Закони економіки. Чому інвестори не прийдуть в Україну ні завтра, ні через рік
Закони економіки як закони фізики, їх не ошукаєш, скільки не вигадуй альтернативних фізик.
Макроекономіка дуже інертна. Навіть найочевидніші речі, ті, де зв’язок причина-наслідок очевидний і повністю передбачуваний, реалізуються не відразу. «З певним лагом». Найпростіший приклад — інфляція, зв’язок якої з друком грошей зрозумілий навіть найвеселішому політику. Надрукували багато грошей восени — інфляція рвонула навесні. Тобто навіть там, де все зрозуміло і очевидно, потрібно три-п'ять місяців, щоб механізм прийшов у дію, розкрутився і дав по голові і по рейтингам.
З позитивними рішеннями і змінами правил гри все набагато довше. До стандартного лагу додається ще час на те, щоб люди, економічні агенти, по-перше, звикли до нових правил гри, по-друге, повірили в них. Зрозуміли, що реформи (ні, не дуже хороший термін, девальвований, краще сказати — зміни) це по-справжньому, не для галочки, не «стрибок для Піонерської правди».
Рішення, закон, указ, підзаконний акт мало придумати, підготувати, народити, прийняти і підписати. Понад те потрібно, щоб до рішення звикли, повірили і вважали своїм, рідним, невід'ємною частиною правил гри в економіці.
Наприклад, що буде, якщо прийняти закони або укази про позбавлення силовиків функцій економічного контролю (заборона на обшуки, маски-шоу та інше «кошмарення» бізнесу). Абсолютно необхідні, на мій погляд, разом із судовою реформою, для того, щоб в Україні почалися хоч якісь інвестиції і середній бізнес. Чи прийде інвестор негайно, попре чи косяком? Ні.
Спершу буде акуратно придивлятися: а правда, а де ті сбушники і поліція, які наплювали на нові правила гри — на роботі чи у відставці, чи є гучні звільнення за порушення? Півроку на це, як мінімум. Якщо все добре, через півроку підуть найбільш ризикові. Якщо вони попрацюють — і це як мінімум рік — і все буде добре, ніяких ексцесів — тільки тоді піде невеликий такий навіть не потік, а струмочок нових. Якщо ж — і це ще рік-півтора — і з новими нічого не трапиться, ось тільки тоді запрацює сарафанне радіо «інвестклімат», тільки тоді можна розраховувати на хоч якийсь потік інвесторів і грошей.
Разом на все про все два-три роки. У кращому випадку. І за умови, що правила гри неухильно виконуються, а порушників судить найсправедливіший суд у світі.
З усім іншим рівно так само.
Інакше, крім як через правила гри, воно не працює. Ні через інвестнянь, ні через нові офіси взаємодопомоги інвесторам, ні через інші ерзаци. Правила гри, терпіння і час.
Перефразовуючи відомий вислів, якщо один інвестор за 9 місяців робить одну інвестицію, то 9 інвесторів не зроблять інвестицію за 1 місяць. Ключове тут час, а не кількість.
Спроби щось прискорити, підштовхнути, зробити швидко, в авральному режимі, тільки нашкодили. Закони економіки як закони фізики, їх не обдуриш, скільки не вигадуй альтернативних фізик, і не розповідай, що звична фізика не працює.
