Світ забув про інфляцію. А даремно

23 березня 2020, 09:40

Карантин колись закінчиться, і економіка знову почне працювати. І тоді грошей у світі виявиться дуже і дуже багато

З 2008 року фінансова влада світу знайшла універсальний інструмент для підтримки світової економіки. Практично на всі економічні виклики влада навчилася відповідати вмиканням друкарського верстата. І в цьому питанні влада вже мабуть нічого не боїться.

Відео дня

Проблема з коронавірусом не стала винятком і вже привела до масштабних вливань ліквідності. Раніше в січні-лютому Народний Банк Китаю влив у свою економіку трильйони юанів, тепер черга дійшла і до ФРС США. І ФРС не став зволікати і розмінюватися на дрібниці. ФРС США бачачи рекордний обвал фінансового ринку, почав «бити» з усіх своїх гармат.

Минулого тижня ФРС оголосив про те, що до кінця березня надасть $4 трлн за операціями РЕПО (кредит під заставу зі зворотним викупом у майбутньому). Такий інструмент дозволяє банківській системі не продавати свої активи, в разі якщо у них виникають проблеми з ліквідністю, а взяти у ФРС гроші під заставу цих активів із зобов’язанням викупити їх назад у майбутньому. Цей інструмент не можна назвати саме друкарським верстатом, бо йдеться радше про тимчасове надання можливості отримати гроші, і швидше це страховка, яка дає можливість уникнути дефіциту ліквідності. Але ФРС на цьому не зупинився. І вже в неділю, 15 березня, екстрено, в неробочий день, знизив свою основну ставку до діапазону 0−0,25%. Тобто фактично до 0%, і плюс до цього оголосив про нову програму з кількісного пом’якшення в розмірі $700 млрд, де на $500 млрд передбачено викупити казначейські папери уряду США і на $200 млрд інші документи, такі як іпотечні — а це вже вмикання друкарського верстата.

І цілком імовірно, що незабаром цей приклад наслідуватимуть й інші центральні банки світу, і ЄЦБ, і Банк Японії, і Банк Англії та інші, а ФРС у майбутньому так само може ще додати газу в цій справі. І світ «потоне» в грошах, підвищуючи ризик знецінення цих грошей, але для реальної економіки від цього буде мало зиску.

Суто за логікою всім напевне зрозуміло, що жоден друкарський верстат не зможе запустити завод, зупинений через карантин. Адже так уже влаштовано фінансову систему, що надруковані гроші можуть просто не дійти до постраждалого реального сектора, а вкотре застрягнуть усередині фінансової системи. Тому що механізм наповнення економіки грошима такий. Центральний банк дає гроші банкам, а ті видають кредит решті економіки. І в цьому ланцюжку виходить дві зв’язки, між банками і центральним банком, і між банками і реальною економікою. І якщо в першій зв’язці раптом відкриваються широкі двері, то це зовсім не означає, що в другій буде те ж саме.

Відсутність зв’язку з цим можна пояснити на прикладі ризиків. Наприклад, можна припустити, що через коронавірус і введені карантини величина ризиків зросла на 5%. Для банків це означає, що зріс ризик неповернення кредитів. І якщо раніше вони видавали $1000 на кредит і їм поверталися ці $1000 повністю, то тепер 5% виданих позик, найімовірніше, не будуть повернуті. Тобто ризик неповернення боргу зріс на 5%. У цих умовах, щоб продовжувати кредитувати, банк буде змушений підняти процентні ставки за кредитом, аби повністю покрити безповоротний обсяг позик, а це трапиться за умови, що відсоток за кредитом зросте на 5,3%, де $950 позик повернуть $1000.

Водночас ФРС США знижує свою ставку спочатку на 0,5%, а потім ще на 1%, що сукупно дає 1,5%. Для банків здешевлюється фондування на ці 1,5%, але вони не покривають 5% ризику. І банк все одно підвищує відсоток за кредитом на 3% з гаком. І в цій формулі виходить, що ризик перевищує зниження ставки ФРС. І в цьому й полягає проблема нинішньої фінансової ситуації. У монетарної влади світу основні ставки і раніше були дуже низькими, і у них не було простору для маневру для подальшого послаблення своєї політики. Ресурс з послаблення монетарної політики було вже витрачено в минулі роки і жодне їх послаблення політики не може покрити зрослий рівень ризику.

Світ «потоне» у грошах, підвищуючи ризик знецінення цих грошей, але для реальної економіки від цього буде мало зиску

Тому навіть незважаючи на зниження ставки ФРС, реальні умови кредитування економіки можуть посилитися, а реальні банківські ставки зрости. А через це підприємства, які зазнають збитків через карантин, не отримають жодної вигоди від послаблення монетарної політики та гроші ФРС до них не дійдуть і не врятують їх від потенційного банкрутства.

Суть усієї логіки в тому, що ризик від коронавірусу і карантину перевищує можливості ФРС та інших центральних банків розвинених країн.

Але з досвіду останнього десятиліття, американці, мабуть, зрозуміли слабкість монетарного механізму для підтримки економіки, і Трамп вирішив піти далі. Після ФРС Трамп пообіцяв свій пакет допомоги для економіки США. Який включає пряме стимулювання реального сектора економіки. Америка хоче підтримати найбільш постраждалі галузі прямим кредитуванням, минаючи всі формули за розрахунками ризиків, описаних вище. $150 млрд буде виділено у вигляді забезпечених кредитів або гарантій за кредитами для галузей, які зіштовхнулися з серйозними фінансовими проблемами. І плюс до цього окремо буде виділено $50 млрд для авіаційної галузі.

І це ще не все. США розглядають питання про виділення по $1000 кожному американцеві, для стимулювання попиту і податкові канікули. Загальний пакет заходів оцінюється в $1,5 трлн, що приблизно дорівнює 7% від ВВП.

І в цьому США напевно потрібно похвалити. Але ці 7% від ВВП зі стимулювання, це ж пряме зростання дефіциту бюджету США на цю величину. І ці заходи додатково до монетарного друкарського верстата увімкнуть ще й фіскальний друкарський верстат. І тут є важливий момент, адже боргів дуже багато і цілком імовірно, що ці програми в майбутньому доведеться розширювати. І в цьому випадку буде вже майже прямий зв’язок між ФРС і реальним сектором, минаючи банки і розрахунок ризиків. Бюджет дотуватиме економіку, а ФРС буде за своєю програмою кількісного пом’якшення викуповувати державний борг США. В результаті США прийдуть до монетизації боргу приватного сектора.

В Європі навряд чи швидко дійдуть до таких заходів як у США, бо європейці скрупульозніше рахують гроші. Але зростання ризику і процентних ставок може знову підняти проблему європейських боргів, і такі країни як Італія, Іспанія, що опинилися в епіцентрі пандемії, в найближчі місяці або півроку можуть опинитися на межі дефолту. І владі Європи не залишиться іншого вибору, окрім як теж почати друкувати гроші з більшою силою.

В результаті криза, спричинена коронавірусом, може призвести до того, що найбільші економіки світу заллють економіку грошима з усіх фронтів. Фінансова влада за останні 10 років вже звикла робити це, вона вже не боїться просто друкувати нічим незабезпечені гроші і жити невідповідно до своїх достатків. І світ забув, що таке інфляція, і забув те, яку загрозу вона може в собі таїти. Але ж карантин колись закінчитися, і економіка знову почне працювати. А грошей у світі виявиться дуже і дуже багато, а це загрожує обвалом вартості цих грошей і сильним зростанням інфляції у світовій економіці. І після коронавірусу світ може затягнути інфляційна вирва, яка й буде черговою фінансовою кризою в світі. Адже за все колись треба платити, зокрема й за надм’яку монетарну і фіскальну політику.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X