Гра в козаки-розбійники чи системні реформи на ринку нафтопродуктів?

4 червня 2021, 09:45

Щоб ліквідувати ринок нелегальних нафтопродуктів потрібно прибрати економічну складову цього бізнесу.

Минулого року після публічного оголошення війни нелегальним АЗС, яку ініціював президент Зеленський, правоохоронні органи оголосили, що закрили понад 800 заправних станцій та низку невеликих нафтопереробних заводів.

Відео дня

Однак цього виявилося недостатньо: судовими рішеннями закінчилися далеко не всі справи, а тіньовий ринок знову відвоював своє.

Боротися з вітряками або прибрати економічний зиск для нелегальних НПЗ

За оцінками Нафтогазової асоціації, сьогодні частка тіньового ринку бензину, ДП та автогазу становить 17−23%. Щорічні втрати бюджету через недоотримання надходжень від сплати акцизу оцінюються 10,9−14,6 млрд грн.

У компаній, які виготовляють пальне нелегально, та не сплачують акциз, з’являється суттєвий економічний стимул. Справа в тому, що в Україні акцизний податок на бензин складає 213,5 євро за тисячу літрів. Тобто, це приблизно 8,5−9 грн за кожен літр пального.

Ця різниця дозволяє: стимулювати купувати в них неякісне пальне за набагато нижчими цінами, ніж у легальних виробників, завдаючи їм збитків; корумпувати перевіряючі органи. Крім того, нелегальні НПЗ можуть переплачувати за сировину українським нафтовидобувним компаніям та скуповують крадені обсяги нафти та конденсату.

Це проблема: для легальних нафтопереробних компаній; ринку, який перенасичений неякісним пальним; держави, яка недоотримує значну частину коштів від акцизу та всіх нас, адже кошти від акцизу повинні йти на ремонт доріг.

Якщо держава не може проконтролювати і припинити нелегальне виробництво пального, то потрібно ліквідувати економічні стимули для його виготовлення.

Потрібно зменшувати акциз на бензин із 213,5 євро наприклад, до рівня дизпалива — 139,5 євро. Таким чином ми прибираємо надлишковий прибуток, який мають нелегальні виробники.

Але ми розуміємо, що гроші від акцизного податку — це прямі субвенції у Дорожній фонд, за які будують та ремонтують дороги. Тому потрібно десь взяти ці кошти.

Найбільш логічним кроком є урівняння ставок акцизу між бензином та скрапленим газом. Знижуючи акциз на бензин, потрібно на відповідну суму підняти акциз на скраплений газ.

Зараз акциз на автогаз у понад 4 рази нижчий від акцизу на бензин. Тому замість 52 євро можна зробити, наприклад, 100 євро, а замість 213 євро — 150, залишаючи між ними різницю.

Загальний ринок бензину і газу в Україні — приблизно 4 млн тонн, тому математика із акцизом дозволить не тільки зберегти обсяги надходжень до бюджету, а й навіть збільшити їх.

Оскільки газ і надалі залишатиметься дешевшим через різницю в акцизах, то водіям і далі буде вигідно заправлятися скрапленим газом як альтернативним пальним.

Неможливо спіймати всіх або чому перевірки неефективні

У 2020 році пандемія завадила повноцінній реалізації кампанії по боротьбі із нелегальними АЗС. Цього року є більш жорстка позиція та порозуміння із мережами, які хочуть торгувати «білим» пальним на рівних умовах.

Зараз перевіряються АЗС, міні-НПЗ. Нещодавно була інформація про доведення до суду кримінальної справи щодо викриття нелегального міні-нафтопереробного заводу у Сумській області. Власник отримав три роки реального ув’язнення.

Інша справа, яка дійшла до суду, стосувалася міні-НПЗ у Кропивницькому. Завод мав ліцензію на виробництво пального, але на папері випускав розчинники та іншу продукцію, яка не обкладається акцизним податком. Насправді ж на підприємстві виготовляли пальне невідповідного стандарту, яке продавали через мережу АЗС. Однак такий шлях не є системним, а справ, які завершилися судом — одиниці.

Ми можемо бачити, як податкова, СБУ, поліція звітують про перевірки, закриття нелегальних заправок, рейди, але єдиної статистики про те, скільки перевірено і скільки закрито немає.

Причому є список із близько 25 нелегальних міні-заводів, про які всі учасники ринку знають і навіть вони зараз не закриті. Що вже говорити про кустарне виробництво менших масштабів, яке складніше виявити. Можна воювати весь час, а можна ліквідувати економічне підґрунтя.

Регулювання продажу нафти і конденсату

Інший шлях — дозволити продаж сировини лише тим компаніям, які мають ліцензію на виготовлення пального та випускають підакцизні продукти за державними стандартами, а не розчинники за різними альтернативними технічними умовами.

Зараз в Україні видобувається приблизно 2,4 млн тонн нафти і конденсату. З них приблизно 1,95 млн тонн видобувають два основних гравці — «Укрнафта» та «Укргазвидобування», які постачають продукцію на два легальних нафтопереробних заводи — Кременчуцький і Шебелинський.

Більшість сировини, яку видобувають приватні компанії, а це 450−500 тис. тонн на рік йде на нелегальну переробку на пальне всередині країни. З них, відповідно до документів, виробляються розчинники, абсорбенти та ін., але тільки не підакцизні нафтопродукти. Але в Україні немає такої кількості лакофарбових комбінатів, які споживали всі ці розчинники. То ж насправді такі кустарні нафтопродукти «розчиняють» деталі в двигунах та паливній системі наших авто.

Тож, найбільш логічний вихід — регулювання продажу сировини. Якщо ми хочемо мати «білий» ринок, всередині країни нафту потрібно продавати тільки тим компаніям, які мають ліцензії на переробку та випускають підакцизне пальне. Зараз її продають будь-яким компаніям.

Тобто, для всіх компаній, які видобувають нафту та конденсат, має залишитися два варіанти — продавати сировину легальним нафтопереробним заводам, за фіксованими цінами чи з прив’язкою до світових цін за довгостроковими контрактами, або відправляти на експорт. Таким чином нелегальні НПЗ будуть позбавлені сировини.

Таким чином нелегальні НПЗ будуть позбавлені сировини. Імпортувати газовий конденсат на даний момент без сплати акцизу практично неможливо.

Інша історія — імпорт октанопідвищуючих фракцій під виглядом розчинників для фарби. Його ввозять на нафтобази або міні-НПЗ величезними обсягами, приблизно по 10 тис. тонн на місяць без сплати акцизу.

Найбільш логічним кроком є урівняння ставок акцизу між бензином та скрапленим газом

В Україні нелегальні НПЗ змішують цю сировину із низькоякісним пальним власного виробництва. Таким чином акцизний збір не сплачується ні при імпорті, ні при виробництві. Із цим потрібно боротися, запровадивши повну заборону безакцизного ввезення розчинників, де основою є один із підакцизних товарів.

Ці зміни дозволять усунути економічну базу для нелегальної переробки, врегулюють продаж сировини тільки для легальних виробників і приберуть ризик нелегального імпорту розчинників. Це все повинно оновити ринок. Без рішучих кроків ми далі будемо бігати і грати в козаки-розбійники.

Ми можемо критикувати правоохоронні органи, примушуючи їх закривати нелегальні АЗС, але якщо б не було економічної вигоди, то нелегальний ринок пального не працював би. Звичайно, усе не зникне одразу, але ми знищимо підґрунтя для цього.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X