Акциз і схеми. Що відбувається з тіньовим сектором у торгівлі у воєнний час

28 грудня 2022, 12:00

У 2022 році попри воєнний час ситуація із тіньовим ринком підакцизної продукції не покращилась, по окремих товарах спостерігається значне зростання нелегального сектору.

Частка тіні у нафтогазовій групі коливається вже кілька років в межах 18−21%, рекордне зростання продемонструвала тютюнова галузь — тінь зросла до найбільших показників за всі часи Незалежної України — до 22%, втрати держбюджету від схем у алкогольній галузі оцінюються експертами в межах 10 млрд грн на рік, у цій галузі спостерігається зростання надходжень від податків восени, ситуація дещо покращується.

Відео дня

Фахівці ринку нафтогазової продукції зазначають, що втрати державного бюджету від нелегального обігу нафтопродуктів у 2021 році складали близько 20 млрд грн, а у 2022 році очікуються в межах 21 млрд грн. За результатами останнього моніторингу встановлено, що 367 АЗС (здебільшого контейнерні та модульні) нехтують дотриманням законодавства, спотворюють добросовісну конкуренцію на паливному ринку, призводять до недоотримання податків до Державного та місцевих бюджетів, є джерелом потенційної небезпеки для життя та здоров’я людей та оточуючої інфраструктури.

Також все ще працюють напівлегальні міні-НПЗ — якщо кілька років тому їх було 25, то зараз все ще залишається близько 10 міні-НПЗ.

Найбільш цікава ситуація у тютюновій галузі, яка заслуговує детального аналізу. Частка тіні у цій галузі досягла історичних рекордів, та за показниками втрат бюджету вийшла у лідери серед усіх галузей — більше 20 млрд гривень ненадходжень до Держбюджету за 9 місяців 2022 року за розрахунками фахівців. Останніми роками проводиться акцизна політика, спричинена зобов’язаннями України в рамках Угоди про асоціацію з ЄС та систематичними пошуками українською владою швидких шляхів наповнення державного бюджету — яка призвела до значного подорожчання сигарет та інших нікотиномістких продуктів. На фоні війни та низької купівельної спроможності населення, це призвело до різкого зростання обсягів нелегальної торгівлі.

Так, згідно моніторингу нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні восени 2022 року — розмір тіньового ринку тютюнової продукції продемонстрував максимальне значення за всю історію України (21%) та продовжує збільшуватись, в той час як у 2017 році частка тіні була 2.3%, у 2019 році — 6.6%, у 2021 році — 16.9%.

Домінуючі схеми нелегальної торгівлі підакцизною продукцією в Україні

Основними схемами нелегальної торгівлі, незаконного вивезення/ввезення тютюнових виробів є:

Нелегальний імпорт:

  • «чорна» контрабанда — незаконне переміщення товарів через митний кордон поза митним контролем.
  • перерваний транзит — алгоритм, за яким високоліквідний товар вивантажується на шляху руху до митниці оформлення, натомість завантажується більш дешевий сегмент товару.
  • зловживання пільгами — подрібнення комерційних партій товарів під виглядом міжнародних поштових або експрес відправлень
  • митне шахрайство та корупційні схеми: заниження вартості, ваги, підміна документів тощо — спрямовані на зменшення бази оподаткування.
poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

В межах країни товари, які потрапили (або вироблені) без сплати податків — реалізуються за такими схемами:

  • повністю нелегальна торгівля, коли товари реалізуються без сплати будь яких податків та без оформлення будь яких документів;
  • торгівля у магазинах, кіосках тощо, які мають необхідні реєстраційні документи (ТОВ, ФОП), проте реалізують частину із сплатою податків, а іншу частину — без сплати;
  • дистанційна торгівля через мережу інтернет без реєстрації операцій через РРО і без відображення реальних обсягів продажів у деклараціях.

Значну роль у реалізації цих схем грає виробництво продукції для магазинів безмитної торгівлі (Duty free), яка потім без податків потрапляє у роздрібну торгівлю України у великих обсягах.

На сьогодні склалася унікальна ситуація, коли Україна виступає як експортером, так й імпортером контрабандних цигарок одночасно. Причому обсяги майже ідентичні.

У 2022 році із початком повномасштабного вторгнення військ рф в Україну основні канали постачання нелегальних сигарет в Україну (українсько-білоруська та україно-російська ділянки кордону, морські шляхи) були перекриті внаслідок очевидних причин.

Проте, як повідомляє Державне бюро розслідувань, через неможливість прямих поставок з Білорусі, організатори «проклали» маршрут через Європу. У супровідних документах для європейських контрольних служб зазначається, що товар нібито прямує транзитом до третіх країн, а згодом в Україну вантажівки з цигарками в'їжджали з боку країн ЄС під виглядом порожнього транспорту.

Боротьба із схемниками

Є і певні позитивні новини у боротьбі із нелегальними схемами у 2022 році. Близько місяця тому величезна напівлегальна тютюнова фабрика у Жовтих Водах нарешті припинила своє існування. З 2015 року фабрика стала символом української корупції, насичуючи ринок безакцизним тютюном під мовчазну згоду правоохоронців, «осліплих» до роботи надпотужного підприємства.

На сьогодні склалася унікальна ситуація, коли Україна виступає як експортером, так й імпортером контрабандних цигарок одночасно. Причому обсяги майже ідентичні

За інформацією голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики — «тільки за час війни схемники не доплатили до державного бюджету більш ніж — 5 млрд гривень акцизного податку. Обшук СБУ на фабриці тривав понад 2 місяці, упродовж яких шахраї намагалися затягнути дії слідчих та „порєшать“, використовуючи свої звичні інструменти». Однак, домовитись схемникам не вдалося, і сім надсучасних ліній з виробництва сигарет остаточно демонтовано.

Цей приклад демонструє значні зміни у підходах ДПС, СБУ та ГПУ до боротьби із великими нелегальними схемами.

Акцизна політика в Україні

У 2017 було запроваджено збільшення акцизних ставок на тютюнові вироби до мінімального рівня ЄС, було закріплено графік підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби до 2025 року. У 2019 році до планового підвищення на 20% з 2019 року було додано ще +9%. Крім цього, різке збільшення акцизних ставок реалізоване щодо тютюнових виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) Законом 466, яким оподаткування ТВЕН було перебудовано за принципом, подібним до податків на сигарети, хоча у більшості країн Євросоюзу ТВЕН оподатковувалися специфічним акцизом «на одиницю маси».

Україна чи не єдина юрисдикція в Європі (крім Молдови), в якої акцизи на ТВЕН встановлено на рівні сигарет, всі країни — члени ЄС разом з Великою Британією та Швейцарією встановлюють для ТВЕН нижчі ставки акцизу, ніж для традиційних сигарет. Економічною наукою доведено (крива Лаффера), що при підвищенні ставок акцизу доходи бюджету зростають лише до певної межі, що відповідає податкової ставці, яка максимізує дохід для бюджету, але після її досягнення починається зменшення надходжень податку.

Досвід ЄС підтверджує, що тіньовий ринок збільшується, якщо ставки акцизів зростають надто швидко, а держава неспроможна охопити негативні процеси своїм контролем. Так, відповідно до висновків дослідження GROWFORD Institute — показник тіньової частки сягав максимумів для постсоціалістичних країн, що бажали вступу до ЄС, наприклад у Болгарії = 30,7% (2010 рік), Латвії = 37%, Литві = 47% (2009 рік). Після досягнення максимальних значень зменшення частки тіні у цих країнах відбувалось протягом багатьох років і було пов’язано не з репресивними діями влади, а із збільшенням рівня добробуту громадян, із зростанням доходів населення

Розумною альтернативою для України перехід від хаотичного зростання ставок акцизного податку (перехід на більш помірковане, планове та прогнозоване підняття акцизів) та побудова якісної системи контролю за виробництвом і обігом підакцизних товарів.

Як акцизна політика країни має впливати на перехід до продукції меншого ризику?

У розвинених країнах на нормативному рівні впровадження стратегії меншого ризику від тютюну реалізується у тому числі через формування різного підходу до різних тютюнових продуктів з точки зору регулювання та оподаткування, тому що вони значно відрізняються один від одного з точки зору профілю ризику.

У США Управління з продовольства і медикаментів проводили власне незалежне дослідження, щоб встановити, чи справді системи нагріву тютюну є продуктами меншого ризику. Висновки дослідження (2020 рік) свідчать про те, що дійсно нагрівання тютюну є менш шкідливим, ніж класичне паління сигарет.

Після рішення FDA американські штати почали обкладати податками тютюнові вироби по-різному.

У інших країнах також було проведено багато незалежних (національних/державних) досліджень, які підтвердили меншу шкоду тютюнових виробів для нагрівання. Зокрема Агентство громадського здоров’я Англії (PHE) Великобританії опублікувало звіт під назвою «Огляд доказів електронних сигарет та тютюнових виробів для нагрівання», у висновках якого зазначається, що тютюнові вироби для нагрівання є значно менш шкідливими, ніж традиційні сигарети.

Теоретично, в ідеальній ситуацій, щоб оподаткування створювало правильні цінові сигнали для споживачів та виробників — кінцева ціна продукту має бути пропорційною до його шкідливості для здоров’я. Величину акцизу слід було б визначити, виходячи з кривої Лафера для відповідного виду товарів, з урахуванням суспільної ціни їхнього споживання.

Пропозиції експертів по мінімізації тіньової частки підакцизної продукції:

Рік тому фахівцями аналітичних центрів було напрацьовано Дорожню карту заходів по боротьбі з контрабандою підакцизних товарів та зниження рівня тіньового сектору.

На цей час із внесених експертами пропозицій реалізовано близько третини, зокрема запроваджено обмін митною інформацією про товари з 36 країнами Європи (NCTS), створено та функціонує (поки що не повноцінно) єдиний орган по боротьбі із економічними злочинами — Бюро економічної безпеки, впроваджено автоматизовану систему контролю за обігом підакцизних товарів.

В той же час більшість важливих пропозицій аналітичних центрів досі не реалізовано, зокрема:

  • Розробка та затвердження комплексної Стратегії у сфері протидії незаконному ввезенню, виробництву та обігу підакцизних товарів на період 2023−2025 рр. та план заходів щодо її реалізації;
  • Організація обміну оперативною інформацією з митними адміністраціями суміжних держав та взаємодію України з OLAF (Європейське бюро боротьби з шахрайством).
  • Імплементація ключових євродиректив, інших міжнародних документів;
  • Посилення інституційної спроможності контролюючих та правоохоронних органів, налагодження їх ефективної взаємодії, зокрема Бюро економічної безпеки України;
  • Національна акцизна політика повинна стати більш поміркованою та прогнозованою — запровадження розмірів ставок акцизного податку в залежності від ступеня ризику для здоров’я у відповідності з практикою країн — членів ЄС.
  • Запровадження відповідальності неоформленим торговцям, прирівнявши їх до підприємців;
  • Впровадження успішного світового досвіду щодо контролю за видачею чека: фіскальні (податкові) лотерей або кешбек;
  • Запровадження акцизу на вироби з тютюну у дьюті-фрі, залишивши для дьюті-фрі лише пільгу з ПДВ;
  • Створення веб-інтерфейсу або дашборду для забезпечення можливості моніторингу контрольних показників щодо оцінювання рівня «тінізації» ринку окремих підакцизних товарів.
  • Мінімізація кількості підакцизних товарів, що ввозяться громадянами України без відповідного оподаткування
  • Посилення інституційної спроможності митної служби, забезпечення технічними засобами митного контролю, підвищення ефективності оперативних працівників у пунктах пропуску та використання кінологічних команд.

Сподіваємось, що представники влади врахують пропозиції експертів та внесуть відповідні зміни до законодавства, що сприятиме мінімізації тіньової частки у підакцизних товарах і відповідно вирівнюванню конкуренції та додаткові надходження до держбюджету.

Показати ще новини
Радіо NV
X