Інвестори все ще вірять в Україну і в краще майбутнє. Чому?

2 червня 2020, 07:30

Чи є у нас підстави для економічного оптимізму в коронакризу

Майже всі визнають, хоч якоюсь мірою, що світ змінився і вже не буде колишнім. Безробіття зростає, багато дрібних підприємців безповоротно втратили бізнес, а деякі найбільші міжнародні корпорації вже оголосили про банкрутство (наприклад, Hertz недавно). Паралельно, і в світі і в Україні відкриваються нові підприємства, відбуваються великі угоди, фондовий ринок і далі зростає, а в інвесторів кишені лопаються від ліквідності, яку вони хочуть скоріше прилаштувати в бізнес.

Відео дня

Як це все розуміти? Давайте розбиратися.

Інвестори все ще вірять в Україну

Моє недавнє веб-інтерв'ю в рамках #інсайтиКМЕФ (Київського міжнародного економічного форуму) з Ленною Кожарною (CEO інвестфонду «Horizon Capital»), Маттео Патроне (керівний директор Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) по Східній Європі і Кавказу) та Олександром Писаруком (голова правління «Райфайзен Банк Аваль») дало мені самому безліч несподіваних інсайтів.

По-перше, інвестори і банкіри в один голос оптимістично налаштовані щодо України і не збираються скорочувати свої інвестиції в країну у цьому році. ЄБРР планує вкласти в Україну 1 мільярд євро до кінця 2020-го, Райффайзен реструктуризували кредити поточним клієнтам і вже шукають нових, а Horizon Capital просять їм дзвонити всіх тих, кому потрібні інвестиції, тому що фонд сидить на 100 мільйонах доларів, які їм потрібно інвестувати ще вчора.

По-друге, все підкреслюють, що Україна цього разу підійшла до кризи набагато краще підготовленою, передусім у банківському секторі і у фіскальній політиці. Банки докапіталізовані, кредитні портфелі збалансовані і забезпечені, політика НБУ — ефективна, а ухвалення «банківського» закону і співпраця з МВФ має точно уберегти країну від економічних шоків і дефолту.

По-третє, всі підтримують ідею реструктуризації глобальних виробничих ланцюжків і створення нових виробництв в Україні, які можуть не тільки замістити перерваний імпорт, а й забезпечувати ЄС та інші довколишні ринки, ефективно конкуруючи з виробниками з Китаю та інших віддалених регіонів.

Все це не може не тішити, щиро. Хоча б тому, що іноземні інвестори, як правило, лише критикують Україну, і часто заслужено. А тут — навпаки, і це чудова новина, особливо в такий час.

А тепер кілька ложок дьогтю

Перша: «можуть вкласти» і «вкладуть» — це «дві великі різниці», як кажуть в Одесі. Все це буде залежати від безлічі факторів в Україні і в світі: наявності нових проектів, платоспроможності, попиту і, найважливіше, готовності підприємців ризикувати під час кризи. Також, найважливішим фактором в Україні залишається політика: одне помилкове рішення — відкат з банками, корупцією або «кидок» за «зеленим» тарифом — і всі інвестори вмить і надовго прикрутять краники для нашої країни.

Друга: всі мої співрозмовники заявили, що їхні організації та співробітники ефективно перебудувалися на віддалену роботу. В офіс повернуться не скоро і далеко не всі — частина так і продовжить працювати частково або повністю з дому на постійній основі. Також, усі погодилися з тим, що надалі зможуть обійтися значно меншою кількістю відряджень і вирішувати більшість питань онлайн. І це кажуть керівники банків, в яких працюють десятки тисяч співробітників в Україні і по всьому світу. Я з цього роблю висновок, що бізнесам офісної нерухомості, транспорту і готелів може бути не солодко в найближчі роки — адже навіть коли попит почне зростати, він буде дуже відрізнятися від колишнього.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

У світі ситуація ще цікавіша

По-перше, тренд з переходом на часткову роботу з дому підхопили провідні світові компанії. Марк Цукерберг сказав, що протягом наступних 10 років до половини всіх співробітників Facebook будуть працювати віддалено (сьогодні в цій компанії працюють 45 тисяч співробітників, на секундочку). А Twitter і Shopify оголосили, що тепер співробітники самі зможуть вибирати, де їм працювати: в офісі або з дому. Таким чином, гіганти цифрової економіки, зокрема, хочуть істотно скоротити витрати на захмарно дорогу нерухомість і співробітників у Кремнієвій долині. Адже якщо тисячі людей зможуть працювати віддалено з будь-якої точки країни або планети, їм не потрібно буде платити космічні зарплати і перевозити їх з сім'ями до Сан-Франциско.

До речі, тут особисто у мене назріває питання, а що ж буде в такому випадку з глобальною галуззю IT-аутсорсингу (зокрема в Україні)? Чи буде ця пропозиція так само актуальною в найближчі роки?

По-друге, розрив між упевненістю інвесторів і рівнем економічного колапсу по всьому світу перетворюється на Великий каньйон (образно). За даними Міжнародної організації праці (ILO — «International Labor Organization»), коронакриза може зачепити 2,7 мільярда робочих місць по всій планеті, а станом на 8 квітня 2020 року кількість безробітних у світі досягла вже 190 млн. Тільки в США, найрозвиненішій економіці планети, ця цифра в травні досягла майже 40 млн.

Тим часом, на тлі безпрецедентної фінансової підтримки безробітного населення і знекровленого бізнесу, середній дефіцит держбюджетів по ЄС вже сягає 8% ВВП, що можна порівняти з Україною. Але це ж ЄС. А в деяких країнах союзу держборг вже підійшов до позначки 200% ВВП, яка лякає кредиторів. На цьому тлі Україна зі своїм рівнем держборгу 44% ВВП виглядає цукеркою.

А в паралельній реальності фондові ринки зростають як на бабусиних пиріжках: 26 мая 2020 року індекс S&P500 пробив стелю 3 000 пунктів (нагадую: в березні він звалився з рекордних 3 300 до 2 300 пунктів). міжнародні інвестори «скаржаться», що у них акумулятивно 1,4 трильйона так званого «сухого пороху» — неінвестованих доларів США, які чекають своїх суджених. А арабські суверенні інвестфонди, наприклад «Public Investment Fund» — PIF — Саудівської Аравії, скуповують все, що зараз на дні: від круїзних компаній і авіаліній до гігантів нафтогазу і шоу-бізнесу.

Рей Даліо, засновник найбільшого в світі хедж-фонду Bridgewater, в одному зі своїх останніх інтерв'ю сказав, що коронакриза — це мати всіх криз нашого часу: у ній зійшлися криза охорони здоров’я, завершення короткострокового періоду економічного зростання 2009 р.) і закінчення довгострокового етапу економічного розвитку (70−90 років), який почався після закінчення Другої світової війни. За його словами, зміна довгострокового етапу зростання супроводжується, як правило, перезапуском світової фінансової та економічної системи. Він вважає, що зараз світ чекає саме це.

Ну а я вважаю, що в України тут, як завжди, є потенціал. Ми дійсно можемо зайняти нове, більш вагоме і значуще місце в світі, якщо гідно пройдемо кризу, скористаємося можливостями і, головне, зможемо зміцнити свою економіку.

Принаймні мені дуже хочеться в це вірити, як і інвесторам і банкірам, з якими мені вдалося так цікаво поспілкуватися.

Показати ще новини
Радіо NV
X