією квартирою, в якій живе сім'я з трьох людей.
Лише уявіть, що ви купили для своєї квартири електроенергію на 3 місяці за 0,95 грн (я вже не кажу про 0,01 грн.) замість 1680 грн (по тарифу для населення — 1,68 грн за 1 кВт*год). Різниця вражає.
Укренерго заробляє ще й на різниці цін в позитивних і негативних небалансах. Купуючи електроенергію за безцінь, він продає її дорожче ринку. На прикладі, скажімо, 4 березня 2021 року, у період з 13:00 до 14:00, Укренерго заробить 1 916,25 — 0,95 = 1 915,3 грн на кожному МВт*год.
Представники Укренерго скажуть, що ця зміна була введена для того, щоби не відбувалося махінацій із перепродажем електроенергії на балансуючий ринок. Та в цьому випадку більш ефективно було би запровадити рішення, які стосувалися б окремих махінаторів. Проте, було вирішено піти зовсім іншим шляхом: просто залізти в кишеню до всіх учасників ринку.
Насамперед, такі дії призведуть до зменшення кількості гравців ринку. Першими з нього підуть ті, що були створені для забезпечення електроенергією окремого підприємства, адже тепер вигідніше буде підписати контракт із зовнішнім постачальником, ніж купувати для себе електроенергію напряму.
Далі постачальники масово і активно почнуть об'єднуватися в балансуючі групи. Адже в цьому випадку небаланси з великого об'єму електроенергії будуть не так боляче завдавати збитків. Думаю, ви здогадалися, чиї компанії очолять і контролюватимуть такі балансуючі групи. Ну і, звичайно, суттєво зменшиться бажання нових гравців входити в цей бізнес. Усе це відбудеться в найближчій перспективі. Якщо поглянути в довгостроковій, то згодом пройде розподіл ринку між постачальниками, які прямо або опосередковано належать одному з олігархів.
Ви запитаєте, а як почуває себе цей сегмент у європейських енергосистемах? Там все просто — ціна небалансів є відомою в момент поставки (в Україні же вона формується на наступний день після поставки) і споживач або постачальник може на цьому навіть підзаробити.
Наприклад, уявімо, що в енергосистемі спостерігається сильний дефіцит, причиною якого є аварія на одній з електростанцій, а споживач володіє раніше придбаним об'ємом електроенергії по стандартній ціні. Під час дефіциту ціна небалансу зростає, тож він має можливість знизити своє споживання, а те, що не спожив — продати за високою ціною. Така система призводить до появи простого і дієвого інструменту по балансуванню енергосистеми. Але в Україні завжди свій шлях. Тож працювати тут зможе лише монополіст.
