Третє місце. Чому громадські простори — це не примха, а базова потреба

30 серпня 2021, 14:00

Людям важливо мати змогу зібратися разом і жити в пов’язаному світі, і відповідальні девелопери розуміють цю потребу. Саме тому з’являються комплекси, де є все необхідне людині, зокрема громадські простори.

Пандемія додала свої корективи: карантини і локдауни призвели до переосмислення місця, в якому живе людина. Тепер недостатньо переміщатися між офісом і квартирою, потрібне так зване «третє місце» — суспільний простір, в якому люди можуть зустрічатися, обмінюватися думками, творити, проводити час за їжею і напоями, сидіти на газоні, дихати свіжим повітрям. А з огляду на транспортні обмеження, в ідеалі, дім, робота і громадське місце мають бути на одній території.

Відео дня

Є кілька основних показників соціального простору. Він нейтральний. Доступний для всіх. Налаштований на бесіду, неформальне спілкування. Розташований у зручному і комфортному місці. Ці місця затишні, але з розвагами і цікавим наповненням. Загалом, це там, де ви почуваєтесь невимушено і добре. Такий простір притягує всіх, адже він доступний для будь-якої аудиторії, незалежно від рівня доходів.

Громадський простір 21 століття відрізняється від своїх попередників тим, що розташований поруч з вами, у пішій доступності. Він починається буквально на виході з будинку. Зараз все частіше публічними просторами стають колишні промислові зони.

Розглянемо подібні проєкти в світі

З 19 століття в районі Вулкан біля річки Акерсельва в Осло розташовувалися цехи важкої ливарної промисловості. Виробництво припинилося — і кварталом зайнялися девелопери. Вони створили цілий район, в якому об'єднали житло, освітні установи і справжній магніт для людей — великий критий ринок з місцевою кухнею і торговими майданчиками.

155 гектарів Хафен-Сіті, колишнього порту в Гамбурзі, перетворили на 30% житла, 50% офісів, решта стало громадським простором.

Район Копенгагена Нордхавн перетворюється на сучасний зелений район. Головна ідея реновації колишнього порту — громадські простори для велосипедистів і пішоходів. Тут цікаво обігруються наявні будівлі: будівля силосної вежі стала 38-квартирним житловим будинком.

Україна в сенсі громадських просторів вкрай неоднорідна

Західноукраїнські міста звично концентруються навколо «стометрівок» — традиційних доріг від ратуш і просторів навколо них. Тут можна виділити, наприклад, Івано-Франківськ: на традиційно пішохідній частині вулиці Незалежності кипить практично все міське життя, і вже буквально неможливо проїхати повз, якщо ви турист — настільки місце працює як магніт.

Концепція центрального Львова набагато заплутаніша: тут збудували справжній лабіринт, в якому можна кружляти цілий день. Але вона — також результат вже сформованої традиції, хоча і підкріплена розумним плануванням туристичної галузі міста.

Київ створює окремі простори — парки, набережні, культурні центри. Обмежує автомобільний рух у низці вулиць. Розкидає громадські простори як окремі «якорі» для людей — театри, торгові зони. Водночас місто має величезний ресурс на майбутнє у вигляді створення нових громадських просторів шляхом ревіталізації закинутих промислових ділянок. Це дає масу переваг для розвитку міста.

Насамперед ідеться про відкриття кордонів, створення нових транспортних артерій — для пішоходів і автомобілів, які поліпшують пропускну здатність. Це дає змогу людям створювати громадські зони з рекреацією і розвагами. Це максимально відкриті зелені вулиці, на яких можна якісно і безпечно відпочити всім жителям, незалежно від достатку, що зменшує проблему нерівності і створює сприятливу атмосферу в місті.

Звісно, створюючи такі громадські простори, потрібно задуматися про наповнення. Колись «Гоголь-фест» перетворив сумну промзону на Видубичах у повноцінний арт-кластер. І нікому не відомий завод став тим місцем, куди щороку їхала вся творча тусовка столиці. Особливий фасад «Ocean Plaza», велика площа перед ТРЦ, величезний акваріум з акулою — все це також привертає людей до торгового центру. UNIT проводить тиждень вистав, щоб залучити людей у свій простір. «Арт-завод Платформа» разом із барвистими подіями допомагає залучати відвідувачів «Даринку».

Гарним прикладом створення громадського простору є і повномасштабна ревіталізація промислової зони біля метро Арсенальна. Особливість проєкту в тому, що це досить велика ділянка площею 12 га, яка розташована прямо в центрі міста. Раніше ці промислові об'єкти були в закритому контурі, однак ревіталізація дозволила не тільки створити нові громадські простори-якорі для жителів і гостей міста, а й зробити ці місця відкритими для відвідування, «наскрізними» — що допомагає трафіку в центрі міста. Міський ринок їжі, модні бари і різноманітні ресторани та клуби, коворкінг, і все це нарівні з реставрацією Арсенальної площі, встановленими лавками і пішохідною зоною — робить цей проєкт інклюзивним, доступним кожному, незалежно від роду діяльності, матеріального статусу і стилю життя.

Всі ці проєкти допомагають створювати і розвивати ком’юніті, яке у своєму культурному розмаїтті буде дійсно рушійною силою міста, де кожному хочеться проводити час і просто жити.

Показати ще новини
Радіо НВ
X