Наскільки ліберальні кандидати в президенти

21 березня, 19:34
3125
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Разом з колегами з ЦЕС – Дарією Михайлишиною та Олексієм Гаманюком проаналізували економічну частину політичних програм шести найбільш рейтингових кандидатів у президенти

В результаті виділили 200 економічних обіцянок. Далі ми закодували твердження, виходячи з того, наскільки вони пропонують збільшити або зберегти чи навпаки обмежити роль держави в економіці та надати більше ваги ринковим силам. Серед фаворитів президентської гонки є за кого голосувати як лібералам, так й прихильникам домінуючої ролі держави в економіці.

Разом з колегами ми проаналізували економічну частину політичних програм шести найбільш рейтингових кандидатів у президенти (Бойко, Гриценко, Зеленського, Ляшко, Порошенко, Тимошенко), які опубліковані на сайті ЦВК. В результаті ми виділили 200 економічних обіцянок. Найчастіше кандидати згадували в своїх програмах енергетику (23), бізнес (18), сільське господарство (15), соціальну підтримку та пенсії (по 13), боротьбу із безробіттям (12), податки (11).

Ми вирішили проаналізувати наскільки кандидати є економічними лібералами. Для цього закодували кожне з 200 тверджень, виходячи з того, наскільки вони пропонують збільшити або зберегти чи навпаки обмежити роль держави в економіці та надати більше ваги ринковим силам. Відповідно до результатів кодування 53% економічних обіцянок є нейтральними відносно ролі держави, 29% - передбачають збільшення або збереження домінування держави, а 19% - навпаки зменшення.

Лібералізація означає зменшення податків

Відносно більш ліберальними є підходи до бізнесу та податків. Про більшу роль держави кандидати говорять набагато частіше по напрямах – соціальна підтримка, сільське господарство, енергетика та пенсії.

Такий розподіл є ознакою популізму. Лібералізація означає зменшення податків, а більша роль держави – зростання соціальних виплат, що в сумі дає зростання дефіциту бюджету та інфляцію. Тобто коли кандидати пропонують одночасно зменшити податки і збільшити виплати, вони обіцяють майже неможливе.

Серед проаналізованих кандидатів найбільша кількість економічних обіцянок у Зеленського та Тимошенко, найменша – в Порошенка та Гриценка.  Найбільше конкретних економічних обіцянок, має у своїй програмі Гриценко (77% від кількості економічних обіцянок кандидата), найменше - Порошенко (22%). У Зеленського та Порошенка ліберальних пропозицій більше (баланс +10% і +7% відповідно). У Гриценка рівна кількість ринкових обіцянок та за велику роль держави (баланс  0%). Тимошенко, Бойко і Ляшко більше підтримують значну роль держави, ніж ліберальну політику (баланс -13%, -28% і -36% відповідно).

Наприклад, у сільському господарстві Зеленський пропонує відкрити прозорий ринок землі без додаткових уточнень, Гриценко пропонує відкрити ринок після наповнення земельного кадастру, Бойко пропонує залишити землю у власності селян і не відкривати ринок без референдуму, а Ляшко чітко вказав, що він проти продажу земель. Тимошенко і Порошенко не вказали у програмі свою позицію, чи треба відкривати ринок землі. Тимошенко обіцяє державний контроль за сівозмінами, а Порошенко - “розвиток інфраструктури для виробників сільськогосподарської продукції”.

Серед фаворитів президентської гонки є за кого голосувати як лібералам, так й прихильникам більшої ролі держави в економіці. Якщо, звичайно, вірити у здійсненність цих обіцянок та їх щирість. З точки зору законодавства можливість впливу президента на економіку дуже обмежена, його основні функції – оборона та зовнішня політика. Українські політики також часто схильні не виконувати обіцянки навіть за наявності можливості це зробити.

Читайте новий номер журналу НВ

Передплатіть журнал НВ та читайте новий номер вже зараз. Передплатники також отримують доступ до архівних номерів журналу НВ. Вартість передплати журналу на 3 місяці усього 59 грн.

Передплатити журнал