Сьогодні 0% мита з імпорту, а завтра — більше ніж 100%. Як це можливо в Україні?
Що може зробити українська компанія, щоб завтра не прокинутись зі збільшенням вартості товару в Україні на 50% чи на 100% або закритим закордонним ринком?
Навколо точаться дискусії на тему криміналізації контрабанди. Час від часу, гострішою стає проблема коригування митної вартості. Водночас, поза широкою увагою залишаються питання, які можуть мати куди суттєвіший вплив на бізнес (аніж, наприклад, збільшення митної вартості товарів на 10%).
Мова про захисні заходи у міжнародній торгівлі. Внаслідок впровадження таких заходів розподіл ринку певних товарів та становище імпортерів може стрімко змінитись. А споживач, часто, може відчути на собі наслідки — заплативши за товари значно більше.
Тільки у вересні Україною порушено 3 нові розслідування, що, в перспективі можуть призвести до впровадження мит чи квот
Наприклад, у травні цього року, Україною було впроваджено 56% мито на свіжозрізані троянди (будь-якого походження). Інший приклад — клінкери цементні та портландцемент із Туреччини, на який у вересні цього року впровадили антидемпінгове мито — до 50,54%. Ще один свіжий приклад: введення спеціального мита у розмірі 23,5% на проводи та кабелі (зараз переглядається) тощо.
Як ви бачите, йде мова про досить суттєві ставки мита. Але згадані ставки не найвищі. Чинні мита, впроваджені як захисні заходи в Україні, сягають 95%, а то і 114,95%. Погодьтесь, суттєва зміна обставин для імпортера.
Задля впровадження таких захисних заходів національний товаровиробник (або їх сукупність) може ініціювати одне із розслідувань:
- Антидемпінгове розслідування. Коли іноземні експортери продають товари за заниженими цінами (в порівнянні з країною експорту) і від цього національному виробнику не дуже добре (зниження обсягів продажу, частки на ринку тощо).
- Спеціальне розслідування. Ніхто умисно не демпінгує, але через непередбачувані обставини імпорт товару в цілому стрімко зростає і від цього національному виробнику все одно не дуже добре (погіршення виробничого, торговельного або фінансового становища національного товаровиробника тощо).
- Антисубсидиційне розслідування. В країні експорту держава спрямовано підтримує конкретних експортерів, індустрії, що виробляють та експортують товар. Від цього втрачає український виробник цього товару (це впливає на стан ліквідності, запаси товарів тощо).
При цьому, наслідком може бути довгострокове (до 4 або 5 років) впровадження мит чи квот (в залежності від типу розслідування). У деяких випадках, ще під час розслідування, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі може застосувати попередні заходи і ввести мито ще під час і на час розслідування.
Тільки у вересні Україною порушено три нові розслідування, що, в перспективі можуть призвести до впровадження мит чи квот (алюмінієві драбини, ПВХ профілі (ті, з яких, наприклад, вікна-двері-підвіконня роблять) та сталеві безшовні холоднотягнуті та холоднокатані труби (використовуються у нафтовій промисловості).
Це загальноприйняті механізми у межах СОТ. У ЄС таких розслідувань не менше. Станом на кінець 2020 року, у ЄС було 150 чинних заходів торговельного захисту. Це стосується і інших держав. Чого варте тільки антидемпінгове розслідування щодо українського меду у США.
Що може зробити українська компанія, щоб завтра не прокинутись із збільшенням вартості товару в Україні на 50% чи на 100% або закритим закордонним ринком?
1. Усвідомлювати можливість ініціювання такого розслідування. Це не примха держави, це цілеспрямовані дії національних товаровиробників, які захищають свої інтереси. Ці питання зазвичай виявляються сюрпризом для імпортерів.
2. Слідкувати за новими розслідуваннями. Ви можете це зробити на сайті Урядового кур'єра або на сторінці Мінекономіки (визнаю, там вони оновлюються не дуже часто). Розслідування у ЄС ви можете переглянути тут.
3. Не ігноруйте розслідувань. Ви можете стати його зацікавленою стороною. Для цього, вам потрібно вчасно (зазвичай — 30 днів) подати заявку (її форма публікується разом із повідомленням про проведення розслідування). Тільки тоді у вас будуть інструменти впливу на розслідування та захисту: право ініціювати слухання, подати релевантну інформацію та пояснення. Розслідування часто припиняються без впровадження мит — як наслідок ефективної участі зацікавлених сторін.
Звичайно, після прийняття рішення про впровадження мит, ви можете спробувати оскаржити його в судовому порядку (але перспективи, скажімо так, неоднозначні). Усе залежить від конкретного випадку, але про це можна написати окрему статтю.
Також впровадження мит може бути оскаржено до Органу із вирішення спорів СОТ. Але, знову ж таки — це спори між державами уже після запровадження певних захисних заходів.
Набагато ефективніше безпосередньо взяти участь у розслідуванні, що зачіпає ваші інтереси. Доцільно залишатись свідомим до таких подій і бути готовим взяти у них активну участь, а не обурюватись введенню мит опісля.
