Діагноз «недіючі кредити» — виліковний?

28 січня 2020, 09:15

Висока частка незакритих кредитів є не стільки причиною, скільки симптомом хвороби бізнес-середовища, як висока температура — грипу

Перш за все давайте розвіємо міф про те, що кредити, за якими не виконуються умови початкової угоди, унеможливлюють розвиток банківської сфери. Адже деякі експерти стверджують, що економічне зростання ринку неможливе, якщо частка «поганих» кредитів становить понад 50%.

Відео дня

Як показує український досвід, це — неправда

Економічний розвиток є. Щоправда, його темпи не вражають. Він становить усього 2−3% на рік після сумарного падіння на 16% у 2014−2015 роках. Тому можна впевнено заявити, що рекордний рівень частки недіючих кредитів, або, як їх ще скорочено називають, NPL (англ.: «Non-Performing Loan»), в Україні зіграв свою негативну роль, однак драматизувати його не варто.

Що сталося з банківською сферою від моменту найбільш критичного показника NPL?

Вона втратила більше ніж половину гравців, сформувала резерви та покрила проблемні кредити шаленими інвестиціями в капітал — у посткризовий період цей сектор став абсолютним лідером економіки за інвестиціями. І все. Вона вижила та продовжила розвиватися далі.

Більше того, попри стабільний рівень NPL у понад 50%, кілька останніх років система переживала період надліквідності. А це означає, що головною перешкодою для кредитування бізнесу була слабкість платоспроможного попиту. Тобто банкам бракувало якісних і порядних позичальників, а не кредитних ресурсів.

Безумовно, на NPL витрачається значна частка капіталу, а таким чином зменшуються кредитні можливості банків. Проте, за нинішньої економічної ситуації в країні, роль цього показника полягає трохи в іншому. Наразі висока частка незакритих кредитів є не стільки причиною, скільки симптомом хвороби бізнес-середовища, як висока температура — грипу.

Пригнічує зростання економіки та відлякує інвесторів невідповідна якість правового середовища, слабкість державних інститутів і судочинства, наслідками яких є корупція і рейдерство

Насправді ж, пригнічує зростання економіки та відлякує інвесторів невідповідна якість правового середовища, слабкість державних інститутів і судочинства, наслідками яких є корупція і рейдерство.

З іншого боку, на сьогодні в непрацюючих кредитах законсервований грандіозний ресурс, вивільнення якого може забезпечити неабияке прискорення економічного зростання держави загалом. Але, безумовно, тут багато чого залежить від рівня NPL державних банків.

Тож розгляньмо, яка частка недіючих кредитів у державному секторі та як вони з цим справляються.

На жаль, за даними Національного Банку України, на 1 листопада 2019 року в Приватбанку NPL становили 79% загального портфеля, а в решти банків — 48%.

Звісно, в умовах такого високого показника уряд як власник визначив зменшення проблемного портфеля однією з ключових цілей у стратегії реформування державних банків. Було ухвалено та запроваджено низку змін у системі корпоративного управління в державному секторі та нові інструменти реструктуризації боргів потенційно життєздатного бізнесу. Вони зменшили ризик відповідальності менеджменту банку за втрату бюджетних коштів у процедурах реструктуризації боргів.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Адже раніше те, що для управлінців приватного сектору вже було ефективним рішенням непрацюючих кредитів — на кшталт реструктуризації з відтермінуванням виплат, зменшення ставки або прощення частини боргу, — для менеджменту державного банку було приводом для регулярного спілкування з представниками правоохоронних органів.

Ще одним важливим фактором для покращення ситуації стало те, що наша держава взяла на себе зобов’язання перед Міжнародним валютним фондом звітувати про роботу державних банків із проблемними кредитами. Міністерство фінансів справно робить це з IV кварталу 2018 року. І от саме з цього моменту окреслюється чіткий тренд до зниження частки NPL.

Можливо, це збіг. Але до осені минулого року цей показник коливався приблизно на одному рівні. А тепер, за даними звітів Міністерства фінансів за 2018 рік і І півріччя 2019 року, проблемні портфелі державних банків скоротились на 32,9 мільярда гривень за рахунок реструктуризації, на 8,4 мільярда — шляхом погашення боргу або стягнення застави та на 4,4 мільярда — за допомогою списання в рахунок резервів.

Щоб ситуація на ринку непогашених кредитів продовжила покращуватися, вкрай потрібен розвиток колекторських і спеціальних компаній із роботи з NPL. Банки дуже зацікавлені в цьому. Проте зараз імідж колекторської діяльності вкрай негативний. Він сформований завдяки поширеним методам роботи деяких компаній, а це фактично шкодить не тільки розвитку цього виду бізнесу, але й банківській сфері загалом.

Отже, необхідне законодавче регулювання цивілізованого ринку колекторських послуг, зі справедливими правилами роботи та дотриманням прав усіх сторін.

Зараз на розгляді у Верховній Раді України перебуває законопроєкт № 2133 «Про захист прав та законних інтересів боржників при здійсненні колекторської діяльності». Але він потребує доопрацювання. Зокрема, йдеться про необхідність доповнення та уточнення в частині термінології, порядку регулювання, обмежень, заборон і підстав припинення колекторської діяльності.

У випадку, якщо закон буде прийнятий у запропонованій редакції, колекторські компанії матимуть перспективу стати «апендиксом» системи, куди можна формально передавати безнадійні борги з метою створення видимості очищення банківських балансів. А в цьому банки зовсім не зацікавлені.

Тому існує ще одна ідея, що в перспективі допоможе суттєво очистити банківську систему від NPL. Це — спеціальні компанії з управління заборгованістю. Для простоти їх можна скорочено називати КУЗи. І це не український винахід, а прийнята у світі практика.

Ідея створення КУЗів у тому, що вони зможуть надавати комплексні послуги з управління заборгованістю на різних етапах її життєвого циклу. Водночас спеціальне регулювання діяльності таких компаній дасть змогу зняти ті податкові ризики, які сьогодні перешкоджають кредиторам і боржникам домовлятися.

Незалежна асоціація банків України у співпраці з Національним Банком України та Світовим банком почали працювати над відповідним законопроєктом ще кілька років тому. Він ще не зареєстрований у парламенті. Проте в близькій перспективі — буде. Це означає, що ми впевненими кроками продовжуємо виходити з економічної кризи і налаштовуємо безпечний та ефективний клімат для розвитку банківської сфери. Працюємо далі.

Показати ще новини
Радіо NV
X