Навіщо Україні нова система держдопомоги

13 вересня 2018, 15:00

У серпні 2017 року в Україні набув чинності Закон про державну допомогу суб'єктам господарювання, ухвалений урядом у межах виконання Угоди про асоціацію з ЄС та Договору про Енергетичне співробітництво.

Це – правова основа для нової системи державної допомоги, на чолі якої поставлений Антимонопольний комітет України (АМКУ).

Відповідно до закону, АМКУ став уповноваженим органом, що здійснює контроль за наданням державної допомоги та оцінює її доцільність. Мова йде як про майбутню підтримку, так і вже наявну.

Відео дня

З повним текстом закону можна ознайомитись за посиланням. У цій публікації мені б хотілося розглянути нову систему з точки зору переваг, які вона пропонує звичайним жителям України, і коротко описати процедуру її впровадження.

Як було: відсутність контролю, нецільове використання, спотворення конкуренції

Державну допомогу в Україні отримує безліч підприємств. Іноді це економікоутворюючі компанії з мільйонними оборотами, іноді – невеликі комунальні підприємства районного рівня. Форми держдопомоги також відрізняються: найчастіше це або прямі дотації, або субсидії або податкові пільги. Об'єднує їх те, що в підсумку держава дає гроші на утримання або відмовляється від свого прибутку на користь важливого для економіки або корисного для громадян країни підприємства.

Так повинно бути в теорії. На практиці ж державна допомога десятиліттями залишалася "сірою зоною" української економіки. Точні обсяги держдопомоги роками не рахували (останнє дослідження датоване 2013 роком), єдиних правил і критеріїв надання не було, а рішення про підтримку підприємств затверджували з огляду не тільки на економічні, а іноді з політичні або навіть особисті інтереси. Зрештою маємо ситуацію, коли з бюджету країни щорічно виділяються мільярди гривень, але заміряти економічний ефект цих вкладень неможливо.

Водночас зараз немає механізму, який би дав можливість легко відстежити, ким, коли і на яких підставах виділяється державна допомога. Міністерства, так само як і обл- і міськадміністрації, самостійно ухвалюють рішення про надання держдопомоги окремим підприємствам. Тому, щоб зрозуміти, яким був обсяг допомоги і чи була вона обґрунтованою, необхідно проводити аудит у кожному окремому випадку. Коли одержувачів тисячі, зробити це дуже складно, а для звичайного громадянина – неможливо. Насамперед тому, що строгих вимог до звітності щодо держдопомоги донедавна не було.

Наслідок недостатнього контролю – корупція, виділення мільйонних бюджетів підприємствам, які іноді існують тільки на папері, нецільове використання допомоги, а також викривлення ринкової конкуренції. Одна справа, коли державну допомогу на розвиток отримують дитячі садки, інша – підприємства, що працюють на висококонкурентному ринку. Така допомога призводить до спотворення конкуренції, а вигоду від неї часто отримують керівники підприємства, а не економіка чи жителі країни.

Як буде: єдиний реєстр, підтримка соціально-значущих підприємств, справедлива конкуренція

Новий закон покладає на АМКУ завдання зі створення єдиного реєстру державної допомоги. Це означає, що незабаром в Україні з'явиться сайт, де будь-який українець зможе побачити, на підтримку яких підприємств йдуть його податки. А власники підприємств – зрозуміти, чи не отримує їхній конкурент несправедливу державну допомогу. Зараз ми займаємося збором цієї інформації.

Реєстр міститиме дані про одержувача допомоги, відомство, яке її надало, а також опис преференцій, які отримує підприємство. Інформація буде оновлюватися щороку – надання звітів про державну допомогу тепер стане обов'язковим.

Перелік одержувачів допомоги також зазнає змін. Відповідно до вимог ЄС, державна допомога спрямовуватиметься переважно на вирішення соціальних проблем, з якими вільний ринок поки не може впоратися: інновації і розвиток науки, освіта, вирішення екологічних проблем, розвиток малого і середнього бізнесу тощо. Практично для кожної сфери економіки АМКУ спільно з Кабміном і колегами з ЄС зараз розробляє конкретні критерії допустимості державної допомоги.

Ми очікуємо, що підвищений контроль за держдопомогою допоможе знизити її обсяги, але водночас у рази збільшити коефіцієнт корисної дії. Так, за даними 2013 року, Україна витратила еквівалентно приблизно 6% свого ВВП на державну допомогу, тоді як середній показник у Європі останніми роками не перевищував і 1%. Якщо ми зможемо хоча б трохи наблизитися до європейських показників, це відчутно знизить тиск на і без того обмежений український бюджет.

Важливе питання – коли очікувати цих позитивних змін?

Реформа державної допомоги повинна завершитися до 2022 року, і АМКУ робить усе можливе, щоб це відбулося. Уже найближчим часом у нас буде повний перелік чинних заходів державної підтримки, і ми розпочнемо створення єдиного відкритого реєстру. Паралельно ми працюємо над визначенням чітких критеріїв надання нової допомоги, вдосконалюємо нормативну базу і ведемо роз'яснювальну роботу як з одержувачами, так і органами влади, які виділяють допомогу, для того, щоб перехід на нову систему виявився комфортним для всіх сторін.

До 2020 року всі роботи щодо реформи ми будемо вести в тісній зв'язці з європейськими експертами в межах проекту технічної допомоги ЄС "Підтримка створення системи моніторингу та контролю державної допомоги в Україні". Тож в основу змін ляже передовий європейський досвід.

У цьому блозі я і далі ділитимуся актуальною інформацією про хід реформи з читачами НВ Бізнес і розповідатиму про досягнення АМКУ щодо впровадження нової системи державної допомоги.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X