Чи вирішить низька облікова ставка проблеми кредитування

29 січня 2020, 11:02

Чому не все так просто і місія активізувати кредитування «малою кров’ю» є нездійсненою

Навряд чи є країна, де бізнес і політики задоволені рівнем процентних ставок. Навіть коли ставки окремих центробанків стають від'ємними, все одно будуть ті, для кого такі ставки свідчитимуть про надмірну жорсткість монетарної політики. І нікуди не зникнуть заяви про те, що жорстка монетарна політика вбиває кредитування, а центробанк, «схиблений» на інфляції, «пожирає» кредитну глибину.

Відео дня

Причиною появи таких хибних критеріїв оцінки політики є ніщо інше, як життєвий цикл того чи іншого теоретичного припущення, про контекст якого забули, але яке давно живе власним життям і, власне, вже стало настільки спрощеною формою розуміння реальності, що від неї неможливо відмовитись. Це — як лінзи, з якими так добре, що забуваєш зняти на ніч допоки вони не починають різати очі.

Наприклад, вкрай небезпечним хибним припущенням в макроекономіці є те, що існує необмежений попит на кредити. Начебто достатньо знизити процентні ставки і доступ до позик перетворить пустелю стагнації в оазис зростання. Так само хибною є думка, що зниження процентних ставок чи збільшення ліквідності банків автоматично призведе до нестримної їхньої зацікавленості у кредитуванні реального сектора.

Основна проблема, яка відділяє уяву від реальності, полягає у інституціональній спроможності банківської системи реагувати на зміни в процентних ставках так, як це допускає спрощена модель. Не менш важливими є оцінки майбутньої економічної динаміки з боку реального сектора. В обох випадках підвищений попит на кредит може не реалізуватись по причині відсутності мотивації до розширення бізнесу, наприклад, в силу політичних чи перерозподільчих, макроекономічних чи регуляторних ризиків.

Існує декілька ключових явищ, які пояснюють, чому банківське кредитування може різноспрямовано рухатись із процентною ставкою центробанку.

По-перше, фінансовий цикл та бізнес-цикл не збігаються. Реальна економіка може відновлюватись швидше, ніж фінансова система. Цикл монетарної політики є ближчим до бізнес-циклу, але і вони не співпадають. Саме це часто ставить питання про коректність обраних критеріїв оцінки роботи центробанку, що відповідає за цінову та фінансову стабільність.

По-друге, закредитованість бізнесу в попередні періоди. Така закредитованість могла виникнути як внаслідок відносно занижених процентних ставок в реальному вимірі, так і в наслідок відсутності адекватних регуляцій процесу кредитування. Політичні фактори закредитованості не менш важливі. Розчистка балансів від політично токсичних боргів є вкрай складною, а результат передбачуваний — кредитне стиснення.

Незалежний центробанк відносно швидко повертає інфляцію до прийнятного рівня, а от структурні реформи — продукт складних колективних взаємодій

По-третє, якість інститутів може суттєво обмежувати і позичальників і кредиторів, якщо їхні права недостатньо захищені. Проблеми із захистом прав кредиторів є структурним феноменом, але саме ці проблеми жорстко обмежують фінансовий сектор у реакції на процентні ставки. В країнах з низькими та середніми доходами, що переживали девальваційну-інфляційну та банківську кризу, досягнути зниження інфляції часто набагато легше, ніж створити умови для експансії банківського кредитування. Чому? Швидкість реформ у фінансовому секторі є вищою, ніж в секторі загальнодержавного управління, судочинства та правоохоронної діяльності. Незалежний центробанк відносно швидко повертає інфляцію до прийнятного рівня, а от структурні реформи — продукт складних колективних взаємодій, які часто паралізуються недовірою між ключовими соціальними акторами чи конфліктом між ренто-орієнтованими групами.

По-четверте, зміни в регуляціях, як правило, відбуваються після криз. Вони стають більш жорсткими. І якщо монетарна політика швидше пом’якшується, особливо після досягнення інфляційних цілей, то жорсткіші регуляції залишаються, адже попередній регуляторний режим, що призвів до кризи, себе дискредитував. Тож упродовж певного часу економіка пристосовується до нового банківського регулювання.

Дані на рис. 1. (побудовано на основі статистики Банку міжнародних розрахунків) по 42 країнах підтверджують, що в короткостроковому періоді відсутній стійкий та передбачуваний зв’язок між змінами в процентних ставках центробанків і в змінах банківського кредитування реального сектора (у % ВВП).

Як видно з рис. 1., пояснити рух банківського кредитування реального сектора в короткостроковому періоді виключно процентними ставками неможливо. В різних країнах діють свої специфічні обставини. Ірландія, Іспанія, Португалія, Греція демонструють характерний приклад виходу зі смуги закредитованості, викликаної низькими ставками до глобальної фінансової кризи. Мексика, Бразилія, Таїланд чи ПАР демонструють факт відмінності фінансових та бізнес-циклів. А приклад Туреччини вказує, що міцна банківська система може не знижувати кредитування навіть в умовах валютної кризи (хоча для цього потрібно було пройти понад 10 років після банківських реформ і очищення системи).

Якщо очевидними є нелінійні зв’язки між банківським кредитуванням бізнесу і монетарними рішеннями центробанків, то які наслідки матиме наполегливе, але механічне зниження ставок?

По-перше, якщо існують інституціональні бар'єри на боці попиту і пропозиції кредитів реальному сектору, то основним бенефіціаром зниження ставок будуть імпортери, спекулянти нерухомістю та отримувачі споживчих кредитів.

По-друге, процентні ставки, на які слабо відгукується реальний сектор, але добре відгукується поточне споживання, є прямим шляхом до погіршення торговельного балансу.

По-третє, невиправдано низькі ставки відкривають шлях до спекуляцій шляхом затримки валютної виручки в очікуваннях зміни курсового тренду.

В цілому, інституціональні бар'єри на шляху кредитування реального сектора в умовах низьких ставок закінчуються одним — фінансовими дисбалансами. Невже задля цього політики і тиснуть на центробанки в багатьох країнах? Швидше ні. Часто це просто лоббізм інтересів окремих груп. Ще частіше — популізм і бажання сподобатись іншим. В обох випадках місія активізувати кредитування «малою кров’ю» є нездійсненою.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X